Переважною більшістю голосів європейські депутати ухвалили сьогодні резолюцію про визнання Голодомору 1932–33 років злочином проти людяності.
Проте у документі, що був підготовлений спільними зусиллями п’яти політичних партій, події в Україні ніде не називаються «геноцидом».
Депутати закликали відкрити архіви
Віце-президент Єврокомісії Антоніо Таяні виступив перед Європарламентом, маючи на меті переконати депутатів у важливості ухвалення резолюції про Голодомор. Висловлюючи підтримку українському народові, він заявив: «Голодомор дає нам важливий урок. Такої великої кількості загублених людських життів не можна забути. Це нагадує нам також, що країни складаються з людей і жодне людське життя не приносять у жертву, якою б не була кінцева мета. Голодомор показує, що такі трагедії відбуваються у суспільствах, де не захищають права людини, де немає верховенства права і не діють принципи демократії».
Досягти історичної правди можна тільки спільними зусиллями та відкритістю, говорили депутати. У резолюції висловлене співчуття жертвам штучного голоду 1932–33 років. Європейські парламентарі закликали країни колишнього Радянського Союзу оприлюднити архівні дані та матеріали про цю трагедію. Це має допомогти в проведенні аналізу та вивченні всіх деталей організації Голодомору.
Офіційний Пекін дуже образився
Сьогодні ж президент Європарламенту Ганс-Ґерт Петтерінґ оголосив нинішнього володаря премії імені Сахарова.
«Цього року Конференція Президентів Європарламенту постановила в ім’я безмовних громадян Китаю і Тибету вручити «премію імені Сахарова» Ху Цзя. Цим Європарламент віддає шану щоденній боротьбі за свободу всіх захисників прав людини у Китаї», – оголосив голова Європейського парламенту.
Ху Цзя засудили до тюремного ув’язнення через його правозахисну діяльність, публікації в інтернеті та інтерв’ю для закордонних ЗМІ.
35-річного китайського дисидента лауреатом визнав Європарламент попри погрози з Пекіна, що це, мовляв, погіршить стосунки між Євросоюзом та Китаєм.
За останні декілька днів офіційний Китай не раз намагався тиснути на Європарламент. Голова групи лібералів Ґрем Вотсон пояснив Радіо Свобода, що тиск здійснювався всіма засобами комунікацій: листуванням, електронною поштою і навіть телефоном. На початку місяця президент Пьоттерінґ отримав листа від представника Китаю при євроінституціях. У ньому містились погрози: якщо парламент вибере Ху Цзя, то це образить весь китайський народ і серйозно погіршить його стосунки з Європою.
Відразу після оголошення переможця Пекін знову різко скритикував цей крок.
Презіентація премії, частиною якої є й чек на суму 50 тисяч євро, відбудеться 17 грудня у Страсбурзі. От тільки невідомо, чи зможе прибути на вручення сам Ху Цзя, який відбуває понад 3-річне ув’язнення, чи хоча б його дружина, теж правозахисниця, яка перебуває в Китаї під наглядом.
Сахаровська премія – одна з найпрестижніших європейських нагород. Вона заснована Європарламентом у 1988 році і присуджується визначним діячам, що залишили слід в історії боротьби за свободу та права людини. Серед лауреатів премії минулих років були Нельсон Мандела, Ібрахім Руґова, Кофі Аннан, Олександр Мілінкевич та інші.
(Брюссель – Прага – Київ)
Проте у документі, що був підготовлений спільними зусиллями п’яти політичних партій, події в Україні ніде не називаються «геноцидом».
Депутати закликали відкрити архіви
Віце-президент Єврокомісії Антоніо Таяні виступив перед Європарламентом, маючи на меті переконати депутатів у важливості ухвалення резолюції про Голодомор. Висловлюючи підтримку українському народові, він заявив: «Голодомор дає нам важливий урок. Такої великої кількості загублених людських життів не можна забути. Це нагадує нам також, що країни складаються з людей і жодне людське життя не приносять у жертву, якою б не була кінцева мета. Голодомор показує, що такі трагедії відбуваються у суспільствах, де не захищають права людини, де немає верховенства права і не діють принципи демократії».
Досягти історичної правди можна тільки спільними зусиллями та відкритістю, говорили депутати. У резолюції висловлене співчуття жертвам штучного голоду 1932–33 років. Європейські парламентарі закликали країни колишнього Радянського Союзу оприлюднити архівні дані та матеріали про цю трагедію. Це має допомогти в проведенні аналізу та вивченні всіх деталей організації Голодомору.
Офіційний Пекін дуже образився
Сьогодні ж президент Європарламенту Ганс-Ґерт Петтерінґ оголосив нинішнього володаря премії імені Сахарова.
«Цього року Конференція Президентів Європарламенту постановила в ім’я безмовних громадян Китаю і Тибету вручити «премію імені Сахарова» Ху Цзя. Цим Європарламент віддає шану щоденній боротьбі за свободу всіх захисників прав людини у Китаї», – оголосив голова Європейського парламенту.
Ху Цзя засудили до тюремного ув’язнення через його правозахисну діяльність, публікації в інтернеті та інтерв’ю для закордонних ЗМІ.
35-річного китайського дисидента лауреатом визнав Європарламент попри погрози з Пекіна, що це, мовляв, погіршить стосунки між Євросоюзом та Китаєм.
За останні декілька днів офіційний Китай не раз намагався тиснути на Європарламент. Голова групи лібералів Ґрем Вотсон пояснив Радіо Свобода, що тиск здійснювався всіма засобами комунікацій: листуванням, електронною поштою і навіть телефоном. На початку місяця президент Пьоттерінґ отримав листа від представника Китаю при євроінституціях. У ньому містились погрози: якщо парламент вибере Ху Цзя, то це образить весь китайський народ і серйозно погіршить його стосунки з Європою.
Відразу після оголошення переможця Пекін знову різко скритикував цей крок.
Презіентація премії, частиною якої є й чек на суму 50 тисяч євро, відбудеться 17 грудня у Страсбурзі. От тільки невідомо, чи зможе прибути на вручення сам Ху Цзя, який відбуває понад 3-річне ув’язнення, чи хоча б його дружина, теж правозахисниця, яка перебуває в Китаї під наглядом.
Сахаровська премія – одна з найпрестижніших європейських нагород. Вона заснована Європарламентом у 1988 році і присуджується визначним діячам, що залишили слід в історії боротьби за свободу та права людини. Серед лауреатів премії минулих років були Нельсон Мандела, Ібрахім Руґова, Кофі Аннан, Олександр Мілінкевич та інші.
(Брюссель – Прага – Київ)
