Доступність посилання

logo-print
26 Березень 2017, Київ 13:04

«...поки СНІД не зупинив нас». За даними Міністерства охорони здоров’я, 130 тисяч українців нині живуть з діагнозом ВІЛ-СНІД


80 000 українців з діагнозом ВІЛ-СНІД перебувають на медичному обліку. Це офіційна цифра. Насправді ж, за інформацією неурядових організацій, кількість хворих в чотири рази більша - 440 000 осіб, це майже півтора відсотка від працездатного населення. Чому за кількістю ВІЛ-позитивних людей Україна посідає перше місце в Європі? Яким чином відбувається їхнє лікування?

Високі темпи поширення хвороби в Україні
Щоденно в Україні ВІЛ-інфікується 48 осіб, діагноз СНІД ставлять 12 людям, а помирають від СНІДу - шестеро, звітує Алла Щербинська, директор Українського центру профілактики і боротьби зі СНІДОМ Міністерства охорони здоров’я. Щороку кількість інфікованих людей зростає на 15%. Цього року, якщо порівнювати 10 місяців минулого року і 10 місяців поточного, цифра зросла на 8%. «Ми проводимо дуже масштабну антиретровірусну терапію, сьогодні на лікуванні перебуває більше 10 000 хворих, з них 1211 - це діти. Хворим безкоштовно надається комбінація з 3 антиретровірусних препаратів (за стандартами ВОЗ та стандартами України). Тож темпи смертності від СНІДу уповільнилися. Якщо в 2004 році щорічний темп приросту смертності складав +44%, то в цьому році ми маємо +9%».
Починаючи з 1987 року, від часу поширення епідемії, в Україні зареєстровано більше 120 000 випадків ВІЛ-СНІДУ. За словами директора Фонду «АнтиСНІД» Ольги Руднєвої, великою проблемою є те, що більшість хворих не знають про свій діагноз. «Лише 1 людина з 5, які живуть з ВІЛ, знає про це. Однак є і позитивні тенденції – це зниження відсотку приросту нових випадків. У цьому році цифра становить 8%, раніше було 10%. Однак, за темпами поширення хвороби Україна в Східній Європі досі на першому місці».
Слабка поінформованість людей про шляхи передачі інфекції - це основна причина високих темпів поширення хвороби, зазначає Неллі Ченцова, завідувачка лабораторії Київського центру профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом. «Наголос ставлять, що в групі ризику наркомани, а слід говорити зовсім про інше. Адже в групі ризику всі ті, хто хоча б один раз вживав наркотики цим шляхом, а також усі, хто не знає про шляхи інфікування, не знає, як уберегтися».
Ефективність безкоштовного лікування
Визначальні фактори у підборі антиретровірусної терапії – це її якість і відповідність міжнародним стандартам, зазначає Андрій Клепиков, виконавчий директор Міжнародного альянсу з ВІЛ-СНІДу в Україні. Українські ж препарати проти вірусу імунодифіциту не пройшли сертифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я. «Для ліків, які ми закуповували, обов’язковою є перекваліфікація ВОЗ. Виробники можуть бути з різних країн, але піонерами, розробниками є міжнародні фармацевтичні корпорації».
В Україні немає налагодженої системи ефективного лікування хворих на СНІД, стверджує колишній заступник міністра охорони здоров’я Валерій Івасюк. Діагностика проводиться запізно, до того ж ліки, які пропонують хворим, мало допомагають. « Міністерство охорони здоров’я продовжує закуповувати препарати, які не мають лікувальної сили, які не підходять під стандарти якості світового виміру. А треба, щоб усі зрозуміли, що якщо ВІЛ-інфікованого лікувати правильно, то кількість вірусів у вільній крові буде дорівнювати нулю. Таким чином, хоч ця людина і є хвора або інфікована, вона не є джерелом зараження».
За даними ООН, нині в Україні хворих на ВІЛ/СНІД майже 440 000. Це один із найвищих показників у Європі. За оптимістичною оцінкою Міністерства охорони здоров’я, до 2010 року цифра зросте до 600 000 хворих. Згідно з песимістичним прогнозом, за пару років в Україні буде 1 мільйон 400 тисяч ВІЛ-інфікованих.


Що може врятувати українців від СНІДу?
Людмила Павлівна, пенсіонерка: Найперше - це інформованість. Ця тема не повинна замовчуватися, про неї треба говорити. Вона має вирішуватися суспільством, а не кожною хворою людиною окремо.
Петро Максимович, пенсіонер: Перш за все – мораль, духовний стан, а все інше - не таке головне.
Ірина, менеджер ресторану: Пропаганда, розширена інформаційна система з цього питання, робота волонтерів. У Данії, де я жила якийсь час, біля дискотек дуже часто волонтери безкоштовно роздавали всім охочим презервативи. Це теж дуже правильний крок, на мою думку.
Назар, студент: Перш за все, всі мають використовувати засоби контрацепції, також слід більше подавати цієї інформації в ЗМІ.
Мар’яна, викладач: Має бути пропаганда моралі в ЗМІ, у родинах, школах, вишах.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

XS
SM
MD
LG