(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Інна Кузнецова: В пору літньої спеки, традиційно мертвий політичний сезон, цього тижня абсолютно таким не був.
Якщо спробувати змалювати чи викреслити такі собі грані цього тижня, то можна говорити про візит віце-президента США, про затримання колишнього генерала Пукача і про сесію ВР позачергову.
Однак це якщо в рамках часових. А якщо в рамках за рейтингом важливості, щоб виділили ви?
Оксана Ващено: Можливо, це справді затримка Пукача і ймовірний вплив цієї події на подальшу виборчу кампанію, саме на виборах Президента України.
Оксана ВащеноДалі – це, звичайно, візит Байдена до України вже як другої особи США, зважаючи на те, яким був візит Барака Обами до Москви.
Третє – це безрезультатна діяльність все ж таки ВР. Ми знаємо, що щось сьогодні і вдалося ухвалити. Щось – це закон про вибори народних депутатів. Але побачимо, якою буде його подальша доля.
Сергій Солодкий: Я би також на перше місце відніс затримання Пукача, оскільки цієї події давно чекали, про неї найбільше говорили, і вона затьмарила візит віце-президента Байдена.
На другому місці, очевидно, що це візит Байдена. Він справді був очікуваний, справді був важливий і ефективний.
Про роботу парламенту? Я би навіть не відносив до важливих подій тижня.
- Ви сказали, що затримання Пукача затьмарило візит Байдена...
Дехто відразу почав говорити про те, що це було невипадково, це був збіг обставин, що затримання відбулося в день візиту.
Сергій Солодкий: В нас журналісти, експерти, такі журналісти-конспірологи як і експерти люблять завжди вигадувати якісь сценарії.
Справді є дуже багато рис, які говорять, що це затримання було невипадковим. Ці речі якби є очевидними, і я не буду сперечатися. Але подібних збігів могло б бути маса – насичене політичне життя в Україні…
- Але однак Микола Мельниченко говорив про те, що американці, мовляв, привезли Пукача в Україну під час візиту, мовляв, вони допомогли це все.
І саме журналісти викрили це, з’ясувавши, що він там понад рік жив у цьому селі Молочки. Очевидно, саме журналісти вашого видання так само там були.
Сергій Солодкий: Версія Мельниченка була спростована тим, що в селі Молочки живе понад 600 жителів, які спростували версію Мельниченка, цю конспіративну версію. Тому американський слід я в цій історії відкидав би.
Оксана Ващено: Як на мене, все виглядає досить таки банально.
От чомусь ще в 2004 році, коли була найбільша довіра до влади, до тоді новобраного президента Віктора Ющенка, тоді не скористалися можливостями і важелями впливу, власне, довірою й до правоохоронної системи, яку можна було реформувати, вдосконалити, поставити туди більш відповідальних людей, проголосувати за них в сесійній залі.
І виходить так, що цією можливістю не скористалися, а люди, які були оголошені в розшук і оголошені ще до слідства, названі найбільшими злочинцями в державі, вони ходили або їздили Україною, перебували в Луганській, Донецькій областях, бували в Житомирській за 100 км до столиці, були навіть в столиці і вели спокійне життя.
- Тобто, Ви натякаєте на те, про що сьогодні говорив Олександр Медведько, що, мовляв, міліція погано працювала.
Оксана Ващено: Не те, що погано. Розумієте, немає до органів правоохоронної системи, як це і було, довіри.
Навіть у дружини Георгія Гонгадзе, Мирослави Гонгадзе можна було побачити це з її публічних коментарів, в неї немає віри в те, що цю справу буде завершено до логічного кінця.
Це знову ж таки чийсь інструмент в чиїхось руках. Я думаю, що ми це зможемо побачити буквально з початком вересня, коли почнеться новий політичний сезон, і коли ми побачимо, скажімо, ті чи інші видання, по-перше, мас-медійні видання, які належать до тих чи інших людей, будуть робити нові ставки на основних кандидатів в президенти.
Передусім йдеться про те, що не лише камінь буде летіти в город Володимира Литвина, якого так чи інакше прив’язують до цієї теми, зважаючи на те, що він тоді керував Адміністрацією Президента Леоніда Кучми, а це знову буде згадуватися прізвище Леоніда Кучми і, я думаю, його зятя Віктора Пінчука.
І ми маємо побачити, які ставки буде робити, скажімо, Віктор Пінчук, зважаючи на те, що він має впив на «Новий канал», ICTV, СТБ, чи долучиться до цього процесу «1+1», «Інтер».
І якщо ці ставки будуть вагомими і будуть переходити одному з кандидатів, то я думаю, що це справді будуть торги.
Сергій Солодкий: Я справу затримання Пукача розглядав би у двох площинах і доволі негативних.
Сергій СолодкийПерша, що справді, що на Ющенка, на помаранчеву владу розраховували, що вони принесуть зміни і в правоохоронну систему, і в судову систему. Нічого цього не відбулося за 5 років.
