Доступність посилання

28 Квітень 2017, Київ 06:05

Через економічну кризу, прогнозують експерти з Міжнародної організації праці, до 2009 року кількість безробітних у світі зросте на 20 мільйонів, і їхня кількість становитиме 210 млн. осіб. За даними Держкомстату, за останній місяць лави українських безробітних вже збільшилися на 4 тисячі людей. Яка нині ситуація на ринку праці? Працівників яких сфер чекає скорочення?

Наступного року рівень безробіття в Україні може сягнути майже восьми відсотків, зазначає Василь Костриця, національний координатор Міжнародної організації праці в Україні. Лави безробітних поповнять металурги, будівельники, працівники торгівлі, також під загрозою скорочення так звані «білі комірці» - трударі-інтелектуали з банківської, страхової сфер і управлінці.
«Скільки це буде зареєстрованого безробіття? Над цим прогнозом працює Державна служба зайнятості. Підприємства, щоб якось пережити кризу, скористаються, напевно, певними можливостями законодавства щодо скороченого дня, адміністративних відпусток».

Світова фінансова криза може спричинити масове повернення українських заробітчан на батьківщину, зазначають експерти. За різними підрахунками, за кордоном трудяться від 3 до 7 мільйонів українців. Наприклад, в кожній третій галицькій родині бодай один з її членів перебуває на заробітках у Польщі, Чехії, Португалії чи Італії.

Львівщина

Мама Марти сьомий рік працює в Іспанії. Вона щомісяця допомагає доньці і двом онукам як грішми, так і продуктами та одягом. Зарплата у чоловіка Марти нижча середньої. Їм навіть страшно уявити, щоб могло би бути, якби мама в Іспанії втратила роботу. «Звісно, було б тяжко, мусили б виживати. Мама телефонувала, що в Іспанії на підприємстві затримали виплату зарплати на 2 дні і всі були налякані. Але заплатили, як завжди».

Світова фінансова криза матиме жахливі наслідки в українських регіонах, каже заступник голови комісії з економічної політики Львівської міськради Петро Соболь. Адже вона збігається зі внутрішньою політичною кризою в державі. Тому можна очікувати безробіття, каже пан Соболь.

На Львівщині, у Львові немає великих промислових підприємств. Тому найбільше постраждають малий і середній бізнес. А в ньому зайнята більшість людей працездатного віку.

Якщо в 90-их від економічної кризи галичан рятувала сусідня Польща, куди вони возили різноманітні товари і привозили валюту, продукти, одяг, то нині отримати візу, щоб перетнути кордон ЄС, доволі складно. Відтак, за словами місцевих експертів, якщо не запрацює фахова антикризова програма, можливий соціальний вибух.

Дніпропетровщина

Дніпропетровщина - центр української металургії, машинобудування та хімічної галузі, орієнтованих на експорт, ризикує втратити від фінансово-економічної кризи більше, ніж інші українські регіони. Вже цими вихідними в області зупинилося два найбільших гірничо-збагачувальних комбінати і флагман вітчизняної металургії Нікопольський феросплавний завод. Тисячі працівників переведені на скорочений графік роботи або змушені піти у неоплачувані відпустки.

За словами керівництва обласного об’єднання профспілок, на багатьох підприємствах області скорочення вже також почалися. Держава на це впливати не може, адже найбільші промислові підприємства у приватній власності. Отже, і право на звільнення також належить власнику.

Втім, в обласній службі зайнятості констатують: поки що чіткої статистики звільнень немає. Оперують лише даними за 9 місяців. За ними від початку року звільнили близько 2 тисяч працівників. У центрі зайнятості кажуть, що наслідки кризи будуть найбільш відчутні лише за кілька місяців. За прогнозами, під косу кризи потраплять, перш за все, робітники технічних спеціальностей, адже саме вони найбільше задіяні у промисловості. Криза спрацює, як решето: залишаться тільки найбільш кваліфіковані.

А поки експерти центру зайнятості оприлюднюють оптимістичні дані: рівень безробіття в регіоні один із найнижчих в Україні - трохи більше одного відсотка. Це при тому, що загальнодержавний показник - майже 6%.

Між тим, психологи і психіатри вже б’ють на сполох: економічна криза може призвести до погіршення психічного здоров’я у громадян, депресій. В обласному центрі уже запрацював телефон анонімного психологічного консультування.

Безробіття чи вимушені відпустки?

Киянин Олег працює в одному з київських банків. За його словами, майже половину співробітників відправили у вимушені відпустки. Олег каже, що нині влаштуватися на роботу у фінансову установу вкрай важко. «Я вважаю, що така схема – це приховане звільнення. Під час такої вимушеної відпустки за свій рахунок хтось влаштується неофіційно на іншу роботу, а потім, може, їх і назад до нашого банку візьмуть. А хтось, хто знайде хорошу роботу, там і залишиться».

Масового звільнення працівників поки що немає, стверджує Віктор Онищук, заступник міністра праці і соціальної політики. За його словами, на сьогоднішній день у центрі зайнятості не зареєстровано жодної нової заяви. «Поки безробіття не зросло. За даними на 20 жовтня, було 513 тисяч. Поки працівників відправляють у відпустки за свій рахунок, тобто ще не звільняють. Для того, щоб люди отримали допомогу по безробіттю, роботодавець повинен дати заявку до центру зайнятості».

До кінця року, кажуть у Міністерстві праці, кількість безробітних збільшиться майже на 100 тисяч. На думку голови відомства Людмили Денисової, для працевлаштування звільнених працівників необхідно створити систему перекваліфікації.


Чи боїтеся Ви безробіття? Чи можете Ви потрапити під «скорочення»?
Оксана, гувернантка: Я чула від знайомих, що звільняють, заводи закривають. Я працюють педагогом-вихователем у сім’ях. На даний момент саме шукаю роботу, бо пропозицій дійсно поменшало.
Роман, фінансист: Безробіття буде стосуватися всіх. Мене, слава Богу, це поки не стосується.
Наталя, фельдшер-лаборант: У нас закривають цілі відділення. Відправляють у вимушені відпустки. Я поки працюю…
Сергій, безробітний: Безробіття стосується як робочих рук, так і «білих комірців». Це нікого не омине.
Олена, продавець: Я з Сімферополя, у нас ніби серйозних проблем з цим немає.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG