Цукати – це зацукровані ягоди або шматочки фруктів. Виготовляли їх, проварюючи впродовж тривалого часу у медовому сиропі. Рецепт досить простий, але, вочевидь, якось дуже по-особливому це вміли робити в Києві, якщо слава про київське сухе варення пішла на цілу Європу.
Виробництвом та збутом цукатів займалися кілька потомствених київських родин. Проте незаперечне лідерство у цій справі належало кондитеру з Подолу - Семену Семеновичу Балабусі. Він був власником двох надзвичайно популярних серед населення магазинів – на Хрещатику та на Подолі, де продавали розмаїття солодкої продукції.
Балабуха був не лише чудовим кондитером, але й блискучим маркетологом. Лише в його магазинах цукати продавали у спеціальних фірмових банках із золотим написом «Київське варення». Його продукція завжди була представлена на іменитих міських банкетах. Балабуха придумав навіть виготовляти цукати у вигляді сувенірів для приїжджих.
Балабухівські кондитерські були в обов’язковій програмі відвідування для знаменитих гостей міста. 1876-го року в його кондитерську завітав спадкоємець італійського престолу принц П’ємонтський Умберто з дружиною – принцесою Маргаритою. А 1883-го року іспанський інфант, знаменитий гурман та кулінар герцог Монпансьє під час візиту до магазину на Хрещатику не втримався і закупив кілька пудів київського сухого варення.
Репутація Києва як одного з найсолодших міст Європи трималася до 1917 року. З приходом радянської влади цукатне виробництво пішло в небуття. І до сьогодні від колишньої слави у Києві на Подолі на вулиці Петра Сагайдачного залишився лише будинок, де містилася садиба цукатних магнатів Балабух.
(Київ–Прага)
Виробництвом та збутом цукатів займалися кілька потомствених київських родин. Проте незаперечне лідерство у цій справі належало кондитеру з Подолу - Семену Семеновичу Балабусі. Він був власником двох надзвичайно популярних серед населення магазинів – на Хрещатику та на Подолі, де продавали розмаїття солодкої продукції.
Балабуха був не лише чудовим кондитером, але й блискучим маркетологом. Лише в його магазинах цукати продавали у спеціальних фірмових банках із золотим написом «Київське варення». Його продукція завжди була представлена на іменитих міських банкетах. Балабуха придумав навіть виготовляти цукати у вигляді сувенірів для приїжджих.
Балабухівські кондитерські були в обов’язковій програмі відвідування для знаменитих гостей міста. 1876-го року в його кондитерську завітав спадкоємець італійського престолу принц П’ємонтський Умберто з дружиною – принцесою Маргаритою. А 1883-го року іспанський інфант, знаменитий гурман та кулінар герцог Монпансьє під час візиту до магазину на Хрещатику не втримався і закупив кілька пудів київського сухого варення.
Репутація Києва як одного з найсолодших міст Європи трималася до 1917 року. З приходом радянської влади цукатне виробництво пішло в небуття. І до сьогодні від колишньої слави у Києві на Подолі на вулиці Петра Сагайдачного залишився лише будинок, де містилася садиба цукатних магнатів Балабух.
(Київ–Прага)
