Проти проголосували майже 33 відсотки. Явка склала 58 відсотків.
Цей результат референдуму щодо схвалення чи несхвалення договору, який має на меті заснувати нову структуру інституцій Європейського Союзу й змінити засади його функціонування в бік більшої централізації, став очевидний іще попередніми годинами з неповних результатів підрахунку голосів і даних неофіційних екзит-полів.
Іще до оголошення офіційних остаточних результатів лідер ірландської кампанії проти Лісабонського договору Деклан Ґанлі вже визнав свою поразку.
Натомість керівники Євросоюзу хвалили очевидні результати референдуму.
Прем’єр-міністр Ірландії Браян Кавен заявив, що «рішуче» голосування його країни на нинішньому повторному референдумі після того, як минулого року Ірландія відкинула була його, – це «добрий день для Ірландії і добрий день для Європи».
Голова Європейської Комісії Жозе Мануел Баррозу теж привітав цей результат і подякував ірландському народові.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель і прем’єр-міністр Великої Британії Ґордон Браун назвали результат референдуму важливим кроком у розвитку Євросоюзу.
Лісабонський договір раніше ратифікували всі країни ЄС, крім Ірландії, а також Польщі і Чехії.
У всіх країнах ЄС Договір уже схвалили парламенти; у Польщі й Чехії ратифікаційні документи не підписують тим часом президенти цих країн.
Президент Польщі Лех Качинський заявив на попередні результати ірландського референдуму через своїх речників, що, як і обіцяв, після цього позитивного результату тепер підпише документ про польську ратифікацію Лісабонського договору.
У Чехії ж справу гальмує також нещодавнє оскарження Лісабонського договору в Конституційному суді країни.
І президент Чехії Вацлав Клаус, якого називають найбільшим євроскептиком у ЄС, сказав, що й після перемоги прихильників Лісабонського договору в Ірландії про його повну ратифікацію в Чехії наразі не йдеться. Клаус, зокрема, наголосив, що Конституційний суд його країни заборонив йому підписувати ратифікацію, доки Суд не винесе свого рішення.
Очікують, що Конституційний суд Чехії, який узяв справу до позачергового розгляду, протягом трьох тижнів оголосить дату, коли він винесе свій вердикт.
Лісабонський договір може набути чинності, тільки якщо його ратифікують усі 27 країн-членів ЄС без винятку.
Ірландія – єдина країна Євросоюзу, законодавство якої вимагає також обов’язкового референдуму для схвалення таких договорів. Усі головні партії країни, і владні, і опозиційні, підтримують Лісабонський договір, але досі близько половини населення було проти нього.
Минулого року Ірландія вже провалила Лісабонський договір на такому ж референдумі. Тоді за явки в 51 відсоток проти проголосували майже 53 з половиною відсотки його учасників. Але ЄС домігся нового голосування, пообіцявши Ірландії певні поступки.
Цей результат референдуму щодо схвалення чи несхвалення договору, який має на меті заснувати нову структуру інституцій Європейського Союзу й змінити засади його функціонування в бік більшої централізації, став очевидний іще попередніми годинами з неповних результатів підрахунку голосів і даних неофіційних екзит-полів.
Іще до оголошення офіційних остаточних результатів лідер ірландської кампанії проти Лісабонського договору Деклан Ґанлі вже визнав свою поразку.
Натомість керівники Євросоюзу хвалили очевидні результати референдуму.
Прем’єр-міністр Ірландії Браян Кавен заявив, що «рішуче» голосування його країни на нинішньому повторному референдумі після того, як минулого року Ірландія відкинула була його, – це «добрий день для Ірландії і добрий день для Європи».
Голова Європейської Комісії Жозе Мануел Баррозу теж привітав цей результат і подякував ірландському народові.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель і прем’єр-міністр Великої Британії Ґордон Браун назвали результат референдуму важливим кроком у розвитку Євросоюзу.
Лісабонський договір раніше ратифікували всі країни ЄС, крім Ірландії, а також Польщі і Чехії.
У всіх країнах ЄС Договір уже схвалили парламенти; у Польщі й Чехії ратифікаційні документи не підписують тим часом президенти цих країн.
Президент Польщі Лех Качинський заявив на попередні результати ірландського референдуму через своїх речників, що, як і обіцяв, після цього позитивного результату тепер підпише документ про польську ратифікацію Лісабонського договору.
У Чехії ж справу гальмує також нещодавнє оскарження Лісабонського договору в Конституційному суді країни.
І президент Чехії Вацлав Клаус, якого називають найбільшим євроскептиком у ЄС, сказав, що й після перемоги прихильників Лісабонського договору в Ірландії про його повну ратифікацію в Чехії наразі не йдеться. Клаус, зокрема, наголосив, що Конституційний суд його країни заборонив йому підписувати ратифікацію, доки Суд не винесе свого рішення.
Очікують, що Конституційний суд Чехії, який узяв справу до позачергового розгляду, протягом трьох тижнів оголосить дату, коли він винесе свій вердикт.
Лісабонський договір може набути чинності, тільки якщо його ратифікують усі 27 країн-членів ЄС без винятку.
Ірландія – єдина країна Євросоюзу, законодавство якої вимагає також обов’язкового референдуму для схвалення таких договорів. Усі головні партії країни, і владні, і опозиційні, підтримують Лісабонський договір, але досі близько половини населення було проти нього.
Минулого року Ірландія вже провалила Лісабонський договір на такому ж референдумі. Тоді за явки в 51 відсоток проти проголосували майже 53 з половиною відсотки його учасників. Але ЄС домігся нового голосування, пообіцявши Ірландії певні поступки.
