Доступність посилання

28 Квітень 2017, Київ 13:29

Український бізнес повинен змінити імідж – голова Українсько-європейської бізнес-ради


Голова Українсько-європейської бізнес-ради Джеймс Вілсон

Брюссель – Створення між Україною та Євросоюзом зони вільної торгівлі неоднозначно сприймається деякими представниками українського політикуму. Наприклад, екс-президент Леонід Кучма доволі категорично оцінює майбутнє торгівлі між ЄС та Україною. Він заявив, що наші підприємці здатні продавати Європейській спільноті тільки металеві напівфабрикати. Голова Українсько-європейської бізнес-ради Джеймс Вілсон, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, зазначив, що не погоджується з таким твердженням українського екс-президента.

– Я дотримуюся іншої думки. Торгівля між Євросоюзом та Україною зросла втричі за останні п’ять років. Тож природньо, що ЄС і Україна – добрі комерційні партнери. Щоправда, ця торгівля має дещо непропорційний розвиток. Тобто, широке постачання споживчих товарів з Німеччини, Польщі, Італії, фактично, витіснило решту європейського експорту в Україну. Особливо це стосується автомобілів. У свою чергу, український експорт розвивався повільніше. Він зростає, проте не такими ж темпами, як європейський експорт в Україну. Вважати, що Україна може продавати Євросоюзу тільки сировину, дуже негативна позиція. Я переконаний, що вона може пропонувати Європі значно більше. Наприклад, вироби текстильної промисловості. Чому вони мають надходити на європейський ринок з таких далеких країн, як Китай, Бангладеш чи Шрі-Ланка? Ïх можна також виробляти ближче. В Україні, наприклад. Адже і з перевезенням, і з вантажними роботами все набагато простіше. І дистанція менша.

– Що б Ви порадили для виправлення ситуації?

– Cлід багато чого зробити у різних секторах для сприяння виробництва високотехнологічних товарів. Це не обов’язково повинні бути традиційні для України сталь, вугілля або чавун. Ними можуть стати такі високотехнологічні сектори, як космічна, авіаційна, хімічна чи легка промисловості. Тож я значно оптимістичніший у цьому сенсі. Україна має багато переваг, якими слід скористатися. Водночас попереду ще багато роботи для забезпечення її конкурентноздатності.

– Але ж Україна має деякі свої розробки навіть у галузі високих технологій. В авіації, наприклад...

– Сектор високих технологій України у сенсі збуту недостатньо представлений. Там є деякі довершені продукти космічної та авіаційної направленості. Наприклад, літаки «Антонов» визнані експертами, як одні з кращих на міжнародному ринку. Треба сприяти, на мій погляд, щоб привернути увагу до можливостей України у галузі високих технологій. Одним із шляхів могло б бути залучення українських фахівців до європейських дослідницьких програм.

– Яким Ви вбачаєте наступний рік для українського підприємництва?

– Наступний рік для українського бізнесу буде особливо складним, як власне, й для підприємців усього світу. Проте українська економіка особливо вразлива через високий рівень боргу. Щоб відтягнути економіку від краю прірви, треба скористатися цим періодом і розробити стратегію допомоги українському бізнесу. Як це зробити? На мій погляд, найважливішими для кращої інтеграції європейського та українського підприємництва є два шляхи. Перший – пришвидшити створення Зони вільної торгівлі і створити імідж України, як кращого у Європі виробничого центру. Для цього є все: географічне положення, кваліфіковані робітничі ресурси і сировинна база. Декілька підприємств уже почали роботу у цьому напрямку, і я вірю, що дуже швидко вони стануть важливими чинниками розширення українського бізнесу. Другий шлях – вклад України у забезпечення зв’язку між виробником і споживачем. Тут знову Україна має фантастичний потенціал, як один із найважливіших постачальників фабрикатів та напівфабрикатів для західноєвропейських виробників.
XS
SM
MD
LG