Доступність посилання

23 Квітень 2017, Київ 13:07

«Генетична пам’ять про голод позначилася й на політичних настроях» – Бондаренко


Кость Бондаренко

Київ – Пережита в 1932-1933 роках трагедія досі чинить вплив на українське суспільство. Зокрема, навіть на підсвідомому рівні Голодомор впливає на політичні пріоритети українських громадян.

Навіть закордонні історики зазначають, що масштаби катастрофи, якої зазнала підрадянська Україна в 1932-1933 роках, не могли не позначитися на подальшому розвиткові країни. Італійський вчений Андреа Граціозі, який працює над історією ХХ століття, у присвяченій Голодомору праці зазначає, що в Україні в 1932-33 роках були винищені вищі та середні верстви національної спільноти, загальмовано та викривлено процес формування нації.
Відомий політолог Кость Бондаренко, який є також кандидатом історичних наук, стверджує, що наслідки Голодомору є помітними у політичному житті і донині.
«Можна говорити про два моменти, – каже Бондаренко. – Перше, це офіційна політика. Тут я сказав би, що українські політики вирішили використовувати Голодомор у спекулятивних цілях і цим лише зашкодили визнанню Голодомору як найбільш трагічної події в українській історії.
Другий момент, це генетична пам’ять. Навіть попри спроби перетворити українців на індустріальний народ, українці все-таки залишаються в душі аграрною нацією. І відповідно, генетична пам’ять про голод позначилась на настроях. І міські жителі, і сільські мешканці кожного року з великим трепетом ставляться до збору врожаю. Загалом, в усіх кризових явищах бояться насамперед не війни, а саме голоду. Таким чином, можна говорити, що Великий Голод став дійсно фактором, який ще довгий час буде впливати на політичне та суспільне життя в Україні».
– Чи можна сказати, що це якось позначається на виборі громадян чи на їхній суспільно-політичній активності?
– У людини значною мірою підсвідомо закладене бажання обрати таких політиків, які б забезпечили насамперед матеріальний добробут та унеможливили настання голоду в будь-якій формі. Особливо це відчувається у сільській місцевості.
– Як формувалася ця пам’ять, якщо про голод довгий час нічого не говорилося?
– Я б не сказав, що нічого не говорилося. Так, про це не писалося і не говорилося офіційно. Але про це пам’ятали, оповіді про голод передавалися з уст в уста. Це була радше замовчувана, але не заборонена тема.
(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

XS
SM
MD
LG