Українська Автокефальна Православна Церква, найменша з трьох українських православних Церков, виявила ініціативу і звернулася з листом до Вселенського Патріарха Варфоломія I: архиєреї УАПЦ попросили благословення Патріарха на входження своєї Церкви до складу Вселенського Патріархату на правах автономії. Рішення про це ухвалили на Архиєрейському соборі цієї Церкви під головуванням її Предстоятеля митрополита Мефодія.
Речник УАПЦ протоієрей Євген Заплетнюк висловив сподівання, що делегація Вселенського Патріархату допоможе «знайти швидке і якісне вирішення тієї непростої ситуації, в якій перебуває українське православ’я».
«Ми не можемо далі перебувати в канонічній ізоляції. Ми розуміємо, наскільки ненормальною є ця ситуація, і сподіваємося, що Вселенська Патріархія допоможе нам лікувати ті рани, які є в українській Церкві», – сказав Радіо Свобода протоієрей Євген Заплетнюк.
УПЦ (МП) і УПЦ КП: переговори – це добре, але…
Українська Православна Церква, що в єднанні з Московським Патріархатом, також поділяє стурбованість розколом православ’я і вітає візит делегації з Константинополя.
Але прес-секретар Предстоятеля УПЦ (МП) отець Георгій Коваленко наголосив: «Константинопольський Патріарх добре розуміє, що вирішення питання єдності українського православ’я не має порушити єдності всього православ’я. Переговори – це добре. Проте ми залишаємося на позиції, що будь-яке рішення щодо України не може ухвалюватися одноосібно Вселенським Патріархом без узгодження з Російською Православною Церквою».
У Київському Патріархаті теж вітають зусилля Константинополя для «налагодження церковного миру в нашій країні». Однак там нагадують, що «делегації Вселенського Патріархату вже неодноразово приїжджали до України так само, як і делегації українських Церков їздили до Константинополя, і поки це ні до чого не призвело».
Чітко висловився речник УПЦ Київського Патріархату єпископ Євстратій Зоря, який так прокоментував ініціативу УАПЦ: «Якщо йдеться про те, що якась частина української Церкви увійде до складу Константинопольського Патріархату на невизначений термін, то поки такий шлях не веде до об’єднання православної Церкви в Україні».
Напередодні візиту УПЦ (МП) і УПЦ КП домовилися про діалог
Перед приїздом делегації Вселенського Патріархату до Києва ситуація суттєво змінилася. Уперше за весь час розколу в українському православ’ї 2 жовтня у Києво-Печерській Лаврі зустрілися представники робочих груп Українських Православних Церков Київського й Московського Патріархатів і домовилися про умови ведення діалогу «з метою подолання існуючого церковного поділу».
До цього моменту УПЦ (МП) не вела жодного діалогу із Київським Патріархатом. Але 9 вересня Священний Синод УПЦ (МП) під головуванням митрополита Володимира (Сабодана) вирішив його розпочати. Згодом 14 вересня свою робочу групу для підготовки створив і Синод УПЦ КП.
Засідання робочих груп між Московським і Київським Патріархатами виробило спільний протокол, у якому, зокрема, зазначено: «Діалог має здійснюватися в дусі миру й порозуміння. Сторони повинні прагнути вирішувати мирним шляхом усі конфлікти, що виникають. Під час спільних засідань у матеріалах і документах, які стосуються підготовки до діалогу та самого діалогу, вживати назви й титули так, як вони прийняті у кожної зі сторін. Ця практика, однак, не означає визнання цих назв і титулів».
Сторони домовилися паритетно почергово готувати й проводити подальші зустрічі.
У такій ситуації, вважають експерти, українське православ’я може отримати від візиту делегації Вселенської Патріархії поштовх для виходу «з глухого кута розколу» і зменшення впливу Російської Православної Церкви.
Константинополь може дати альтернативну лінію для об’єднання
Релігієзнавець Андрій Юраш вказує на те, що виявлене Константинополем бажання активно впливати на долю українського православ’я дає можливість знайти лінію об’єднання, альтернативну до того, «що відбувалося досі у плані об’єднання і що традиційно пов’язувалося з Московським Патріархатом – чи безпосередньо з центром у Москві, чи з УПЦ (МП)».
«Фактично своєю присутністю Константинопольський Патріархат примушує українські Церкви до результативного діалогу і опосередковано послаблює вплив РПЦ», – вважає Андрій Юраш.
Хоча, додає він, Константинополь «завжди оглядається на Москву». «Тому на цьому етапі ні партнерська модель, яку пропонує Київський Патріархат, ні модель повного канонічного підпорядкування, яку пропонує Автокефальна Церква, не можуть бути реалізовані», – вважає він.
Окремі дивіденди отримала УАПЦ, яка досі мала найслабші позиції. «Своїм звертанням УАПЦ дістала дуже значний шанс перетворитися з найслабшого на абсолютно видимого гравця переговорного процесу», – зауважує релігієзнавець.
Досі УАПЦ не демонструвала істотного розвитку, на відміну від Київського чи Московського Патріархатів. Зв’язок з Константинополем, на думку фахівця, – це для УАПЦ «єдиний спосіб утвердження і розвитку».
(Київ – Прага)
Речник УАПЦ протоієрей Євген Заплетнюк висловив сподівання, що делегація Вселенського Патріархату допоможе «знайти швидке і якісне вирішення тієї непростої ситуації, в якій перебуває українське православ’я».
«Ми не можемо далі перебувати в канонічній ізоляції. Ми розуміємо, наскільки ненормальною є ця ситуація, і сподіваємося, що Вселенська Патріархія допоможе нам лікувати ті рани, які є в українській Церкві», – сказав Радіо Свобода протоієрей Євген Заплетнюк.
УПЦ (МП) і УПЦ КП: переговори – це добре, але…
Українська Православна Церква, що в єднанні з Московським Патріархатом, також поділяє стурбованість розколом православ’я і вітає візит делегації з Константинополя.
Але прес-секретар Предстоятеля УПЦ (МП) отець Георгій Коваленко наголосив: «Константинопольський Патріарх добре розуміє, що вирішення питання єдності українського православ’я не має порушити єдності всього православ’я. Переговори – це добре. Проте ми залишаємося на позиції, що будь-яке рішення щодо України не може ухвалюватися одноосібно Вселенським Патріархом без узгодження з Російською Православною Церквою».
У Київському Патріархаті теж вітають зусилля Константинополя для «налагодження церковного миру в нашій країні». Однак там нагадують, що «делегації Вселенського Патріархату вже неодноразово приїжджали до України так само, як і делегації українських Церков їздили до Константинополя, і поки це ні до чого не призвело».
Чітко висловився речник УПЦ Київського Патріархату єпископ Євстратій Зоря, який так прокоментував ініціативу УАПЦ: «Якщо йдеться про те, що якась частина української Церкви увійде до складу Константинопольського Патріархату на невизначений термін, то поки такий шлях не веде до об’єднання православної Церкви в Україні».
Напередодні візиту УПЦ (МП) і УПЦ КП домовилися про діалог
Перед приїздом делегації Вселенського Патріархату до Києва ситуація суттєво змінилася. Уперше за весь час розколу в українському православ’ї 2 жовтня у Києво-Печерській Лаврі зустрілися представники робочих груп Українських Православних Церков Київського й Московського Патріархатів і домовилися про умови ведення діалогу «з метою подолання існуючого церковного поділу».
До цього моменту УПЦ (МП) не вела жодного діалогу із Київським Патріархатом. Але 9 вересня Священний Синод УПЦ (МП) під головуванням митрополита Володимира (Сабодана) вирішив його розпочати. Згодом 14 вересня свою робочу групу для підготовки створив і Синод УПЦ КП.
Засідання робочих груп між Московським і Київським Патріархатами виробило спільний протокол, у якому, зокрема, зазначено: «Діалог має здійснюватися в дусі миру й порозуміння. Сторони повинні прагнути вирішувати мирним шляхом усі конфлікти, що виникають. Під час спільних засідань у матеріалах і документах, які стосуються підготовки до діалогу та самого діалогу, вживати назви й титули так, як вони прийняті у кожної зі сторін. Ця практика, однак, не означає визнання цих назв і титулів».
Сторони домовилися паритетно почергово готувати й проводити подальші зустрічі.
У такій ситуації, вважають експерти, українське православ’я може отримати від візиту делегації Вселенської Патріархії поштовх для виходу «з глухого кута розколу» і зменшення впливу Російської Православної Церкви.
Константинополь може дати альтернативну лінію для об’єднання
Релігієзнавець Андрій Юраш вказує на те, що виявлене Константинополем бажання активно впливати на долю українського православ’я дає можливість знайти лінію об’єднання, альтернативну до того, «що відбувалося досі у плані об’єднання і що традиційно пов’язувалося з Московським Патріархатом – чи безпосередньо з центром у Москві, чи з УПЦ (МП)».
«Фактично своєю присутністю Константинопольський Патріархат примушує українські Церкви до результативного діалогу і опосередковано послаблює вплив РПЦ», – вважає Андрій Юраш.
Хоча, додає він, Константинополь «завжди оглядається на Москву». «Тому на цьому етапі ні партнерська модель, яку пропонує Київський Патріархат, ні модель повного канонічного підпорядкування, яку пропонує Автокефальна Церква, не можуть бути реалізовані», – вважає він.
Окремі дивіденди отримала УАПЦ, яка досі мала найслабші позиції. «Своїм звертанням УАПЦ дістала дуже значний шанс перетворитися з найслабшого на абсолютно видимого гравця переговорного процесу», – зауважує релігієзнавець.
Досі УАПЦ не демонструвала істотного розвитку, на відміну від Київського чи Московського Патріархатів. Зв’язок з Константинополем, на думку фахівця, – це для УАПЦ «єдиний спосіб утвердження і розвитку».
(Київ – Прага)
