Доступність посилання

01 Травень 2017, Київ 03:32

Що стоїть за рішенням Нацради заборонити ретрансляцію кількох російських каналів в Україні?


Тарас Шевченко

Гості Свободи: Віталій Шевченко, голова національної Ради з питань телебачення і радіомовлення, та Тарас Шевченко, юрист, директор Інституту медіа-права

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Роман Скрипін: Так які російські канали, пане Віталію рекомендувала або наказала Нацрада виключити з трансляції кабельним операторам України?
Віталій Шевченко: Нацрада насправді російські канали не карала. Це термінологія, яка нав’язана нашими політиками, які намагалися політизувати цю тему.
Віталій Шевченко:
Мені хотілося б поправити, що Нацрада насправді російські канали не карала. Це термінологія, яка нав’язана нашими політиками, які намагалися політизувати цю тему.
Жодного рішення суто щодо російських чи російськомовних каналів ми не ухвалювали. Однак сюди мимоволі потрапили деякі російські канали, не тільки російські, які були не адаптовані. Відповідно ми вимагали від провайдерів, щоб вони були вилучені з кабельних мереж.
Роман Скрипін: Пане Віталію, я знаю прекрасно, і всі поінформовані про те, що це не лише російські канали.
Ми будемо говорити власне про російські канали, тому що довкола цього є конфлікт. Китай не обурюється, що його канал пропонують виключити з кабельної мережі. Білорусь не обурюється. Грузія не обурюється. Найбільше обурюється Росія.
Які саме російські канали Нацрада рекомендувала відключити в кабелі?
Віталій Шевченко: Я не хотів би конкретно їх називати. Хоча найбільше розмов йде, звичайно, щодо «РТР-Планета», щодо «Всемирная сеть.Первый канал».
І сьогодні, власне, в нас було якоюсь мірою знакове рішення, коли російські канали, щодо яких було найбільше розмов і суперечок, прислухалися до наших порад, і «Всемирная сеть» звернулася до нас офіційно з листом про те, що вона готова виконати ці законні умови, готова адаптувати свій програмний продукт, по-перше, і по-друге, що вона готова проліцензуватися в Нацраді відповідно до тих норм, які існують в Україні.
У зв’язку з цим ми розглянули окремо це питання, ми взяли це до відома і запропонували їм подати відповідні документи. Ну, а відтак окремим пунктом роз’яснили нашим провайдерам, що ми тимчасово дозволяємо трансляцію цих каналів до вирішення питання остаточно по суті з тим, що відповідно буде здійснюватися моніторинг цих програм, оскільки немає певності, що вони вже адаптовані цілком.
Це може бути початок великого процесу, коли зарубіжні мовники погодилися, що Нацрада висувала щодо них справедливі вимоги, і готові далі працювати у нашому правому полі відповідно до вимог українського законодавства.
Якщо вони йтимуть і далі цим шляхом, себто звертатимуться до Національної ради вже як їхні підрозділи, як суб’єкти українських інформаційних відносин і будуть нашими ліцензіатами, то це означає, що без посередників Національна рада буде спілкуватися з усіх питань з ними, і відповідно дуже багато нашарувань буде знято в майбутньому.
Роман Скрипін: Серед безлічі українсько-російських конфліктів особливо яскравий і останній – це телевізійний. Можливо, тому, що йдеться про індустрію людських ілюзій.
Вправність спекуляцій довкола цього питання дійсно нагадує шоу. Росія обурюється, називаючи це черговим утиском російської мови та мільйонів російськомовних. Україна апелює до закону, авторських прав та суспільної моралі.
Втім, відкинувши емоції, можна визнати: слово «заборона» - погане, і воно грає не на користь України…
Я пропоную розподілити на кілька аспектів тему.
Правовий аспект. Тут Нацрада, нібито, має рацію. Чому в соціальних пакетах кабельного телебачення мають бути обов’язково присутніми російські телеканали в той час, як в нас вистачає своїх, які виборюють право бути досяжнішими для глядача? Чому в соціальних пакетах російських кабельних операторів немає жодного українського каналу в такому випадку?
Отже, говоримо про право. На яких правових нормах базуються дії Національної ради з питань телебачення і радіомовлення? Чи можна виправдати ці дії з правової точки зору?
Тарас Шевченко: Юридичний аспект виглядає таким чином. Чинний закон про телебачення і радіомовлення, який діє з 1 березня 2006 року, визначає такий порядок, що в кабельних мережах канали можуть вільно ретранслюватися, якщо канал походить з країни, що є членом ЄС, або з країни, що ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення.
Оскільки Росія, Китай, США не відповідають цим вимогам, то відповідно юридична аргументація Нацради спирається на іншу норму закону, яка говорить, що ці інші телеканали можуть ретранслюватися за умови, що вони адаптовані до вимог українського законодавства.
Юридична норма є. Чи демократична вона, чи ні? Це ще може бути дискусія.
Чи є подібна практика в Європі, наприклад, в тих же країнах, де діє Європейська конвенція про транскордонне телебачення? Якщо чесно, то немає.
Але на мою думку, так само великою мірою тут грає роль і політичний фактор.
Роман Скрипін: Тобто, дії Нацради є правомірними?
Тарас Шевченко: Дії Нацради базуються на законі. Закон не є до кінця чітким, тому в принципі можна підозрювати, що ці дії можуть бути оскарженими.
Чи можна прогнозувати якесь конкретне рішення суду? В українських умовах точно не можна.
Роман Скрипін: Пане Віталію, чому зараз згадали про закон? 2008 рік на дворі, а закон вступив в дію в 2006, як ми чули в коментарі.
Віталій Шевченко
Віталій Шевченко:
Нацрада виходить з того, що чим більше зарубіжних каналів буде в нас, тим краще. І ми цьому сприяємо, формуючи цей список для того, щоб легше провайдерам було включати ці канали, до яких немає претензій щодо адаптації.
Інша річ, що у наших претензіях немає абсолютно політики. Ми говоримо про рекламу, про захист авторських прав, про право споживачів, про закон про кінематографію, про захист суспільної моралі.
Віталій Шевченко: Ми ведемо мову про те, щоб зарубіжні канали , коли вони входять в український ринок, були в однакових економічних умовах із нашими телеканалами. Щоб вони не вимітали з України мільйони доларів реклами, тим часом принижуючи наш інформаційний ринок і в умовах нерівної конкуренції створюючи економічні проблеми для наших мовців.
Ну, і по великому рахунку, ми ведемо мову про те, щоб зарубіжні канали, які не повинні там ні перекладати, ні що інше, повинні , коли вони входять в український ринок, бути в однакових економічних умовах із нашими телеканалами.
І тим паче, щоб вони не вимітали з України мільйони доларів реклами, тим часом принижуючи наш інформаційний ринок і в умовах нерівної конкуренції створюючи економічні проблеми для наших мовців.
От і все. Власне, до цього зводиться вся наша проблема.
А посилання на Конвенцію про транскордонне мовлення… В одному випадку говорять, що на неї навпаки посилаються. В іншому випадку говорять, що вона не прийнята Україною.
Знаєте, конвенція згадана і в нашому законодавстві. Багато норм конвенції ми вже вписали в наше законодавство. Тому ми синтетично зважуємо всі норми і свого законодавства, і європейські підходи, адже ми туди рухаємося і обираємо оптимальні правові варіанти.
Роман Скрипін: Тобто, мовне питання не стоїть, що через мову російську…?
Віталій Шевченко: Абсолютно. І про це добре знають. На цьому спекулюють весь час ті, хто хоче звести у площину суто політичну.
Роман Скрипін: Тобто, Нацрада не вимагала перекладу всіх цих телеканалів українською мовою і титрування теж?

