Доступність посилання

logo-print
24 Березень 2017, Київ 04:31

Брюссель – Минає 75 років від часу штучного, організованого комуністичними лідерами голоду, котрий забрав життя майже чверті українського населення. Вшанування пам’яті безвинних жертв Голодомору 1932-33 років відбулося у кафедральному соборі Святих Михайла та Гудули міста Брюсселя. Ініціаторами пам’ятної панахиди була місцева громада Української греко-католицької церкви, місія України при ЄС та посольство України у Королівстві Бельгія.

Серед людей, що прийшли на спільну молитву, були представники бельгійської влади та місцеві політики. У залі була велика кількість українців з місцевої діаспори. Гостями також були представники дипломатичних місій, акредитованих у Бельгії та при брюссельських євроінституціях – Єврокомісії та Європарламенті. Правив службу та керував вечором пам’яті єпископ Франції, Бенілюксу та Швейцарії УГКЦ Михайло Гринчишин.

Характерно й те, що взяти участь у спільній молитві за жертвами Голодомору прийшли або надіслали листи також представники інших релігійних конфесій. Серед послань листи від Папи Римського Бенедикта XVI, митрополита православної церкви Пантелеймона (представника Вселенського Константинопольського патріархату), митрополита Філарета та інших. Наприкінці заходу перед присутніми виступив парафіяльний хор «Світанок» та юні музиканти з брюссельської музичної школи ім. Чайковського.

«У тривалості шляху до визнання Голодомору винні ми самі»

Прозвучали виступи послів України у Королівстві Бельгія та при євроінституціях. Говорилося про причини та необхідність визнання історичної правди про штучний голод на Україні в 32-33 роках.

Як зазначив перед панахидою в інтерв’ю Радіо Свобода голова представництва України при Європейському Союзі Андрій Веселовський, саме такі заходи допомагають донести правду про Голодомор. З іншого боку, це свідчення того, що українці – європейська нація, яка пам’ятає своє минуле і робить з цього належні висновки.

Зокрема, посол Андрій Веселовський так коментує тривалість процесу визнання Голодомору: «Європейський Парламент, ця найвища представницька інституція Євросоюзу, нещодавно визнав Голодомор геноцидом українського народу, злочином проти людства. Чому так довго ми йшли до цього, треба запитати у нас самих. Адже наша Верховна Рада ухвалила закон та визнала Голодомор дуже незначною більшістю голосів тільки півтора року тому. Тож починаймо з дому. Якщо ми єдині в наших почуттях та оцінках, то світ нас такими й визнає. Якщо ні, то ні».

Європа говорить про «Незгасну свічу» Голодомору

Останнім часом європейська преса все частіше звертається до теми Голодомору. Цьому сприяло згадане паном Веселовським визнання Голодомору у Європарламенті. Також важливу роль відіграють акції, організовані українською діаспорою. Наприклад, у Брюсселі нещодавно проведена пам’ятна хода на честь жертв Голодомору. У Франції теж відбулася символічна акція з несенням «Незгасної свічі», запаленої українським Президентом. Ця свіча після відвідин 33-х держав, має повернутися до Києва, де наприкінці листопада мають відбутися урочистості з відзначення 75 роковин Голодомору.

Нещодавно заступник голови українського зовнішньополітичного відомства Констянтин Єлисєєв зазначив, що «Незгасна свіча» мала б побувати й у Росії. «Проте,- зазначив пан Єлісєєв, - російська влада навідріз відмовилася від участі у цій акції, застерігаючи від цього також російські громадські організації».

Спільна молитва, невеликий концерт хору «Світанок» та виступи юних музикантів з брюссельської школи ім. Чайковського теж стали заходом, що має донести правду до європейської громадськості.

(Брюссель – Київ – Прага)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG