Василь Седляр – учень і послідовник знаного митця Михайла Бойчука. Він вийшов із українського авангарду 1930-х років, працював у ділянках монументального живопису, книжкової графіки та декоративно-прикладного мистецтва. Відомий мистецтвознавець – професор Дмитро Горбачов називає ілюстрації Седляра до «Кобзаря» Шевченка унікальними і порівнює їх із фресковим розписом.
«Ці ілюстрації все-таки найкращі з тих, що існують, – зазначає професор. – Тому що тут збіглися два моменти: біблійність Шевченка та іконність Седляра й інших бойчукістів. Вони багато чого взяли від ікони, тому дуже оригінальні форми їхні. Це першим зауважив Аполінер у Парижі. І тому що ця іконність, а Шевченко сам біблійний... – між ними суголосся таке».
Ілюстрація В. Седляра до «Кобзаря» ШевченкаІлюстрації до творів Шевченка фігурували у справі Седляра, тож, на думку професора Горбачова, можна стверджувати, що митець розстріляний за «Кобзар».
Ідея з’явилася під час вшанування жертв сталінських репресій
Ідея видати Шевченків «Кобзар» з ілюстраціями Седляра з’явилась у київських видавців Леоніда Фінберга та Павла Сачека два роки тому, коли українська громадськість відзначала 70-річчя загибелі плеяди митців – жертв сталінської репресивної машини. Тоді ж Національний художній музей України відкрив запасники, в котрих знаходилися сотні робіт художників-авангардистів. Серед інших, і живопис та книжкова графіка Василя Седляра.
Ілюстрація В. Седляра до «Кобзаря» ШевченкаПавло Сачек в інтерв’ю Радіо Свобода розповів: «Цей проект планували спершу на листопад 2008 року, потім на січень нинішнього, ну і таки з сьомої спроби вийшло у вересні 2009-го».
Артур Рудзицький – автор ідеї перевидання «Кобзаря» з ілюстраціями Седляра – тримав у руках оригінальну книжку, 1931 року видання, а перевидано її 1933 р. На думку Рудзицького, книга вийшла у вельми складний час – недовіра Сталіна до українських більшовиків зростала, Москва висловлювала незадоволення процесом українізації, жорстка колективізація призвела до знищення українського селянства і Голодомору...».
«Кобзар», ілюстрований Седляром, вийшов із друку накладом у кількості тисячі примірників. У ці ж дні в Національному художньому музеї України працює перша персональна виставка Василя Седляра.
(Київ – Прага)
«Ці ілюстрації все-таки найкращі з тих, що існують, – зазначає професор. – Тому що тут збіглися два моменти: біблійність Шевченка та іконність Седляра й інших бойчукістів. Вони багато чого взяли від ікони, тому дуже оригінальні форми їхні. Це першим зауважив Аполінер у Парижі. І тому що ця іконність, а Шевченко сам біблійний... – між ними суголосся таке».
Ідея з’явилася під час вшанування жертв сталінських репресій
Ідея видати Шевченків «Кобзар» з ілюстраціями Седляра з’явилась у київських видавців Леоніда Фінберга та Павла Сачека два роки тому, коли українська громадськість відзначала 70-річчя загибелі плеяди митців – жертв сталінської репресивної машини. Тоді ж Національний художній музей України відкрив запасники, в котрих знаходилися сотні робіт художників-авангардистів. Серед інших, і живопис та книжкова графіка Василя Седляра.
Артур Рудзицький – автор ідеї перевидання «Кобзаря» з ілюстраціями Седляра – тримав у руках оригінальну книжку, 1931 року видання, а перевидано її 1933 р. На думку Рудзицького, книга вийшла у вельми складний час – недовіра Сталіна до українських більшовиків зростала, Москва висловлювала незадоволення процесом українізації, жорстка колективізація призвела до знищення українського селянства і Голодомору...».
«Кобзар», ілюстрований Седляром, вийшов із друку накладом у кількості тисячі примірників. У ці ж дні в Національному художньому музеї України працює перша персональна виставка Василя Седляра.
(Київ – Прага)
