Французька газета Les Echos позитивно оцінює кроки, що їх вживають президент Франції та Європейський центробанк: «Вчора прийшло дві добрі новини: … Зниження базової ставки, оголошене Жаном-Клодом Тріше, та план, оголошений Ніколя Саркозі. Ще донедавна мало хто думав, що ці двоє людей можуть зробити кроки у такому напрямку. Ухвала Європейського центробанку була більш сильною, ніж планувалося, і стала можливою завдяки низькій інфляції. Та найголовніше, це матиме вплив на те, як сприймається криза. Чи достатньо буде цього, щоб оживити економіку? Навряд, бо нинішній кредитний ринок дає переконливий доказ існування прогалини у ліквідності: жоден із економічних гравців не робить рухів, бо всі чекають, щоб побачити, що буде далі. Тому бюджетні заходи знову є ефективним знаряддям. Це той важіль, що його Ніколя Саркозі використовує під маркою «план оздоровлення». Зосередитися на інвестиціях, а не на споживанні, – це розумна стратегія».
У Великій Британії уряд теж понизив ставку банківського відсотка. Тепер вона становитиме лише 2 відсотки. Це найнижча ставка за понад півстоліття. Проте провідний щоденник Guardian є скептичним: «Чи спрацює вчорашнє зниження ставки? Лише частково, бо банки навряд чи повторять це. Уряд чинив значний тиск на банки, щоб повністю перенести на своїх споживачів величезне зниження ставки минулого місяця, але лише чверть із інституцій, що дають іпотеку, зробили це, хоча це зробили майже всі банки, котрі зберігають гроші клієнтів. У такому непевному середовищі банки мають підстави не давати позик під менш ніж каральні проценти. Але це залишає урядові майже неможливе завдання продовжувати потік кредитів у розпал «позичальної посухи». Міністрам треба вдатися до більш прямої дії: або притиснувши банки, або позичаючи більше урядових коштів бізнесові напряму, або зробивши втручання на ринках грошей, щоб тримати комерційні банківські ставки на максимально можливому низькому рівні».
Інша тема стосується естонсько-російських відносин. Естонська газета Postimees звинувачує Росію у тому, що та використовує ЗМІ для дискредитації Естонії в очах Заходу. Проте втіхою для естонців стало те, що фінський письменник Юкка Ріслаккі подав у своїй новій книжці інший бік історії: «Ріслаккі висловлює незадоволення з того приводу, що Росія спромоглася купити політиків, журналістів і кінорежисерів як на Сході, так і на Заході. Також він стверджує, що балтійські держави не можуть донести свою версію до Заходу… Згідно з Ріслаккі, Естонію подають як державу апартеїду, що дискримінує російську меншину і накидає їй романтизований, нацистський погляд на історію. На додаток обмовники Естонії кажуть, що вона не хоче підтримувати економічних стосунків із Росією, президент Естонії повернувся з екзилю і не є справжнім естонцем, тощо». «Навіть фінські політики нині називають такі заяви «Естонієфобією», – зазначає естонський щоденник Postimees.
(Лондон –Прага – Київ)