Те, що Пукача затримали лише зараз, то все це виглядає, як, ніби, інсценована річ. І в цьому другий негатив полягає, тому що люди знову ж таки втратили довіру до цієї влади, взагалі до політиків, тому що вони звикли до політичних шоу, до спектаклів.
І вони в чергове, якщо навіть Пукача, можливо, і випадково нарешті знайшли, можливо, в цьому і проявився професіоналізм, люди вже цьому не вірять, і люди готуються до чергових спектаклів, до чергових шоу.
І навіть, можливо, й правда буде викрита в цій ситуації, то люди можуть не повірити.
Найстрашніше, коли наш журналіст був в селі, де проживав останнім часом затриманий генерал, люди досить прихильно до нього ставляться. І коли журналіст каже, що цей же генерал підозрюється у вбивстві журналіста відомого, а люди відповідають: мало що вони скажуть, все рівно вони це будуть інсценувати під вибори, будуть використовувати.
В людей навіть на цьому рівні не спрацьовує якби очевидна річ, що винуватий має в будь-якому випадку понести відповідальність. Люди не вірять у правдивість правоохоронної системи, судову системи України. І це найстрашніше.
Оксана Ващено: Я хотіла б зауважити лише одне.
Подивіться, хто зараз коментує навколо цього всі ці події? З’являється в інформаційному просторі одна заява, що, скажімо, генерал Пукач дав докази, і він назвав вже замовників цього вбивства. Потім йде відразу спростування саме з вуст людей, які працюють чи в Генпрокуратурі, чи в СБУ.
Виходить так, що правду ми з вами це однозначно не будемо знати. Якщо ми не будемо знати, то цю правду не будуть знати і громадяни України.
Сергій Солодкий: Взагалі ця заява заступника керівника СБУ про те, що те, що, нібито, Пукач назвав замовників вбивства, вона була, відверто кажучи, непрофесійною. І досвід розслідування справи Гонгадзе вже мав довести, що подібних речей не можна робити.
Пригадуємо тріумфальну прес-конференцію Піскуна в 2005 році, Генерального прокурора тодішнього, який сказав, що все, прогрес у справі Гонгадзе розкрито, завтра ми викликаємо на допит Кравченка, колишнього міністра внутрішніх справ. Ми пам’ятаємо, що трапилося з Кравченком.
- Сьогодні вже Генеральний прокурор критикував пана Грицака, заступника голови СБУ, за те, що він сказав, що називається зайве. І сказав, що йому особисто слідчий заборонив говорити якісь зайві речі.
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Інна Кузнецова: В пору літньої спеки, традиційно мертвий політичний сезон, цього тижня абсолютно таким не був.
Якщо спробувати змалювати чи викреслити такі собі грані цього тижня, то можна говорити про візит віце-президента США, про затримання колишнього генерала Пукача і про сесію ВР позачергову.
Однак це якщо в рамках часових. А якщо в рамках за рейтингом важливості, щоб виділили ви?
Оксана Ващено: Можливо, це справді затримка Пукача і ймовірний вплив цієї події на подальшу виборчу кампанію, саме на виборах Президента України.
Третє – це безрезультатна діяльність все ж таки ВР. Ми знаємо, що щось сьогодні і вдалося ухвалити. Щось – це закон про вибори народних депутатів. Але побачимо, якою буде його подальша доля.
Сергій Солодкий: Я би також на перше місце відніс затримання Пукача, оскільки цієї події давно чекали, про неї найбільше говорили, і вона затьмарила візит віце-президента Байдена.
На другому місці, очевидно, що це візит Байдена. Він справді був очікуваний, справді був важливий і ефективний.
Про роботу парламенту? Я би навіть не відносив до важливих подій тижня.
- Ви сказали, що затримання Пукача затьмарило візит Байдена...
Дехто відразу почав говорити про те, що це було невипадково, це був збіг обставин, що затримання відбулося в день візиту.
Сергій Солодкий: В нас журналісти, експерти, такі журналісти-конспірологи як і експерти люблять завжди вигадувати якісь сценарії.
Справді є дуже багато рис, які говорять, що це затримання було невипадковим. Ці речі якби є очевидними, і я не буду сперечатися. Але подібних збігів могло б бути маса – насичене політичне життя в Україні…
- Але однак Микола Мельниченко говорив про те, що американці, мовляв, привезли Пукача в Україну під час візиту, мовляв, вони допомогли це все.
І саме журналісти викрили це, з’ясувавши, що він там понад рік жив у цьому селі Молочки. Очевидно, саме журналісти вашого видання так само там були.
Сергій Солодкий: Версія Мельниченка була спростована тим, що в селі Молочки живе понад 600 жителів, які спростували версію Мельниченка, цю конспіративну версію. Тому американський слід я в цій історії відкидав би.
Оксана Ващено: Як на мене, все виглядає досить таки банально.
От чомусь ще в 2004 році, коли була найбільша довіра до влади, до тоді новобраного президента Віктора Ющенка, тоді не скористалися можливостями і важелями впливу, власне, довірою й до правоохоронної системи, яку можна було реформувати, вдосконалити, поставити туди більш відповідальних людей, проголосувати за них в сесійній залі.
І виходить так, що цією можливістю не скористалися, а люди, які були оголошені в розшук і оголошені ще до слідства, названі найбільшими злочинцями в державі, вони ходили або їздили Україною, перебували в Луганській, Донецькій областях, бували в Житомирській за 100 км до столиці, були навіть в столиці і вели спокійне життя.
- Тобто, Ви натякаєте на те, про що сьогодні говорив Олександр Медведько, що, мовляв, міліція погано працювала.
Оксана Ващено: Не те, що погано. Розумієте, немає до органів правоохоронної системи, як це і було, довіри.
Навіть у дружини Георгія Гонгадзе, Мирослави Гонгадзе можна було побачити це з її публічних коментарів, в неї немає віри в те, що цю справу буде завершено до логічного кінця.
Це знову ж таки чийсь інструмент в чиїхось руках. Я думаю, що ми це зможемо побачити буквально з початком вересня, коли почнеться новий політичний сезон, і коли ми побачимо, скажімо, ті чи інші видання, по-перше, мас-медійні видання, які належать до тих чи інших людей, будуть робити нові ставки на основних кандидатів в президенти.
Передусім йдеться про те, що не лише камінь буде летіти в город Володимира Литвина, якого так чи інакше прив’язують до цієї теми, зважаючи на те, що він тоді керував Адміністрацією Президента Леоніда Кучми, а це знову буде згадуватися прізвище Леоніда Кучми і, я думаю, його зятя Віктора Пінчука.
І ми маємо побачити, які ставки буде робити, скажімо, Віктор Пінчук, зважаючи на те, що він має впив на «Новий канал», ICTV, СТБ, чи долучиться до цього процесу «1+1», «Інтер».
І якщо ці ставки будуть вагомими і будуть переходити одному з кандидатів, то я думаю, що це справді будуть торги.
Сергій Солодкий: Я справу затримання Пукача розглядав би у двох площинах і доволі негативних.
Те, що Пукача затримали лише зараз, то все це виглядає, як, ніби, інсценована річ. І в цьому другий негатив полягає, тому що люди знову ж таки втратили довіру до цієї влади, взагалі до політиків, тому що вони звикли до політичних шоу, до спектаклів.
І вони в чергове, якщо навіть Пукача, можливо, і випадково нарешті знайшли, можливо, в цьому і проявився професіоналізм, люди вже цьому не вірять, і люди готуються до чергових спектаклів, до чергових шоу.
І навіть, можливо, й правда буде викрита в цій ситуації, то люди можуть не повірити.
Найстрашніше, коли наш журналіст був в селі, де проживав останнім часом затриманий генерал, люди досить прихильно до нього ставляться. І коли журналіст каже, що цей же генерал підозрюється у вбивстві журналіста відомого, а люди відповідають: мало що вони скажуть, все рівно вони це будуть інсценувати під вибори, будуть використовувати.
В людей навіть на цьому рівні не спрацьовує якби очевидна річ, що винуватий має в будь-якому випадку понести відповідальність. Люди не вірять у правдивість правоохоронної системи, судову системи України. І це найстрашніше.
Оксана Ващено: Я хотіла б зауважити лише одне.
Подивіться, хто зараз коментує навколо цього всі ці події? З’являється в інформаційному просторі одна заява, що, скажімо, генерал Пукач дав докази, і він назвав вже замовників цього вбивства. Потім йде відразу спростування саме з вуст людей, які працюють чи в Генпрокуратурі, чи в СБУ.
Виходить так, що правду ми з вами це однозначно не будемо знати. Якщо ми не будемо знати, то цю правду не будуть знати і громадяни України.
Сергій Солодкий: Взагалі ця заява заступника керівника СБУ про те, що те, що, нібито, Пукач назвав замовників вбивства, вона була, відверто кажучи, непрофесійною. І досвід розслідування справи Гонгадзе вже мав довести, що подібних речей не можна робити.
Пригадуємо тріумфальну прес-конференцію Піскуна в 2005 році, Генерального прокурора тодішнього, який сказав, що все, прогрес у справі Гонгадзе розкрито, завтра ми викликаємо на допит Кравченка, колишнього міністра внутрішніх справ. Ми пам’ятаємо, що трапилося з Кравченком.
- Сьогодні вже Генеральний прокурор критикував пана Грицака, заступника голови СБУ, за те, що він сказав, що називається зайве. І сказав, що йому особисто слідчий заборонив говорити якісь зайві речі.
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
