Доступність посилання

logo-print
26 Березень 2017, Київ 14:25

Фотоправда


Київ – Яким був Київ після звільнення від німецьких військ у 1943 році можна побачити на фотовиставці у Російському центрі науки і культури. До експозиції з архівів відібрані світлини фотохронікера Другої світової війни Аркадія Шайхета. Є також підбірка знімків класика радянської фотографії Євгена Халдея. Серед них і одне з найвідоміших фото ХХ століття «Прапор перемоги над Рейхстагом». Тепер відомо, що цей знімок не є фотофактом, це постановочна світлина, зроблена за вказівкою вищого керівництва Радянського Союзу. Якою ж має бути документальна фотографія?

Фото Аркадія Шайхета. «Зруйнований Хрещатик», листопад 1943 р.




















Купа цегли на місці Хрещатика, колючий дріт навколо Бабиного Яру, обличчя жінок, які плачуть без сліз і... осінь у зруйнованому місті. Ось таким постає листопад 1943 року у фотографіях Аркадія Шайхета. Фотограф народився у Миколаєві, знімав індустріалізацію і колективізацію, а потім дійшов разом із радянською армією до Берліна.

Людмила Чижова, директор культурних програма Російського Центру науки і культури, вважає, що фотографії, які відбирали з російських архівів для виставки, є відображенням того настрою, який панував у Києві 65 років тому.

«Подивіться, які це фотографії! Це спільне горе над убитими. Це спільне піднесення і молодих дівчат, які ідуть Хрещатиком, і танкістів, які на них дивляться. Це спільна радість», – каже Людмила Чижова.

Фотоправда війни теж підлягала цензурі

Фотографії фронтових кореспондентів, на думку експертів, справді є прямими свідченнями подій. Тільки треба пам’ятати, що вони так само підлягали жорсткій цензурі сталінської системи. А деякі, як наприклад, хрестоматійна світлина Євгена Халдея «Прапор перемоги над Рейхстагом», були постановочними. Халдея спеціально направили до Берліна, щоб він зробив фото, яке символізуватиме перемогу Радянського Союзу. Фотограф привіз із собою прапор, знайшов людей і попросив їх піднятися на дах Рейхстагу.

Однак Людмила Чижова вважає, що цю світлину варто сприймати, як фото-факт, «адже це дійсно зруйнований Берлін, це дійсно дах Рейхстагу... Але знайдено такий ракурс, який найяскравіше відображає перемогу».

Ракурс сподобався Сталіну. Фото увійшло до підручників, але прізвища людей, які встановлювали прапор, були визначені у кабінетах влади. Адже за свідченнями самого Євгена Халдея, на момент коли робився знімок, 2 травня 1945 року – прапор над Рейхстагом вже встановлювали не менше 40 разів.

Так само на розтиражованому потім фото вже не було видно двох «трофейних» годинників, які мав на обох руках, один із сфотографованих.

Наталя Кравчук: «За такі речі фотографів просто звільняють»

Робота сучасних фотографів у провідних інформаційних агенціях світу вимагає точного відображення місця, дії і часу. Професійне фото з місця події не «терпить ретуші», це відзняті миттєвості життя — і більше нічого.

Наталя Кравчук, фотограф журналу «Кореспондент» і лауреат багатьох фотоконкурсів, розповідає, що навіть за дрібну корекцію «фотодійсності» фотографів «Ройтерс» чи «Франс-Прес» звільняють без можливості виправдатися.

«Рік тому був випадок, коли фотограф відомої агенції просто додав у фотошопі трохи диму над зруйнованим будинком в Іраку. Його звільнили і вилучили всі його фотографії, які він робив до цього багато років. Я вважаю, що це правильно. Все має бути по-чесному, таким, яким є насправді».

Наталя Кравчук не засуджує Євгена Халдея, бо вважає, що в умовах сталінського режиму фотограф і так ризикував, відзнявши радянського воїна з двома «трофейними» годинниками на руках.

(Київ – Прага)

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG