Поглибити політичну та економічну інтеграцію між Євросоюзом та його східними й південнокавказькими сусідами – така основна мета європейської ініціативи «Східне партнерство», що має стартувати на початку травня.
Проте з наближенням саміту, який дасть «зелене світло» цій програмі, Росія побачила, так би мовити, приховану стратегію Брюсселя, причому, як заявляв дехто з кремлівських лідерів, направлену проти Москви.
Брюссельські геополітичні експерти пояснюють: Кремль переконаний, що створення багатонаціонального форуму країн ЄС та України, Молдови, Білорусі, Азербайджану, Грузії й Вірменії – це посягання на те, що російські лідери називають «інтеграційними процесами всередині пострадянського простору». Звичайно ж, у центрі цих процесів Москва бачить себе.
«Нові сфери впливу»?
Ось чому російські лідери час від часу виступають із критикою брюссельських планів щодо сусідів. Так, голова зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров нещодавно назвав «Східне партнерство» спробою Європи створити нові сфери впливу в регіоні і намаганням політично тиснути на Білорусь.
Тим часом, Європа все ж зводить мости з Москвою і не будує ніяких планів, направлених проти неї. Чеський міністр закордонних справ Карел Шварценберґ, що головував на засіданні російсько-європейської Ради співробітництва, сьогодні підтвердив, що ЄС хотів би співпрацювати з Росією в якомога більшій кількості напрямків.
Ще до початку дискусій із російськими колегами він висловив сподівання, що «вони зрозуміють: «Східне партнерство» – це проект із розвитку регіону і ніяким чином не направлений проти Росії».
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров по закінченні засідання у Люксембурзі, зрештою, повідомив, що отримав від Євросоюзу необхідні запевнення.
«Ми справді чуємо запевнення з Брюсселя про те, що це не є спробою створити нову сферу впливу та що цей процес не направлений проти Росії. Ми хочемо вірити цим запевненням, хоча я не приховую, що деякі коментарі цієї ініціативи з боку Євросоюзу нас насторожили», – заявив Сергій Лавров.
Нещодавно Росія передала Європейському Союзу та своїм партнерам по «Групі двадцяти» базовий документ, де сформульований новий регламент міжнародної співпраці у сфері енергетики. Сьогоднішнє засідання російсько-європейської Ради також було присвячене питанням енергетики. Як повідомив Карел Шварценберґ, європейські фахівці вивчають цю пропозицію, хоча ще не мають відповіді.
«Європейський Союз ще не знайшов чіткого рішення щодо того, як бути з цими пропозиціями. Ми їх вважаємо цікавими, хоча потребуємо додаткових пояснень щодо деяких пунктів та формулювань. Безсумнівно, ми працюватимемо над цією пропозицією та побачимо, до якого результату цей діалог призведе», – прокоментував Карел Шварценберґ.
ЄС-Росія: нові дискусії ще попереду
Учасники засідання також не оминули й підготовки нової стратегічної партнерської угоди між ЄС та Росією, дискусії щодо якої продовжать на саміті в Хабаровську 22-23 травня.
Та слід зазначити, що після минулорічних подій на Кавказі, газової кризи та регулярних вісток про порушення прав людини у Росії Європа дуже ретельно аналізує всі пункти цього нового документа, що регламентуватиме майбутні двосторонні стосунки.
На останньому пленарному засіданні Європейський парламент ухвалив рекомендації щодо цього документа.
При цьому євродепутат Грем Уотсон зауважив, що слід зробити так, щоб Європа ввійшла у ці нові стосунки з Росією «об’єднаною, сильною, «з відкритими очима». Адже справа йде про «країну, що використовує енергопостачання як зброю політичного тиску. Країну, чия поведінка щодо сусідів на Кавказі та в Прибалтиці доводить цілі народи до найвищого нервового напруження. Країну, де верховенство права гнучко використовують для створення комфорту тим, хто наближений до Кремля і «закручують гайки» тим, хто не має такого привілею», – вважає європейський депутат Грем Уотсон.
