Доступність посилання

logo-print
23 Березень 2017, Київ 18:49

Київ – Сільське господарство України на межі колапсу. Усе вирощене – від овочів до зерна – виробники змушені продавати за безцінь. Обвал цін на продовольство охопив світові ринки, і бізнес втратив інтерес до продукції аграрного сектору. Банки вимагають повернення кредитів, а віддавати борги нічим. Уряд попросив банки почекати до червня, але це не вирішує нагальну проблему – закладання основ нового врожаю.

Сільське господарство України зараз терпить потрійним удар.
По-перше, світовий баланс продовольства наразі кращий для покупців, аніж для продавців; по-друге, фінансова криза тепер докотилася й до світових товарних ринків; і третє – це «плюс», що перетворився на «мінус»: українські аграрії зібрали рекордно великий врожай, який виявився нікому непотрібним.
Міністр аграрної політики Юрій Мельник повідомив про зменшення експорту зерна: у вересні – 2,8 мільйона тонн, у жовтні – 2 мільйони тонн, а на подальші місяці – взагалі незрозуміла ситуація.
«Треба задіювати внутрішні резерви. Контракти є на листопад, але обмежені», – сказав Мельник.
За словами міністра, з початку року було експортовано лише 8,5 мільйона тонн зерна, а також 1,7 мільйона тонн рапсу. Суттєве скорочення експорту розпочалося ще минулого року.

Ситуація дуже складна

Експерт Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа називає ситуацію у вітчизняному агропромисловому секторі
надзвичайно складною.

«Зараз фуражне зерно продається вже за ціною нижчою собівартості, продовольче – на межі собівартості, рефінансування банків відсутнє, залучення нових кредитів відсутнє. І підприємства не знають, за рахунок чого фінансувати весняно-польові роботи. Найближчі місяці стануть вирішальними з точки зору розвитку подій», ­– вважає Володимир Лапа.

Голова парламентського комітету з питань АПК Михайло Присяжнюк вважає, що «держава повинна в антикризовому законі зобов'язати банки продовжити кредити в сфері АПК і заборонити вилучати майно, котре є заставою по кредитах».
Агропромисловий комплекс забезпечує 17% ВВП і у ньому працює 25% усієї робочої сили України.
«Якщо ми не підтримаємо цю галузь, не захистимо, це матиме руйнівні наслідки для всієї економіки країни», – наголосив голова профільного комітету Верховної Ради.
Уряд домовився з комерційними банками про подовження кредитів підприємствам АПК до 1 червня 2009 року, а сам взяв на себе зобов'язання відшкодовувати відсотки за комерційними кредитами. На ці цілі виділять 700 мільйонів гривень із рахунків Міністерства аграрної політики.
Однак, на думку відомого експерта з аграрних питань, народного депутата Катерини Ващук (Блок Литвина), один такий крок мало що змінить, настав час вдаватися до радикальних дій.
Що робити?
«Сьогодні можна зупинити фінансування тих статей бюджету, навіть аграрного напрямку, які можуть почекати, а максимально викупити у селян зерно. Але купувати його не через посередників, як сьогодні часто працює аграрний фонд ­– за це треба руки повідбивати і карати усією строгістю закону – а купувати напряму у фермерів. Роздати ці ліміти на всі області, щоб порядні люди на місцях розібралися, в яких господарствах треба якомога швидше викупити зерно, щоб вони отримали кошти», – зазначає Катерина Ващук.
Тож міні-програма порятунку українського сільгоспвиробника наразі виглядає таким чином: викупити у селян зерно з тим, щоб вони змогли провести осінньо-польові роботи; надати державну підтримку подовженню кредитів; а надалі збільшити аграрний фонд, запустити механізми захисту вітчизняного виробника в умовах СОТ і розвивати внутрішній продовольчий ринок через створення системи відкритих для всіх оптових ринків.
Мета ­того варта. Сільське господарство України має величезний нереалізований потенціал. На думку віце-президента Міжнародної фінансової корпорації (МФК) Ларса Танелла, саме ця галузь в Україні може й повинна зіграти роль каталізатора змін в усій економіці України.
(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG