Доступність посилання

logo-print
23 Березень 2017, Київ 11:11

Київ – Будівництво доріг та всебічний розвиток інфраструктури виведуть Україну з кризи. Таку тезу висловила Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, представляючи 19 масштабних проектів розвитку дорожнього господарства. Реалізація цих проектів потребує об’єднання усіх зусиль і 118 мільярдів гривень. Що ж це за проекти? І де взяти грошей?

Криза в країні ­­– будуй дороги! Це правило було кілька разів перевірене на практиці у минулому столітті, зокрема й у США під час «великої депресії». І зараз новообраний президент Сполучених Штатів Барак Обама з-поміж основних напрямків стимулювання економіки назвав розвиток інфраструктури.
Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко також оголосила, що «реалізація інфраструктурних проектів розвитку мережі доріг дозволить вивести країну з кризи і підніме на якісно новий рівень вітчизняне дорожнє будівництво».
Уряд запланував реалізацію 19 проектів. Серед них, як першочергові, голова «Укравтодору» Вадим Гуржос назвав будівництво київської окружної дороги, доріг Львів-Краковець, Львів-Броди, Київ-Вінниця, а також Одеса-Рені.
Головне питання – де взяти гроші?
На те, щоб реалізувати інфраструктурні проекти, побудувати 3,5 тис. км доріг, 94 мости, 239 шляхопроводів і 2 тунелі, необхідно 118 мільярдів гривень.
З бюджету наступного року «Укравтодор» розраховує отримати близько 20 мільярдів гривень. Решта – інвестиції, каже міністр транспорту Йосип Вінський: «Якісні дороги потребують грошей. Тому ми шукаємо можливість і залучення івестицій і відповідні механізми для цього. Там, де ми можемо побудувати нові дороги паралельно з тими, що діють сьогодні, там ми будуватимемо на недержавні гроші і за європейськими стандартами».
Уряд планує провести через парламент усі закони, які знімуть перепони для інвестування будівництва доріг. Насамперед це закон «Про концесію» та «Про державне приватне партнерство».
Окрім того, за словами Юлії Тимошенко, необхідно внести зміни до законодавства, яке регламентує питання землевідведення.
«Земля під будівництво доріг має виділятися швидко, за спрощеною процедурою, з відшкодуванням вартості приватної землі її власникам або шляхом надання альтернативних земельних ділянок», – вважає Прем'єр-міністр.
Між тим Україна має гроші на реалізацію цих проектів, але не має механізмів їх залучення, – вважає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізулін.
По-перше, це гроші українських промислових груп, «які тримаються в офшорах, тобто на Кіпрі. Ми знаємо, що попередні кілька років для наших металургів були вдалими, тому наразі ліквідність цих груп непогана. Вони мають десятки мільярдів доларів в офшорах», – стверджує Газізулін. Ці гроші можуть піти на будівництво доріг, особливо тепер, коли вже сама металургія в кризі.
Адже власник СКМ (System Capital Management) Ринат Ахметов, виступаючи на листопадовому інвестиційному саміті у Донецьку, наголошував, що будівництво взагалі і будівництво доріг зокрема, можуть врятувати українську металургію, бо створять внутрішній попит на металопродукцію.
Другим внутрішнім резервом інвестицій у будівництво доріг, на думку Ільдара Газізуліна, є гроші населення. Люди тепер втратили довіру до банків і забирають свої гроші. Тут могли у пригоді стати недержавні пенсійні фонди, коли б людина сама для себе на власному рахунку акумулювала кошти. Однак реформа пенсійної системи загальмувала, і таких фондів так і не було створено, – зазначає експерт.

Надзавдання в умовах кризи

Юлія Тимошенко покладає на розвиток інфраструктури великі сподівання. За її словами, одне робоче місце, створене у сфері будівництва доріг, дає змогу створити шість робочих місць в інших галузях.
Реалізувати задумане в умовах внутрішньої політичної і світової фінансової криз надзвичайно важко. Однак Прем’єр-міністр наголосила, що саме виконання цього «надзавдання», якого жоден уряд раніше перед собою не ставив, допоможе «запустити всі економічні механізми в країні» і уникнути «потужного економічного спаду».
(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG