Вернадський, Вавілов, Заболотний, Стражеско, Богомолець, Патон – імена цих, і не тільки цих, українських вчених входять у перелік найбільших науковців світу.
Зусиллями вчених академії створені прогресивні технології нерозривного з’єднання металів і неметалів у різних умовах і середовищах; започатковано виробництво надтвердих матеріалів, синтетичних алмазів, металокерамічних контактних сплавів, що перетворило НАН України на всесвітньо визнаний матеріалознавчий центр.
Під керівництвом Бориса Патона був розроблений унікальний метод з’єднання (зварювання) м’яких живих тканин, що використовуються у хірургічній практиці.
Великий внесок зробили фізики і астрономи Академії наук. Здійснюються фундаментальні дослідження з наноструктурних систем, наноматеріалів і нанотехнологій, а також у галузі сенсорних систем і технологій.
Усього просто не перерахувати, але самі академіки вважають, що керовані ними наукові структури Академії наук могли б зробити набагато більше.
Держава і бізнес байдужі до науки
Наука — справа дорога. Лише на астрономічні дослідження Євросоюз витрачає щороку 2 мільярди євро. Українські ж науковці працюють в умовах тотального недофінансування. На розвиток науки і техніки витрачається менше ніж 1% ВВП.
Відсутність коштів призводить до того, що молоді вчені, виховані академією, їдуть працювати закордон або полишають науку.
Держава та бізнес не розуміють, що, ігноруючи науку, вони ігнорують своє майбутнє.
Нині, стверджує академік Ярослав Яцків, біда у тому , що «вище керівництво не здатне сприйняти пропозиції учених, не кажучи вже про те, щоб їх реалізовувати.
Ситуація, яка зараз у країні, це підтверджує. Багато років поспіль академіки НАНУ попереджали владу, що споживацький підхід заведе у глухий кут. Не можна безкарно експлуатувати те, що є, не створюючи нічого нового.
«У нас сировинна структура економіки, висока енергоємність, низька прибутковість. Держава не ефективна, немає громадянського суспільства, а олігархи заробили мільярди, експлуатуючи створені до них потужності, не витрачаючи кошти на покращення умов праці, підвищення зарплати робітникам, впровадження інноваційних розробок у виробництво та екологічні програми. Причому, заробляючи багато, платили своїм робітникам мінімум у 10 разів менше, аніж на європейських підприємствах. А тепер вони просять допомоги у держави?! Це аморально!» – вважає Ярослав Яцків
Вчені наполягають, що без модернізації виробництва і розвитку малого й середнього бізнесу Україна не зможе подолати кризові явища.
НАН оновлюватиме керівний склад
Академія наук і сама має безліч проблем. НАН мусить боротися з консерватизмом і омолоджувати керівний склад, вважає академік Костянтин Ситник.
«Безперечно, треба, щоб прийшли нові люди і у керівництво інститутами, і в керівництво відділеннями, і в керівництво академії в цілому. Я думаю, що ці питання будуть вирішуватися найближчими місяцями, тому що академії потрібні зміни і всій науковій сфері в цілому. Але цим має займатися влада. Хоча й сама академія має використовувати власний потенціал для того, щоб шукати нові ідеї, тому що прогрес науки у всьому світі колосальний, а ми відстаємо. Я думаю, що Академія наук відстала на 15-20 років у більшості напрямків».
Однак академік Ситник абсолютно переконаний, що попри усі проблеми, теперішньому керівництву НАНУ вдалося головне: розвинути пріоритетні напрямки досліджень, дати людству новітні надзвичайно важливі розробки і, врешті-решт, зберегти «високу планку» української науки.
(Київ – Прага)
Зусиллями вчених академії створені прогресивні технології нерозривного з’єднання металів і неметалів у різних умовах і середовищах; започатковано виробництво надтвердих матеріалів, синтетичних алмазів, металокерамічних контактних сплавів, що перетворило НАН України на всесвітньо визнаний матеріалознавчий центр.
Під керівництвом Бориса Патона був розроблений унікальний метод з’єднання (зварювання) м’яких живих тканин, що використовуються у хірургічній практиці.
Великий внесок зробили фізики і астрономи Академії наук. Здійснюються фундаментальні дослідження з наноструктурних систем, наноматеріалів і нанотехнологій, а також у галузі сенсорних систем і технологій.
Усього просто не перерахувати, але самі академіки вважають, що керовані ними наукові структури Академії наук могли б зробити набагато більше.
Держава і бізнес байдужі до науки
Наука — справа дорога. Лише на астрономічні дослідження Євросоюз витрачає щороку 2 мільярди євро. Українські ж науковці працюють в умовах тотального недофінансування. На розвиток науки і техніки витрачається менше ніж 1% ВВП.
Відсутність коштів призводить до того, що молоді вчені, виховані академією, їдуть працювати закордон або полишають науку.
Держава та бізнес не розуміють, що, ігноруючи науку, вони ігнорують своє майбутнє.
Нині, стверджує академік Ярослав Яцків, біда у тому , що «вище керівництво не здатне сприйняти пропозиції учених, не кажучи вже про те, щоб їх реалізовувати.
Ситуація, яка зараз у країні, це підтверджує. Багато років поспіль академіки НАНУ попереджали владу, що споживацький підхід заведе у глухий кут. Не можна безкарно експлуатувати те, що є, не створюючи нічого нового.
«У нас сировинна структура економіки, висока енергоємність, низька прибутковість. Держава не ефективна, немає громадянського суспільства, а олігархи заробили мільярди, експлуатуючи створені до них потужності, не витрачаючи кошти на покращення умов праці, підвищення зарплати робітникам, впровадження інноваційних розробок у виробництво та екологічні програми. Причому, заробляючи багато, платили своїм робітникам мінімум у 10 разів менше, аніж на європейських підприємствах. А тепер вони просять допомоги у держави?! Це аморально!» – вважає Ярослав Яцків
Вчені наполягають, що без модернізації виробництва і розвитку малого й середнього бізнесу Україна не зможе подолати кризові явища.
НАН оновлюватиме керівний склад
Академія наук і сама має безліч проблем. НАН мусить боротися з консерватизмом і омолоджувати керівний склад, вважає академік Костянтин Ситник.
«Безперечно, треба, щоб прийшли нові люди і у керівництво інститутами, і в керівництво відділеннями, і в керівництво академії в цілому. Я думаю, що ці питання будуть вирішуватися найближчими місяцями, тому що академії потрібні зміни і всій науковій сфері в цілому. Але цим має займатися влада. Хоча й сама академія має використовувати власний потенціал для того, щоб шукати нові ідеї, тому що прогрес науки у всьому світі колосальний, а ми відстаємо. Я думаю, що Академія наук відстала на 15-20 років у більшості напрямків».
Однак академік Ситник абсолютно переконаний, що попри усі проблеми, теперішньому керівництву НАНУ вдалося головне: розвинути пріоритетні напрямки досліджень, дати людству новітні надзвичайно важливі розробки і, врешті-решт, зберегти «високу планку» української науки.
(Київ – Прага)
