Побоювання опозиції, що владна Партія комуністів зможе переманити когось із опозиціонерів на свій бік, не справдилися. За кандидатку владних комуністів, прем’єр-міністра дотеперішнього уряду Зінаїду Гречану проголосували тільки самі парламентарі-комуністи. Їх у парламенті 60 – на одного менше, ніж було б досить для обрання «свого» президента.
А всі 41 депутат від трьох опозиційних партій вийшли з зали і пробойкотували вибори президента вдруге, як зробили це й першого разу в травні. Тим часом Конституція Молдови визначає, що парламент має обрати голову держави не більш як із двох спроб, а інакше мають відбутися дострокові парламентські вибори.
Керівник Партії комуністів Владімір Воронін, він же спікер нинішнього обраного лише в квітні парламенту, він же й далі президент Молдови (і буде ним, доки наступний парламент не обере нового), підтверджує: «За цих умов можемо констатувати, що існують обставини, які виправдовують розпуск парламенту Республіки Молдови 17-го скликання».
Але указу про призначення дострокових виборів він іще не видав. І коли видасть, не відомо, бо Конституція точного терміну не визначає.
Кому пан, кому пропав
Зінаїда Гречана перед самим голосуванням попередила, що, якщо президента не оберуть, це стане для країни «найтемнішим сценарієм».
Інші комуністи теж лякають країну тяжкими наслідками, як-от голова фракції Партії комуністів у парламенті Марія Постойку: «Нам доведеться відкласти виконання передвиборчих обіцянок, бажань і наказів виборців. Діловий клімат зазнає втрат, зменшаться інвестиції в національну економіку. Потерпить престиж нашої країни на міжнародній сцені. І це ще далеко не всі втрати через подію, яка відбулася сьогодні, 3 червня, в парламенті».
Опозиція ж, навпаки, бачить попереду кращі можливості для своєї країни, як, наприклад, заступник голови Ліберальної партії Коріна Фусу: «Дострокові вибори – не самоціль. Ми вважаємо, що дострокові вибори є для Республіки Молдови шансом для того, щоб реабілітуватися, щоб повернутися до нормальності і законності».
А заступник голови консервативного Партійного альянсу «Наша Молдова» В’ячеслав Унтіла бачить і інший момент: «Крім того факту, що після сьогоднішнього засідання ми прямуємо просто до дострокових виборів, цей історичний момент має і ще одне значення. Я маю на увазі кристалізацію опозиції – єдиної, принципової і відповідальної перед виборцями. Сьогодні опозиція засвідчила, що часи, коли особисті й партійні інтереси були вищі від інтересів виборців, скінчилися».
Комуністи не здаються
Та тим часом і Владімір Воронін не здається. Він заявив журналістам, що впевнений у повній перемозі комуністів на дострокових виборах і що комуністи наберуть на них хоч і 80 відсотків голосів.
І вже через якусь годину після провалу виборів президента Владімір Воронін знову висунув Зінаїду Гречану, яка наразі виконує обов’язки прем’єра, кандидатом на голову нового уряду. За тиждень вона має подати на розгляд парламенту програму і склад свого нового кабінету.
Воронін пробув президентом уже два терміни і не може далі претендувати на цю посаду. Але він мав, як виглядало, досконалий план, як зберегти владу: в новому парламенті він обрався спікером, колишнього спікера Маріана Лупу запланували на прем’єр-міністра, а колишнього прем’єра Зінаїду Гречану – на президента.
Та для обрання спікера і для затвердження уряду й прем’єра комуністи мають достатньо голосів – більше, ніж необхідна для цього проста більшість. А от із президентом не вийшло: виборчі здобутки опозиції не дали комуністам необхідних хоча б 61 мандату зі 101, щоб обрати голову держави – одного мандату їм усе ж забракло.
А тут іще в вівторок повідомили, що Маріан Лупу, одна з провідних осіб серед комуністів, заявив, що виходить із партії й голосуватиме разом із опозицією. Але вже після того, як колишній спікер і очікуваний кандидат на прем’єра дав Радіо Свобода це інтерв’ю з різкою критикою Партії комуністів, він уточнив, що його неправильно зрозуміли й що він залишається в партії, хоч і продовжує критикувати її.
Але після таких розмов Маріанові Лупу вже не запропонували очолити уряд. Ці події дали підстави оглядачам говорити, що в Партії комуністів Республіки Молдови, можливо, назріває розкол.
(Прага – Київ)
А всі 41 депутат від трьох опозиційних партій вийшли з зали і пробойкотували вибори президента вдруге, як зробили це й першого разу в травні. Тим часом Конституція Молдови визначає, що парламент має обрати голову держави не більш як із двох спроб, а інакше мають відбутися дострокові парламентські вибори.
Керівник Партії комуністів Владімір Воронін, він же спікер нинішнього обраного лише в квітні парламенту, він же й далі президент Молдови (і буде ним, доки наступний парламент не обере нового), підтверджує: «За цих умов можемо констатувати, що існують обставини, які виправдовують розпуск парламенту Республіки Молдови 17-го скликання».
Але указу про призначення дострокових виборів він іще не видав. І коли видасть, не відомо, бо Конституція точного терміну не визначає.
Кому пан, кому пропав
Зінаїда Гречана перед самим голосуванням попередила, що, якщо президента не оберуть, це стане для країни «найтемнішим сценарієм».
Інші комуністи теж лякають країну тяжкими наслідками, як-от голова фракції Партії комуністів у парламенті Марія Постойку: «Нам доведеться відкласти виконання передвиборчих обіцянок, бажань і наказів виборців. Діловий клімат зазнає втрат, зменшаться інвестиції в національну економіку. Потерпить престиж нашої країни на міжнародній сцені. І це ще далеко не всі втрати через подію, яка відбулася сьогодні, 3 червня, в парламенті».
Опозиція ж, навпаки, бачить попереду кращі можливості для своєї країни, як, наприклад, заступник голови Ліберальної партії Коріна Фусу: «Дострокові вибори – не самоціль. Ми вважаємо, що дострокові вибори є для Республіки Молдови шансом для того, щоб реабілітуватися, щоб повернутися до нормальності і законності».
А заступник голови консервативного Партійного альянсу «Наша Молдова» В’ячеслав Унтіла бачить і інший момент: «Крім того факту, що після сьогоднішнього засідання ми прямуємо просто до дострокових виборів, цей історичний момент має і ще одне значення. Я маю на увазі кристалізацію опозиції – єдиної, принципової і відповідальної перед виборцями. Сьогодні опозиція засвідчила, що часи, коли особисті й партійні інтереси були вищі від інтересів виборців, скінчилися».
Комуністи не здаються
Та тим часом і Владімір Воронін не здається. Він заявив журналістам, що впевнений у повній перемозі комуністів на дострокових виборах і що комуністи наберуть на них хоч і 80 відсотків голосів.
І вже через якусь годину після провалу виборів президента Владімір Воронін знову висунув Зінаїду Гречану, яка наразі виконує обов’язки прем’єра, кандидатом на голову нового уряду. За тиждень вона має подати на розгляд парламенту програму і склад свого нового кабінету.
Воронін пробув президентом уже два терміни і не може далі претендувати на цю посаду. Але він мав, як виглядало, досконалий план, як зберегти владу: в новому парламенті він обрався спікером, колишнього спікера Маріана Лупу запланували на прем’єр-міністра, а колишнього прем’єра Зінаїду Гречану – на президента.
Та для обрання спікера і для затвердження уряду й прем’єра комуністи мають достатньо голосів – більше, ніж необхідна для цього проста більшість. А от із президентом не вийшло: виборчі здобутки опозиції не дали комуністам необхідних хоча б 61 мандату зі 101, щоб обрати голову держави – одного мандату їм усе ж забракло.
А тут іще в вівторок повідомили, що Маріан Лупу, одна з провідних осіб серед комуністів, заявив, що виходить із партії й голосуватиме разом із опозицією. Але вже після того, як колишній спікер і очікуваний кандидат на прем’єра дав Радіо Свобода це інтерв’ю з різкою критикою Партії комуністів, він уточнив, що його неправильно зрозуміли й що він залишається в партії, хоч і продовжує критикувати її.
Але після таких розмов Маріанові Лупу вже не запропонували очолити уряд. Ці події дали підстави оглядачам говорити, що в Партії комуністів Республіки Молдови, можливо, назріває розкол.
(Прага – Київ)
