У зустрічі країн-учасниць СНД взяли участь делегації 11 пострадянських держав. До Кишинева приїхали 9 керівників урядів, а від Туркменистану та Узбекистану – перші віце-прем’єр-міністри.
Перед початком засідання Ради голів урядів СНД пройшли двосторонні зустрічі прем’єр-міністрів. Юлія Тимошенко мала розмови з прем’єрами Азербайджану та Казахстану, а також із головою уряду Росії Володимиром Путіним.
Після завершення українсько-російської зустрічі Юлія Тимошенко заявила, що уряди України та Росії «знаходять взаєморозуміння» у питанні ціни на газ.
Тимошенко: «Наші команди готові до підписання газових угод»
За словами Тимошенко, «команди готові до підписання стратегічних угод про газову співпрацю» вже цього місяця.
Радник Прем’єр-міністра України з енергетичних питань Олександр Гудима висловив Радіо Свобода ще оптимістичніші сподівання.
«Я думаю, що ми на наступний тиждень будемо мати контракт, підписаний (головою правління «Нафтогазу України» Олегом) Дубиною та (головою правління російського «Газпрому» Олексієм) Міллером, де ціна буде визначена у межах 200–220 доларів США за тисячу кубічних метрів газу», – вважає Олександр Гудима. За його словами, це буде «нормальним» для української економіки та комунальної сфери.
Радник прем’єра каже, що Україна в будь-якому разі має пройти шлях від нинішньої ціни у 179 з половиною доларів принаймні до «ціни, які сплачують ті держави Євросоюзу, з якими Росія має дуже дружні стосунки». Болгарія та прибалтійські держави платять 280 доларів, сказав Олександр Гудима і додав: «Україна, в особі Юлії Тимошенко, претендує саме на такий статус».
Радник переконаний, що Україна отримає можливість перейти до ціни у 280 доларів за тисячу кубометрів газу поступово – за три роки.
А от щодо ще однієї «гарячої проблеми», а саме аверсу нафтогону Одеса – Броди, то Гудима запевнив, що це питання Тимошенко та Путін не обговорювали.
Президент Віктор Ющенко вже заявляв раніше і підтвердив у п’ятницю на енергетичному саміті у Баку, що наповнення каспійською нафтою цього нафтопроводу залежить не від Польщі, України та Росії, а від Сполучених Штатів Америки. Президент України закликав США надати проектну політичну і фінансову підтримку у цьому питанні.
Досвід показує, що рішення СНД залишаються на папері
Що ж до спільних тем, які обговорювали усі делегації зустрічі голів урядів країн-учасниць СНД у Кишиневі, то всього там ухвалили близько 30 документів, серед них і Стратегію економічного розвитку СНД до 2020 року.
Серед головного вони домовилися про формування спільної мережі транспортних магістралей континентального значення та створення транс- і євроазійських транспортних коридорів.
Також учасники зустрічі погодили комплекс спільних кроків для підвищення продовольчої безпеки країн СНД.
Однак у тому, що ці плани будуть реалізовані, висловив сумнів директор міжнародних програм Центру Разумкова Валерій Чалий. Адже Співдружність незалежних держав досі не демонструвала здатності спільно вирішувати економічні питання, і переважна більшість ініціатив залишалися лише на папері, нагадує експерт.
«Стосовно ринку продовольчого, то зрозуміло, що взаємний інтерес тут у країн СНД є. Питання тільки у тому, що багато доцільних механізмів, розроблених раніше, так і не запрацювали – наприклад, зона вільної торгівлі СНД, яку так і не ратифікувала Росія. Були пропозиції щодо спільного аграрного ринку, але все це не знайшло результату», – стверджує Валерій Чалий.
Експерт вважає, що «будь-які ініціативи, які озвучуються, можливі лише в рамках тісних інтеграційних об’єднань, на зразок ЄврАзЕС або інших утворень». На думку Чалого, дієвою може бути домовленість про взаємодію у реагуванні на кризові явища у формі ситуативної співпраці зацікавлених сторін.
Наступне засідання Ради голів урядів країн-учасниць СНД відбудеться у столиці Казахстану Астані у травні 2009 року.
(Київ – Прага)
