(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
І до речі, якщо ви говорите про те, що росіяни нас куплять, то я хочу вам нагадати, що в Росії насправді втрати від економічної кризи, які є зараз, я оцінив би так, що щодня на порядок більші, ніж в Україні. А геополітика як наука каже, що Україна до 1991 року як незалежна держава не могла існувати в принципі навіть. Чому? А тому, що Україна була у тристоронньому тиску геополітичному впродовж століть: північний захід – Польща, північний схід – Росія, південь – Туреччина. А уявіть собі, що я сказав собі: я сьогодні поїв, ну, Бог з ним, я через 10 днів поїм наступний раз. Я так не можу сказати. Я все відкладу, але буду купувати їжу. А Україна володіє їжею. Це величезний геополітичний чинник, який ми абсолютно не враховуємо, і мовчать усі!
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Роман Скрипін: Попри запевнення, що криза зробить Україну сильнішою, наразі зараз важко сказати, в чому саме, бо нині криза боляче б’є по Україні. У першу чергу це стосується пересічних громадян, які день у день втрачають на курсі до іноземних валют через надмірну доларизацію української економіки.
За умов, коли навіть заможна Європа затягує паски, Україна не лише політично, економічно опиняється в сірій зоні, а відтак стає вразливою для зовнішнього впливу з боку сильніших сусідів, зокрема Росії.
Колишній спікер Ради Арсеній Яценюк уже попереджає, що Україну Росія може купити практично за безцінь.
Натомість сама Україна, згаявши час для проведення глибоких системних реформ, не спроможна утримувати своє енергоємне та не модернізоване господарство. Відтак європерспектива стає дедалі примарнішою.
Варто накласти на цю картину результати останнього саміту НАТО, щоб знайти підтвердження дедалі ширшій тезі у політичних колах, що Європа та Росія вже поділили зону впливу, а Україна ледь остаточно не перетворилася на суб’єкт геополітичних змагань…
Шановні гості, не знаю, чи складна для вас тема, але вона продиктована поточними реаліями.
Криза економічна є. Правда ж?
Юрій Рубан: Є. 100%.
- І вона впливає на Україну. Як ви вважаєте? Впливає чи не впливає?
Петро Масляк: Звичайно, що впливає.
Інша справа, що з цим робити? Оце головне.
- А хто нам дасть раду, що з цим робити?
Петро Масляк: А ми навіщо тут?
- Спробуємо…
Юрій Рубан: Якщо ви дозволите, то я хотів би нагадати, що все-таки не у Вашингтоні створений колосальний дефіцит поточного балансу у 14 мільярдів, не у Вашингтоні створено 25% інфляції, не у Вашингтоні створений бюджетний дефіцит.
Тобто, я хочу сказати, що коли нам говорять про кризу, то в ній є, звичайно, дуже серйозний зовнішній аспект, який б’є по всій Україні.
Юрій Рубан: Росії насправді втрати від економічної кризи щодня на порядок більші, ніж в Україні.
- Акумульовано більше, Ви вважаєте?
Юрій Рубан: Набагато більші.
У зв’язку з цим насправді виміри цієї кризи відчуваються по-різному. Частина і в нас створена. Відповідь на цю кризу… Ми не можемо сподіватися, що всі відповіді на цю кризу будуть дані ззовні, в Європі чи десь там ще. Частину ж відповідей треба давати, я думаю, що більшу частину відповідей треба давати всередині країни.
- Але Україна взяла участь, скажімо так, у всесвітній піраміді, яку збудували якраз у Вашингтоні, бо з Америки почалися кризові явища, і Україна залежить від долара. А чим на сьогодні забезпечений долар, окрім величезних боргів США перед усім світом? Чим?
Юрій Рубан: Очевидно, що долар забезпечений величезною довірою до США в широкому контексті довіри і, звичайно, великою економічною потужністю США. Наприклад, 15 чи скільки там трильйонами доларів ВВП і тим, що кожна третя покупка у світі здійснюється в США у валюті, яка називається «долар».
Тому, значить, друзі мої, хочемо чи не хочемо, Америка є реальною найбільшою, напевне, у світі потугою.
Те, що ми там, звичайно, розуміємо, що найближчим часом на позицію одного з лідерів, наприклад, за обсягами ВВП, очевидно, вийде Китай але все-таки за якісними показниками ВВП, наприклад, за здатністю до інноваційності, за високими технологіями і так далі, то я думаю, що лідерство США в економіці сучасного світу все-таки є.
- Я хотів би запитати вас таке. Слабка Україна кому потрібна?
Петро Масляк: Кому потрібна слабка Україна? Вона потрібна геополітичним партнерам, геополітичним гравцям для того, щоб її використовувати.
От з точки зору класичної геополітики як науки, у нас прийнято там лаяти Богдана Хмельницького, Івана Мазепу і будь-кого із діячів України, що вони не забезпечили незалежність України там у такому-то столітті, в такому-то, в такому-то.
Петро Масляк: Україна до 1991 року як незалежна держава не могла існувати в принципі навіть. Чому? А тому, що Україна була у тристоронньому тиску геополітичному впродовж століть: північний захід – Польща, північний схід – Росія, південь – Туреччина. Жодна країна за класикою геополітики не здатна витримати навіть двосторонній тиск. Згадаємо Німеччину, яка двічі воювала на два фронти і обидва фронти програла.
