Земний рай. Острів Капрі

Чи не приємна насолода з балкону розкішної вілли споглядати скелі Фаральйоні – три високі рифи, які виринають із моря? Вода, роз’ївши скелясту породу, утворила під ними таємничі печери, ґроти та арки.

Ця скеляста трійка, яка вважається основним елементом капрійського краєвиду, далеко не єдина на острові. Усе його круте узбережжя – це гострі шпилі, вирізьблене каміння, величні рифи з красивими бухтами та ущелинами.

На острові все таке «елегантне, як іграшка», писав український письменник Михайло Коцюбинський, не раз перебуваючи тут на лікуванні від астми та туберкульозу. Через багатющу екзотичну флору він називав Капрі «земним раєм».

На острові близько тисячі видів дерев і рослин. І це при тому, що тут практично ніколи немає дощів!

Море дивовижно блакитного кольору і надзвичайно чисте: дно видно до 10 метрів. Піщані пляжі відсутні, готелі і маєтки розкидані далеко від моря.

Та «відстань» — поняття тут досить відносне. Пересуваються усі пішки. А делікатеси італійської кухні в ресторани чи коштовності у дорогі ювелірні крамниці доставляють спеціальні електричні візки.

Місцевий пенсіонер Тоніно щасливий від того, що не чує галасу міського транспорту: «Звичайно, я раджу приїздити сюди будь-якої пори року, а особливо взимку чи на початку весни. Тоді на острові інші кольори, інший смак, інша атмосфера… Ходіть пішки, дихаючи цілющим повітрям, вдихаючи приємні аромати. Такі прогулянки вам підуть лише на користь».

На острові Капрі, загальною площею 10 квадратних кілометрів, у єдиних двох містах живе 13 тисяч населення. А в літній сезон тут перебуває до півмільйона осіб.

До берега дістаються на катері чи на поромі від Неаполя. З порту Маріна-Ґранде фунікулером піднімаються у «столицю», до однойменного міста Капрі на славнозвісну П’яццетту, маленьку центральну площу. Затишні, розкішні кав’ярні, ресторани і тераси принесли цій площі славу «світського салону».

Продовжуючи пішу прогулянку, важко оминути довгу покручену вулицю віа Крупп, пишні сади імператора Августа. Саме там, поміж пальмами і клумбами, – курйозний монумент Володимирові Леніну. Та про це говорить лише підпис на пам’ятнику, бо вирізьблений образ мало в чому нагадує вождя російської «революції», котрий двічі приїздив на Капрі для впорядкування місцевої партійної школи.

Ще один важливий момент, який робить пішу прогулянку островом приємнішою, – капрійські сандалі-шльопанці. Споконвіку їх виробляють тут місцеві майстри-шевці і на замовлення пересічних туристів, і для відомих брендів італійської моди. Мінімальна ціна 50 євро. Недешево, звичайно, але як тільки уявила, що в таких сандалях капрійськими схилами крокував сам імператор Тіберій, відразу зайняла чергу до майстерні.

Короткуваті штани «капрі» також звідси. Щоб не намочити довгий одяг, рибалки підкочували їх до середини гомілки. Та все ж у маси запровадив цю модель італійський кутюр’є Еміліо Пуччі: ідея літніх штанів народилася у нього на Капрі.

Не секрет, що італійці люблять поїсти, а на цьому острові гріх не скуштувати традиційний салат «Капрезе» з помідорами, сиром моццареллою і базиліком в оливковій олії. Ось після цього справді, як казав російський письменник Максим Горький, острів Капрі запам’ятається як «шматок невеликий, але смачний»!