Після того, як Київ скасував візи для громадян Євросоюзу, кількість туристів до України зросла удвічі й перевищила 9 мільйонів. «Якщо припустити, що кожен, хто приїхав до України, провів тут щонайменше один день і витратив принаймні 100 доларів США на день», то це є значним внеском в економічний розвиток країни, мовиться в оприлюдненій сьогодні офіційній заяві Представництва Єврокомісії в Україні.
Європейська Комісія зазначає, що поважає рішення керівництва України продовжувати чи скасовувати візовий режим, – але застерігає, що останнє для України економічно не вигідно.
До того ж Єврокомісія відкидає звинувачення у формальності дії спрощеного режиму оформлення віз для громадян України, які подорожують або хочуть відвідати країни Євросоюзу.
Єврокомісія бачить плюси, а українці мінуси
Ця угода працює добре, кажуть у Єврокомісії і на користь цього наводять аргументи про здешевлення віз удвічі та таке ж збільшення протягом року кількості українців, що їздили до ЄС. (Насправді візи для громадян України не «здешевилися», а просто не подорожчали, як для громадян більшості інших країн.)
Натомість ті громадяни України, які давно їздять до країн Європи, вважають, що «ситуація погіршилася».
Найперше тому, що зросла кількість документів, які треба збирати і заповнювати (наприклад, для отримання данської візи – утричі); по-друге, виконання усіх вимог і ретельне заповнення усіх анкет та збирання довідок не дає гарантії отримання візи; і по-третє, навіть ті, хто вже багато разів їздив до ЄС, не мають гарантій отримання багаторазових довгострокових віз.
До того ж, багатьох обурюють вимоги про наявність банківських рахунків та сталих джерел прибутку. Це розцінюють як посягання на конфіденційну інформацію і порушення прав людини, тим більше, що до громадян ЄС таких вимог не висувають.
Україна становить міграційну загрозу для ЄС
Олександр Сушко, науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва, наголошує, що всі ці вимоги є обов’язковими для отримання шенгенської візи. І причина їхнього існування – це те, що Україна становить міграційну загрозу для ЄС.
Україна теж запроваджує такі вимоги, але лише для країн, які становлять загрозу нелегальної міграції для неї, нагадує він.
Що до того, чи добре діє угода про спрощений режим оформлення віз між ЄС і Україною, Олександр Сушко вважає, що не так добре, як хотілося б.
Для подальшого пом’якшення візового режиму з ЄС, аж до його повного скасування, Україні треба вирішити багато важливих проблем, додає він.
Це і приведення українського закордонного паспорта до європейського стандарту, і зміцнення кордонів, і; боротьба з нелегальною міграцією – і з інших країн, і самих українських громадян, які ідуть на нелегальне перебування на території інших країн, – а також дієвість угоди про реадмісію.
Реально українці отримали менше віз
«Упродовж минулого року українцям було видано 1 мільйон 22 тисячі шенгенських віз, що на 134% більше у порівнянні з 2007 роком, коли було видано 435 тисяч шенгенських віз», – стверджує Єврокомісія http://www.delukr.ec.europa.eu/press_releases_uk.html?id=50971 .
Олександр Сушко вважає, що це твердження є формальним. Адже більшість цих віз видані консульствами країн, які вступили до Шенгенської зони лише у грудні 2007 року. До цього ж візи Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини та інших країн цієї групи просто не враховувалися у статистиці шенгенських віз.
Щоб знати реальну цифру, логічно було б звертатися до реальної статистики поїздок громадян України до ЄС. А тут виявляється, що у 2008 році кількість поїздок зменшилася на 34% у порівнянні з 2007 роком. Причина – запровадження суворішого шенгенського режиму його новими учасницями.
Пункт угоди про багаторазові візи не діє
Крім того, на думку Олександра Сушка, зовсім не переконує твердження Єврокомісії про поліпшення ситуації з видачею багаторазових віз, чинних протягом одного-п’яти років, громадянам України: як мовиться в повідомленні, у 2008 році було видано близько 6%, або більше ніж 60 тисяч, таких віз, тоді як у 2007 році, до набуття чинності угодою про спрощення оформлення віз, видавалася лише «незначна кількість» таких віз.
Адже, якщо керуватися угодою про спрощення оформлення віз, то майже 10 категорій громадян України можуть претендувати на такі багаторазові візи, і загальна кількість цих громадян значно більша, ніж 6%. Це означає, що ці люди змушені щоразу звертатися за отриманням нових віз, хоча вони вже їздили до ЄС, дотримувалися усіх вимог і поверталися до України.