(Брюссель – Прага – Київ)
Проте з наближенням саміту, який дасть «зелене світло» цій програмі, Росія побачила, так би мовити, приховану стратегію Брюсселя, причому, як заявляв дехто з кремлівських лідерів, направлену проти Москви.
Брюссельські геополітичні експерти пояснюють: Кремль переконаний, що створення багатонаціонального форуму країн ЄС та України, Молдови, Білорусі, Азербайджану, Грузії й Вірменії – це посягання на те, що російські лідери називають «інтеграційними процесами всередині пострадянського простору». Звичайно ж, у центрі цих процесів Москва бачить себе.
«Нові сфери впливу»?
Ось чому російські лідери час від часу виступають із критикою брюссельських планів щодо сусідів. Так, голова зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров нещодавно назвав «Східне партнерство» спробою Європи створити нові сфери впливу в регіоні і намаганням політично тиснути на Білорусь.
Тим часом, Європа все ж зводить мости з Москвою і не будує ніяких планів, направлених проти неї. Чеський міністр закордонних справ Карел Шварценберґ, що головував на засіданні російсько-європейської Ради співробітництва, сьогодні підтвердив, що ЄС хотів би співпрацювати з Росією в якомога більшій кількості напрямків.
Ще до початку дискусій із російськими колегами він висловив сподівання, що «вони зрозуміють: «Східне партнерство» – це проект із розвитку регіону і ніяким чином не направлений проти Росії».
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров по закінченні засідання у Люксембурзі, зрештою, повідомив, що отримав від Євросоюзу необхідні запевнення.
«Ми справді чуємо запевнення з Брюсселя про те, що це не є спробою створити нову сферу впливу та що цей процес не направлений проти Росії. Ми хочемо вірити цим запевненням, хоча я не приховую, що деякі коментарі цієї ініціативи з боку Євросоюзу нас насторожили», – заявив Сергій Лавров.
Нещодавно Росія передала Європейському Союзу та своїм партнерам по «Групі двадцяти» базовий документ, де сформульований новий регламент міжнародної співпраці у сфері енергетики. Сьогоднішнє засідання російсько-європейської Ради також було присвячене питанням енергетики. Як повідомив Карел Шварценберґ, європейські фахівці вивчають цю пропозицію, хоча ще не мають відповіді.
«Європейський Союз ще не знайшов чіткого рішення щодо того, як бути з цими пропозиціями. Ми їх вважаємо цікавими, хоча потребуємо додаткових пояснень щодо деяких пунктів та формулювань. Безсумнівно, ми працюватимемо над цією пропозицією та побачимо, до якого результату цей діалог призведе», – прокоментував Карел Шварценберґ.
ЄС-Росія: нові дискусії ще попереду
Учасники засідання також не оминули й підготовки нової стратегічної партнерської угоди між ЄС та Росією, дискусії щодо якої продовжать на саміті в Хабаровську 22-23 травня.
Та слід зазначити, що після минулорічних подій на Кавказі, газової кризи та регулярних вісток про порушення прав людини у Росії Європа дуже ретельно аналізує всі пункти цього нового документа, що регламентуватиме майбутні двосторонні стосунки.
На останньому пленарному засіданні Європейський парламент ухвалив рекомендації щодо цього документа.
При цьому євродепутат Грем Уотсон зауважив, що слід зробити так, щоб Європа ввійшла у ці нові стосунки з Росією «об’єднаною, сильною, «з відкритими очима». Адже справа йде про «країну, що використовує енергопостачання як зброю політичного тиску. Країну, чия поведінка щодо сусідів на Кавказі та в Прибалтиці доводить цілі народи до найвищого нервового напруження. Країну, де верховенство права гнучко використовують для створення комфорту тим, хто наближений до Кремля і «закручують гайки» тим, хто не має такого привілею», – вважає європейський депутат Грем Уотсон.
(Брюссель – Прага – Київ)
