Ініціаторами слухань виступили науковці Національного університету водного господарства і природокористування. Це не випадково – адже чимало розробок рівненських учених у галузі екології та енергозберігання є цікавими у кризовий час для багатьох європейських країн.
Нині на Рівненщині діють: українська Асоціація досліджень європейської спільноти, центральний офіс якої розташований саме в Рівному; регіональний фонд «Рівне. Європейський вибір», діяльність якого поширюється ще й на Волинь та Львівщину; молодіжні євроклуби. Також упродовж трьох років на базі обласної державної бібліотеки працює центр європейської інформації.
Нинішні слухання стали підсумком проекту «Україна в інтеграційних процесах: переваги та недоліки», в рамках якого відбулися обговорення з цільовою аудиторією в районних центрах, зазначає президент регіонального Благодійного фонду «Рівне. Європейський вибір» Микола Смолінський. За його словами, так званий «третій сектор», який представляють громадські організації, є найбільш ефективним і найбільш незаангажованим інструментом інформування населення чи створення громадської думки, вважає він.
«В Україні цей процес ще не завершений – становлення громадських організацій, і нам складно буде вирішувати низку питань, які перебувають у компетенції громадських організацій», – наголошує Микола Смолінський.
Інтеграційні процеси на регіональному рівні тривають
У слуханнях взяли посли Угорської і Словацької Республік. Вони зазначили, що процес економічної євроінтеграції України та європейських країн уже триває.
Український капітал уже просувається в Європу, каже Надзвичайний і повноважний посол Угорщини в Україні Андраш Баршонь. Свіжий приклад – приватизація найбільшого в Угорщині металургійного комбінату «Дунафер» компанією «Донбас».
«У нас вони вміють танцювати танго, а у вас – чомусь тільки гопак. Це сигнал для вас – це справа українського суспільства й українських політичних сил і українських чиновників, щоб для цих людей не було можливості обходити закони тут. Це залежить від порядку, внутрішньої політичної волі, якщо вона є», – зауважив угорський посол.
Ректор Національного університету водогосподарства і природокористування Василь Гурин переконаний, що рівненська молодь у своїй переважній більшості сприймає ідею приєднання до НАТО та Євросоюзу як єдиний варіант підвищення добробуту і безпеки. Тому саме на молодь та обмінні програми студентами з університетами Польщі, Угорщини і Словаччини роблять ставку громадські організації, котрі пропагують європейські цінності.
«Спільні програми й наукові розробки – в Угорщині також є університет, який займається водними проблемами, яких нині дуже багато, – це об’єднує! Або допомога в надзвичайних ситуаціях – у Карпатах працювала техніка з Європи, яка ремонтує береги річок. А ще наші студенти мають змогу отримувати ступінь магістра в Угорщині та Словаччині», – зазначив Василь Гурин.
Тарасюк: «В Україні чекають чіткіших формулювань від ЄС»
Слухачів цікавили питання можливостей євроінтеграції України, перспектив приєднання до ПДЧ та його виконання, змісту та значення майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. На їхні запитання Голова комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції, директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Борис Тарасюк зазначив, що вірить у варіант приєднання України до НАТО без проходження Плану дій щодо членства.
«Ми з вами виконаємо свою домашню роботу, наведемо лад у своєму домі, позбудемося корупції, побудуємо правову державу, забезпечимо стабільність політичної системи, продемонструємо високу політичну культуру, а тоді говоритимемо про вступ до Євросоюзу та НАТО. 2020 рік, на мою думку, – надто песимістичний прогноз. З огляду на часовий період, який пройшли нові члени Євросоюзу і НАТО, нам потрібно буде від 7 до 10 років для того, щоб подолати цей шлях. Але, знову ж таки, необхідно, щоб Європейський Союз чітко заявив, що він бачить Україну своїм членом у майбутньому», – наголосив Борис Тарасюк.
(Рівне –Київ – Прага)