Віталій Шевченко: Так.
Роман Скрипін: Тобто, Нацрада не вимагала перекладу всіх цих телеканалів українською мовою і титрування теж?
Віталій Шевченко: Так.
Роман Скрипін: Ну, бачите, як все просто можна з’ясувати.
Ринковий аспект, про який Ви згадали, пане Віталію, то це створення рівних умов для українських мовців, оскільки російські телеканали живуть в іншому економічному просторі, в іншому ринку, де обіг капіталу є іншим, інше право там, очевидно, працює.
Скажіть, що Ви пропонуєте російським телеканалам зробити, щоб адаптуватися відповідно до ринкових умов України?
Віталій Шевченко: Найкоротший шлях у цих умовах, на яких наголошував пан Тарас, що справді тут багато правових нюансів можна вишукувати, то це піти тим шляхом, що зарубіжним каналам, які не входять в ЄС, не підписували конвенцію, просто утворити в Україні свої представництва, надати їм відповідні права, а ті вже як суб’єкти українських інформаційних і підприємницьких відносин нехай звертаються до Національної ради і ліцензуються.
І це означатиме, що вони без будь-яких посередників будуть вирішувати всі свої питання. І не треба тут ні російських дипломатів, ні ніяких політиків. Ми все це можемо преспокійно вирішувати без ніяких політичних нашарувань.
Все насправді просто, і ми всім гарантували, що ми у стрімкому темпі питання вирішуватимемо, якщо буде бажання йти саме цим шляхом і вирішувати питання, а не займатися політикою.
Ми це продемонстрували і сьогодні, і кількома тижнями раніше, коли почали проліцензовувати перші зарубіжні телекомпанії, які вирішили піти саме цим шляхом…
Роман Скрипін: Пане Віталію, ну, скажімо, зрозумілим був би захист українських мовців усіх, щоб надати їм можливість виходити в кабельних мережах, от пріоритетне право, незалежно від того, чи мають вони ефірну ліцензію, чи не мають, тому що Ви прекрасно знаєте, що ефірних ліцензій більше немає. Я маю на увазі дециметрові, метрові канали. Я не говорю зараз про цифрове мовлення.
Нацрада мала б вимагати від кабельників включення всіх українських каналів. А далі хай на власний розсуд…
Чому Нацрада не сприяє українським мовникам? Тоді б уже другорядно обслуговувала б і російські телеканали, які включали б, можливо, не в соціальний пакет між іншим, а в ширші пакети, за які треба платити додаткові гроші.
Віталій Шевченко: Ми маємо дорівняти українські канали в можливостях із зарубіжними каналами.
Віталій Шевченко:
Як не парадоксально, про це досі навіть і не йшлося. Мова йде від Нацради про те, що ми маємо дорівняти українські канали в можливостях із зарубіжними каналами з тих країн, які ні конвенції не підписували, ні до ЄС не входять, у правах і можливостях здійснювати цей вид діяльності.
Адже до українських телекомпаній застосовується багато норм різних законів, у тому числі й обмежувальних норм, а ці телекомпанії без жодних обмежень входили на територію України, працювали як завгодно і не піддавали ніякій регуляторній діяльності.
От про цей йде мова, що зараз, принаймні, ми хоч поставили українські канали в ті умови, в яких працювали безліцензійні чужоземні мовники на території України…

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
XS
SM
MD
LG