Міністр закордонних справ Вірменії Едвард Налбандян та його турецький колега Ахмет Давутоглу підписали два протоколи про поновлення дипломатичних відносин і про відкриття спільного кордону. Після майже століття ворожнечі Вірменія та Туреччина нормалізують відносини.
Обидва документи ще повинні будуть затвердити парламенти обох країн.
На церемонії були присутні державний секретар США Гілларі Клінтон, міністри закордонних справ Росії Сергій Лавров і Франції Бернар Кушнер та Верховний комісар Європейського Союзу з міжнародної політики та політики безпеки Хав’єр Солана.
Раніше цього тижня до президента Вірменії Сержа Сарґсяна вже телефонував його американський колега Барак Обама, щоб привітати нормалізацію відносин з Анкарою. За виступають також Європейський Союз і Росія.
Вірмени протестують проти дій влади
Тисячі вірмен протестували в Єревані проти угоди про нормалізацію відносин із Туреччиною. 9 жовтня 2009.
Напередодні вірмени протестували проти поліпшення зв’язків із Туреччиною. Тисячі вірмен вийшли в п’ятницю на вулиці столиці Вірменії Єревана на протест проти планів влади підписати визначальні угоди про нормалізацію відносин із Туреччиною.
До 10 тисяч демонстрантів під гаслами на кшталт «Жодних поступок туркам» пройшли з центру міста до пагорба Цицернакаберд, на якому розташований меморіал жертв геноциду вірмен 1915–22 років.
Вони також передали до апарату президента Вірменії вимогу до Сержа Сарґсяна не підписувати документи з Туреччиною.
Проти поліпшення вірменсько-турецьких відносин виступили також численні представники вірменської діаспори.
Представники діаспори нагадують про те, що турки причетні до вбивства півтора мільйона вірмен у 1915 році. Офіційна Анкара відмовляється називати ці події геноцидом, та й таку кількість загиблих називає завищеною.
За межами Вірменії живе п’ять мільйонів сімсот тисяч вірмен, майже вдвічі більше, ніж на Батьківщині.
Офіційні Анкара і Єреван наразі збираються оминути болючу тему масового вбивства вірмен майже століття тому. Дипломати обіцяють створити спільну комісію, щоб вивчити причини кровопролиття.
Дипломатичні відносини між Єреваном та Анкарою досі були відсутні. У 1993 році Туреччина закрила кордон із Вірменією на знак підтримки Азербайджану в нагірно-карабахському конфлікті.
Обидва документи ще повинні будуть затвердити парламенти обох країн.
На церемонії були присутні державний секретар США Гілларі Клінтон, міністри закордонних справ Росії Сергій Лавров і Франції Бернар Кушнер та Верховний комісар Європейського Союзу з міжнародної політики та політики безпеки Хав’єр Солана.
Раніше цього тижня до президента Вірменії Сержа Сарґсяна вже телефонував його американський колега Барак Обама, щоб привітати нормалізацію відносин з Анкарою. За виступають також Європейський Союз і Росія.
Вірмени протестують проти дій влади
Напередодні вірмени протестували проти поліпшення зв’язків із Туреччиною. Тисячі вірмен вийшли в п’ятницю на вулиці столиці Вірменії Єревана на протест проти планів влади підписати визначальні угоди про нормалізацію відносин із Туреччиною.
До 10 тисяч демонстрантів під гаслами на кшталт «Жодних поступок туркам» пройшли з центру міста до пагорба Цицернакаберд, на якому розташований меморіал жертв геноциду вірмен 1915–22 років.
Вони також передали до апарату президента Вірменії вимогу до Сержа Сарґсяна не підписувати документи з Туреччиною.
Проти поліпшення вірменсько-турецьких відносин виступили також численні представники вірменської діаспори.
Представники діаспори нагадують про те, що турки причетні до вбивства півтора мільйона вірмен у 1915 році. Офіційна Анкара відмовляється називати ці події геноцидом, та й таку кількість загиблих називає завищеною.
За межами Вірменії живе п’ять мільйонів сімсот тисяч вірмен, майже вдвічі більше, ніж на Батьківщині.
Офіційні Анкара і Єреван наразі збираються оминути болючу тему масового вбивства вірмен майже століття тому. Дипломати обіцяють створити спільну комісію, щоб вивчити причини кровопролиття.
Дипломатичні відносини між Єреваном та Анкарою досі були відсутні. У 1993 році Туреччина закрила кордон із Вірменією на знак підтримки Азербайджану в нагірно-карабахському конфлікті.
