Трохи більше року в Коломиї діє закритий Клуб коломийців. Абсолютно аполітична організація, хоча до членства чіткі вимоги: лише чоловіки, які можуть приводити з собою тільки синів; любов до рідного міста над Прутом, в якому прожили не менше десяти років, і... романтизм у душі. Наразі більше 60 чоловіків. Було десять зібрань, причому мають навіть свій «дрес-код» (елементи одягу золотисто-брунатних кольорів). Очолює клуб відомий на Прикарпатті краєзнавець і сміхованець Микола Савчук. Наголошує, що приймають до себе не всіх охочих: «Ми знаємо людей, які мають авантюрний, конфліктний, прикрий характер, які можуть розвалити будь-яку партію, будь-яку організацію, будь-яку конфесію. Таких людей нам не потрібно. Вони собі можуть ходити на пиво, на каву, куди хочуть – то їхня справа».
У світі Коломию знали
За сприяння клубу в Музеї історії міста зараз експонують виставку «Коломия на мапах світу». Можна багато говорити, що місто за популярністю не поступалося багатьом європейським, та найкраще переконатися: воно було на картах інших держав. Про це свідчать копії тих мап. Говорить директор музею історії Коломиї Михайло Арсак: «З подивом сприймають те, що маленьке провінційне місто Коломия два-три століття тому на мапах світу вже було відзначене, про нього знали. Маємо з історії відомості добротні, що до Коломиї мандрували купці з різних кінців світу».
«Наші цікаві земляки»
Позаяк керманич Клубу коломийців Микола Савчук є краєзнавцем, а всі члени клубу – патріоти свого міста, вишукують по літературі, в архівах різні цікавинки про своїх земляків. І знаходять. Приміром, що коломийський купець Іван Шпак купив у першого друкаря Івана Федорова книгу і не доплатив йому 24 талери. Стверджують також, що мають в історії особливого студента і особливого війта.
«Один з перших, якщо не перший студент в Європі – з Коломиї Іван Григорович, у Ягелонському університеті в Кракові вчився. Є ще в нас війт Воронько – до речі, цього року дата – 1398 рік, історичні джерела. Це останній війт-українець з часів Галицько-Волинського князівства в Коломиї. Поляки самі написали: Воронько чи Воронко (не знаємо, бо тоді м’якого знака не було) русин. Потім ми війтів не мали аж до 1848 року», – каже Микола Савчук.
Члени Клубу коломийців видають краєзнавчі книжечки, листівки, організовують виставки і встановлюють своїм землякам пам’ятні дошки. Остання – Івану Богдану, який 400 років тому зійшов на американську землю, першим з українців.
У світі Коломию знали
За сприяння клубу в Музеї історії міста зараз експонують виставку «Коломия на мапах світу». Можна багато говорити, що місто за популярністю не поступалося багатьом європейським, та найкраще переконатися: воно було на картах інших держав. Про це свідчать копії тих мап. Говорить директор музею історії Коломиї Михайло Арсак: «З подивом сприймають те, що маленьке провінційне місто Коломия два-три століття тому на мапах світу вже було відзначене, про нього знали. Маємо з історії відомості добротні, що до Коломиї мандрували купці з різних кінців світу».
«Наші цікаві земляки»
Позаяк керманич Клубу коломийців Микола Савчук є краєзнавцем, а всі члени клубу – патріоти свого міста, вишукують по літературі, в архівах різні цікавинки про своїх земляків. І знаходять. Приміром, що коломийський купець Іван Шпак купив у першого друкаря Івана Федорова книгу і не доплатив йому 24 талери. Стверджують також, що мають в історії особливого студента і особливого війта.
«Один з перших, якщо не перший студент в Європі – з Коломиї Іван Григорович, у Ягелонському університеті в Кракові вчився. Є ще в нас війт Воронько – до речі, цього року дата – 1398 рік, історичні джерела. Це останній війт-українець з часів Галицько-Волинського князівства в Коломиї. Поляки самі написали: Воронько чи Воронко (не знаємо, бо тоді м’якого знака не було) русин. Потім ми війтів не мали аж до 1848 року», – каже Микола Савчук.
Члени Клубу коломийців видають краєзнавчі книжечки, листівки, організовують виставки і встановлюють своїм землякам пам’ятні дошки. Остання – Івану Богдану, який 400 років тому зійшов на американську землю, першим з українців.