Жодна країна за класикою геополітики не здатна витримати навіть двосторонній тиск. Згадаємо Німеччину, яка двічі воювала на два фронти і обидва фронти програла.
А що ми маємо зараз? Давайте подивимося…
- Двосторонній тиск.
Петро Масляк: Так, для того, щоб сказати про те, що буде, наперед, нам треба знати, що було, що є, тоді ми будемо знати, що буде.
А що було? Тристоронній тиск. У 18 столітті наприкінці з боку Туреччини. Нуль. У середині 20 столітті з боку Польщі. Нуль. Залишився один з боку Росії реальний.
Давайте будемо говорити реально. Про Європу не будемо говорити зараз.
І от як же розвивається? Абсолютно правильно колега сказав, що зараз ситуація в Росії… Ціна на нафту впала майже в 4 рази. І уявіть собі бюджет Росії. Росія запрограмувала всі свої витрати, в тому числі величезні військові, на війну в Грузії і все решту з розрахунку 150 і більше доларів за барель нафти. А зараз він? Зараз менше 40.
Петро Масляк: Росія запрограмувала всі свої витрати, в тому числі величезні військові, на війну в Грузії і все решту з розрахунку 150 і більше доларів за барель нафти. А зараз він? Зараз менше 40.
Вона намагається вирішити свої проблеми за рахунок внутрішніх і зовнішніх геополітичних чинників. Україна ж є одним із геополітичних чинників.
Вона намагається вирішити свої проблеми за рахунок внутрішніх і зовнішніх геополітичних чинників. Україна ж є одним із геополітичних чинників.
- І Росія хоче примусити Україну платити за свою залежність від неї 400 доларів за тисячу кубів газу. Ви ж про це знаєте.
Петро Масляк: Правильно. Вона…
- Чи це не є плата за залежність фактично?
Петро Масляк: Вона намагається вирішити свої проблеми за рахунок внутрішніх і зовнішніх геополітичних чинників. Україна ж є одним із геополітичних чинників.
Інша справа, чому Україна нічого не робить? Давайте будемо реально про кризу.
- Це питання не до мене, чому Україна нічого не робить. Хотілося б це питання поставити до політиків, чому Україна 17 років нічого не робить?
Петро Масляк: Ні, давайте поставимо.
У цьому році Україна зібрала понад 52 мільйони тонн зерна. Уявіть собі, от у мене криза, у мене грошей немає. Я думаю так: що ж, я в цьому році автомобіль не куплю... Ну, зачекає, той ще нормальний автомобіль, куплю через рік-два. Так, у мене дублянка ще нормальна, я її буду носити.
Петро Масляк: Україна володіє їжею. Це величезний геополітичний чинник, який ми абсолютно не враховуємо, і мовчать усі!
Друге. На шельфі Чорного моря знаходяться найбільші у світі запаси нафти і газу.
Друге. На шельфі Чорного моря знаходяться найбільші у світі запаси нафти і газу.
Друге. На шельфі Чорного моря є найбільші у світі запаси нафти і газу. Я запитую, чому за 17 років…
- А хто Вам сказав, що це найбільші у світі?
Петро Масляк: А я Вам кажу як географ, тому що це одна і та ж сама геологічна структура, що Перська затока, що Каспійське море. І Вам будь-який геолог скаже, що одна і та ж сама кількість корисних копалин…
- Бачите, у нас Президент і Прем’єр чубляться через ці запаси газу…
Петро Масляк: Хай вони чубляться, але причина не в Прем’єрі.
Знаєте, в чому причина? Я Вам скажу, розкрию зараз причину. Давайте уявимо собі, що Україна… От я писав там статті «Чи стане Україна другою Саудівською Аравією?», «Золото Чорного моря». Деякі наївні люди бігали по високих кабінетах, показували ці статті: «Давайте!» А ніхто нічого не робить. Я Вам скажу, чому.
Давайте уявимо, що Україна почала масово освоювати газ, якого там маса величезна. Чорне море – єдине море у світі, яке з дна до глибини 100 метрів заповнене сірководнем. Чому? Газу там стільки, що він виходить через тріщини, через розломи, заповнює воду. Його треба забирати, інакше він вийде на поверхню.
Так тепер ми починаємо освоювати. Здаємо в концесію, наприклад, Норвегії. Норвегія привозить сюди своє обладнання, своїх інженерів, свої гроші
- Не привозить Норвегія. Давайте не…
Петро Масляк: Привозить. Вже говорили з норвежцями. Вони кажуть: «Давайте нам пропозицію». Пропозиції немає.
Петро Масляк: Кому буде потрібний газ після цього, як Україна почне масово його видобувати на шельфі Чорного моря, який видобувається Росією за 6 000 км на півострові Ямал? Нікому не буде потрібний! Ось причина, чому Україна не видобуває…
А кому буде потрібний газ після цього, як Україна почне масово його видобувати на шельфі Чорного моря, який видобувається Росією за 6 000 км на півострові Ямал. Кажу, нікому не буде потрібний в Європі. Нікому не буде потрібний! Ось причина, чому Україна не видобуває…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
