Головна ідея проведення соціального форуму, ініційованого мерією, звести разом небайдужих громадян, які хочуть, знають як допомогти тим, хто потребує сторонньої допомоги та меценатів і спонсорів, які готові надати їм для цього необхідні кошти. Десятки організацій у Львові, які опікуються сиротами, літніми людьми, неповносправними, безпритульними часто не можуть достукатись у двері тих, хто може допомогти у їхній благодійницькій справі.
На форумі представники громадських організацій презентують ідеї потенційним благодійникам. Знайти меценатів для реалізації проекту «Дім самостійного життя» для молодих людей з фізичними вадами сподіваються Людмила Аннич та Ольга Андрощук.
Нині у Львові проживає дві з половиною тисячі молодих людей, які пересуваються в інвалідних візках. Ольга та Христина виховують двох дітей, хворих на дитячий церебральний параліч, – 25 і 13 років.
Щодня Ольга мусить звозити на візку доньку з дев’ятого поверху, бо ліфт часто не працює. А в невеликій квартирі донька не може самостійно пересуватись.
Одне з найголовніших завдань – інтегрувати дітей у суспільство
Протягом шести років мама возила дитину щодня в університет. Львівський меценат виділив кілька квартир на першому поверсі новозбудованого будинку для облаштування помешкання з доступністю для інвалідного візка для 6-ти неповносправних осіб, якими має опікуватися здорова людина, і там вони б училися самостійному життю.
«Хочеться, щоб вони були інтегровані в суспільство, мали можливість працювати і спілкуватися, щоб почувалися родиною, не відкинутою суспільством. Звичайний будинок, більша площа, кожен матиме кімнату, готуватимуть їсти», – каже Людмила Аннич.
Такий проект є важливим, оскільки хворими дітьми переважно опікуються їхні матері, а жінки хвилюються, що в разі якоїсь біди з ними їхні дорослі діти будуть викинуті на вулицю: «Ніхто не знає, що може статися, моя дитина собі раду не дасть. Їй наразі 13 років. Коли їй виповниться 18, ніхто не знає, що нас чекає дальше».
За опіку хворою дитиною до 16 років мами отримують від держави по 200 гривень. На хвору дитину отримують пенсію 400 гривень»: «Я навіть не хочу про це говорити, це мене принижує. Краще я, як художник, собі зароблю на життя, донька працює над собою, закінчили навчання», – сказала Ольга Андрощук.
Такі проекти «Дім самостійного життя» для неповносправних молодих людей успішно працюють за кордоном.
Ольга та Христина сподіваються, що вони знайдуть благодійника, щоб облаштувати помешкання і реалізують свій проект уже наступного року.
Відтак навчать хворих дорослих дітей в інвалідних візках давати собі самостійно раду.
(Львів – Київ – Прага)
На форумі представники громадських організацій презентують ідеї потенційним благодійникам. Знайти меценатів для реалізації проекту «Дім самостійного життя» для молодих людей з фізичними вадами сподіваються Людмила Аннич та Ольга Андрощук.
Нині у Львові проживає дві з половиною тисячі молодих людей, які пересуваються в інвалідних візках. Ольга та Христина виховують двох дітей, хворих на дитячий церебральний параліч, – 25 і 13 років.
Щодня Ольга мусить звозити на візку доньку з дев’ятого поверху, бо ліфт часто не працює. А в невеликій квартирі донька не може самостійно пересуватись.
Одне з найголовніших завдань – інтегрувати дітей у суспільство
Протягом шести років мама возила дитину щодня в університет. Львівський меценат виділив кілька квартир на першому поверсі новозбудованого будинку для облаштування помешкання з доступністю для інвалідного візка для 6-ти неповносправних осіб, якими має опікуватися здорова людина, і там вони б училися самостійному життю.
«Хочеться, щоб вони були інтегровані в суспільство, мали можливість працювати і спілкуватися, щоб почувалися родиною, не відкинутою суспільством. Звичайний будинок, більша площа, кожен матиме кімнату, готуватимуть їсти», – каже Людмила Аннич.
Такий проект є важливим, оскільки хворими дітьми переважно опікуються їхні матері, а жінки хвилюються, що в разі якоїсь біди з ними їхні дорослі діти будуть викинуті на вулицю: «Ніхто не знає, що може статися, моя дитина собі раду не дасть. Їй наразі 13 років. Коли їй виповниться 18, ніхто не знає, що нас чекає дальше».
За опіку хворою дитиною до 16 років мами отримують від держави по 200 гривень. На хвору дитину отримують пенсію 400 гривень»: «Я навіть не хочу про це говорити, це мене принижує. Краще я, як художник, собі зароблю на життя, донька працює над собою, закінчили навчання», – сказала Ольга Андрощук.
Такі проекти «Дім самостійного життя» для неповносправних молодих людей успішно працюють за кордоном.
Ольга та Христина сподіваються, що вони знайдуть благодійника, щоб облаштувати помешкання і реалізують свій проект уже наступного року.
Відтак навчать хворих дорослих дітей в інвалідних візках давати собі самостійно раду.
(Львів – Київ – Прага)
