У своїй промові в Університеті Хельсінкі президент Медведєв запропонував ще раз поглянути на «нову європейську безпекову архітектуру», про яку він вперше згадав майже рік тому, в червні минулого року.
Говорячи про війну в Косові, одностороннє проголошення незалежності цього краю, серпневу війну в Грузії, президент Медведєв заявив, що існуюча безпекова архітектура не спроможна гарантувати безпеку Європи. Для того, щоб виправити ситуацію, президент Медведєв запропонував усім країнам регіону, тим, що входять до НАТО, Європейського Союзу, ОБСЄ та СНД знову зійтися на безпекову конференцію. Пов’язуючи свою пропозицію з історичною Гельсінською конференцією 1975 року, Медведєв запропонував назвати її «Гельсінкі плюс».
Серед головних пунктів його виступу було – просування енергетичних проектів на півночі і на півдні Європи, «Південний» та «Північний потік».
«Такі проекти створюють кістяк європейської енергетичної безпеки. І наявність більшої кількості маршрутів постачання газу збільшує безпеку», – наголосив Дмитро Медведєв.
Одночасно із запровадженням прямих шляхів транспортування, за словами президента Медведєва, необхідно поставити у жорсткіші умови вже існуючих транзитерів, Україну і Білорусь, запропонувавши їм, як висловився Медведєв, нові «правові рамки».
Медведєв подякував Фінляндії, котра ще не визначилася
Пропозиції президента Росії, з якими він пообіцяв ознайомити усіх партнерів по «Групі Восьми», «Групі Двадцяти» та «близьких сусідів і партнерів, як Фінляндія», мають, як зазначив Медведєв, замінити Європейську енергетичну хартію, яку Росія не підписала і вважає невигідною для себе. Адже ця Хартія ставить Росію в однакові умови з усіма іншими країнами Європи, і не дає скористатися зі свого статусу найбільшого постачальника газу на континенті.
Намагаючись привернути Фінляндію на свій бік, президент Медведєв навіть подякував президенту цієї країни Тар’ї Халонен за «позитивне ставлення» до проекту «Північний потік». Але з’ясувалося, що подяка була завчасною. Як зауважила президент Халонен, Фінляндія ще не дала згоди на прокладання труб по її морській території, і вивчення екологічних наслідків від такого прокладання не буде завершено до червня.
«Дослідження ще тривають. Гадаю, що коли прем’єр-міністр Росії та Фінляндії зустрінуться в червні, ми зможемо сказати точніше про можливий розклад робіт. Сподіваюся, що це не потриває довго», – зазначила президент Фінляндії.
У червні Росія планувала вже почати прокладати труби по дну Балтійського моря.
(Прага – Київ)
Говорячи про війну в Косові, одностороннє проголошення незалежності цього краю, серпневу війну в Грузії, президент Медведєв заявив, що існуюча безпекова архітектура не спроможна гарантувати безпеку Європи. Для того, щоб виправити ситуацію, президент Медведєв запропонував усім країнам регіону, тим, що входять до НАТО, Європейського Союзу, ОБСЄ та СНД знову зійтися на безпекову конференцію. Пов’язуючи свою пропозицію з історичною Гельсінською конференцією 1975 року, Медведєв запропонував назвати її «Гельсінкі плюс».
Серед головних пунктів його виступу було – просування енергетичних проектів на півночі і на півдні Європи, «Південний» та «Північний потік».
«Такі проекти створюють кістяк європейської енергетичної безпеки. І наявність більшої кількості маршрутів постачання газу збільшує безпеку», – наголосив Дмитро Медведєв.
Одночасно із запровадженням прямих шляхів транспортування, за словами президента Медведєва, необхідно поставити у жорсткіші умови вже існуючих транзитерів, Україну і Білорусь, запропонувавши їм, як висловився Медведєв, нові «правові рамки».
Медведєв подякував Фінляндії, котра ще не визначилася
Пропозиції президента Росії, з якими він пообіцяв ознайомити усіх партнерів по «Групі Восьми», «Групі Двадцяти» та «близьких сусідів і партнерів, як Фінляндія», мають, як зазначив Медведєв, замінити Європейську енергетичну хартію, яку Росія не підписала і вважає невигідною для себе. Адже ця Хартія ставить Росію в однакові умови з усіма іншими країнами Європи, і не дає скористатися зі свого статусу найбільшого постачальника газу на континенті.
Намагаючись привернути Фінляндію на свій бік, президент Медведєв навіть подякував президенту цієї країни Тар’ї Халонен за «позитивне ставлення» до проекту «Північний потік». Але з’ясувалося, що подяка була завчасною. Як зауважила президент Халонен, Фінляндія ще не дала згоди на прокладання труб по її морській території, і вивчення екологічних наслідків від такого прокладання не буде завершено до червня.
«Дослідження ще тривають. Гадаю, що коли прем’єр-міністр Росії та Фінляндії зустрінуться в червні, ми зможемо сказати точніше про можливий розклад робіт. Сподіваюся, що це не потриває довго», – зазначила президент Фінляндії.
У червні Росія планувала вже почати прокладати труби по дну Балтійського моря.
(Прага – Київ)