Тож експерти вважають, що дискусія навколо спрощення оформлення віз із ЄС може стимулювати перемови, що вже тривають півроку. Політична дискусія може посприяти вирішенню конкретних проблем.
(Київ – Прага)
Європейська Комісія зазначає, що поважає рішення керівництва України продовжувати чи скасовувати візовий режим, – але застерігає, що останнє для України економічно не вигідно.
До того ж Єврокомісія відкидає звинувачення у формальності дії спрощеного режиму оформлення віз для громадян України, які подорожують або хочуть відвідати країни Євросоюзу.
Єврокомісія бачить плюси, а українці мінуси
Ця угода працює добре, кажуть у Єврокомісії і на користь цього наводять аргументи про здешевлення віз удвічі та таке ж збільшення протягом року кількості українців, що їздили до ЄС. (Насправді візи для громадян України не «здешевилися», а просто не подорожчали, як для громадян більшості інших країн.)
Натомість ті громадяни України, які давно їздять до країн Європи, вважають, що «ситуація погіршилася».
Найперше тому, що зросла кількість документів, які треба збирати і заповнювати (наприклад, для отримання данської візи – утричі); по-друге, виконання усіх вимог і ретельне заповнення усіх анкет та збирання довідок не дає гарантії отримання візи; і по-третє, навіть ті, хто вже багато разів їздив до ЄС, не мають гарантій отримання багаторазових довгострокових віз.
До того ж, багатьох обурюють вимоги про наявність банківських рахунків та сталих джерел прибутку. Це розцінюють як посягання на конфіденційну інформацію і порушення прав людини, тим більше, що до громадян ЄС таких вимог не висувають.
Україна становить міграційну загрозу для ЄС
Олександр Сушко, науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва, наголошує, що всі ці вимоги є обов’язковими для отримання шенгенської візи. І причина їхнього існування – це те, що Україна становить міграційну загрозу для ЄС.
Україна теж запроваджує такі вимоги, але лише для країн, які становлять загрозу нелегальної міграції для неї, нагадує він.
Що до того, чи добре діє угода про спрощений режим оформлення віз між ЄС і Україною, Олександр Сушко вважає, що не так добре, як хотілося б.
Для подальшого пом’якшення візового режиму з ЄС, аж до його повного скасування, Україні треба вирішити багато важливих проблем, додає він.
Це і приведення українського закордонного паспорта до європейського стандарту, і зміцнення кордонів, і; боротьба з нелегальною міграцією – і з інших країн, і самих українських громадян, які ідуть на нелегальне перебування на території інших країн, – а також дієвість угоди про реадмісію.
Реально українці отримали менше віз
«Упродовж минулого року українцям було видано 1 мільйон 22 тисячі шенгенських віз, що на 134% більше у порівнянні з 2007 роком, коли було видано 435 тисяч шенгенських віз», – стверджує Єврокомісія http://www.delukr.ec.europa.eu/press_releases_uk.html?id=50971 .
Олександр Сушко вважає, що це твердження є формальним. Адже більшість цих віз видані консульствами країн, які вступили до Шенгенської зони лише у грудні 2007 року. До цього ж візи Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини та інших країн цієї групи просто не враховувалися у статистиці шенгенських віз.
Щоб знати реальну цифру, логічно було б звертатися до реальної статистики поїздок громадян України до ЄС. А тут виявляється, що у 2008 році кількість поїздок зменшилася на 34% у порівнянні з 2007 роком. Причина – запровадження суворішого шенгенського режиму його новими учасницями.
Пункт угоди про багаторазові візи не діє
Крім того, на думку Олександра Сушка, зовсім не переконує твердження Єврокомісії про поліпшення ситуації з видачею багаторазових віз, чинних протягом одного-п’яти років, громадянам України: як мовиться в повідомленні, у 2008 році було видано близько 6%, або більше ніж 60 тисяч, таких віз, тоді як у 2007 році, до набуття чинності угодою про спрощення оформлення віз, видавалася лише «незначна кількість» таких віз.
Адже, якщо керуватися угодою про спрощення оформлення віз, то майже 10 категорій громадян України можуть претендувати на такі багаторазові візи, і загальна кількість цих громадян значно більша, ніж 6%. Це означає, що ці люди змушені щоразу звертатися за отриманням нових віз, хоча вони вже їздили до ЄС, дотримувалися усіх вимог і поверталися до України.
Тож експерти вважають, що дискусія навколо спрощення оформлення віз із ЄС може стимулювати перемови, що вже тривають півроку. Політична дискусія може посприяти вирішенню конкретних проблем.
(Київ – Прага)
