Туркменистан – Узбекистан – Казахстан – Китай. Таким маршрутом середньоазійський газ постачатиметься до КНР. І вже до кінця року через нього Китай має отримати 150 мільйонів кубів туркменського газу. Планувалося, що потужність газопроводу, будівництво якого повністю має завершитись до 2013 року, становитиме 30 мільярдів кубометрів щорічно. Але Пекін та Ашгабат підписали попередню угоду, за якою потужність газогону має збільшитися ще на 10 мільярдів кубів.
Раніше близько 90 відсотків середньоазійського газу експонувалося через російський «Газпром». Утім, після вибуху на туркменській ділянці газопроводу «Середня Азія – Центр» навесні цього року, постачання туркменського газу до Росії припинилися. Тож, диверсифікація енергоринку для Ашгабата була надзвичайно важливою.
Новий газопровід відкриває нові можливості для усього середньоазійського регіону. «Найбільш важливо те, що це вперше, коли перед Туркменистаном відкривається великий експортний маршрут, який не йде через Росію, – зазначає експерт із енергетичних питань на пострадянському просторі Дженніфер ДіЛей.
Китайського ринку на всіх вистачить, а монопольного становища – ні
Сьогодні між Москвою та Ашгабатом діє довгостроковий контракт на поставки туркменського газу. Утім, після початку економічної кризи та падіння світового попиту на газ, ці контракти для Росії стали невигідними. Саме через це, на думку оглядачів, російська сторона і припинила купувати туркменський газ, використавши аварію на газопроводі «Середня Азія – Цент», як привід. І від того, що відтепер Ашгабат постачатиме своє паливо в обхід Росії, «Газпром» втратить не надто заявив Радіо Свобода російський аналітик Віталій Крюков.
«Ситуація принципово не зміниться, оскільки у «Газпрому» діє довгостроковий контракт на закупку газу, і його об’єми визначені. Звісно, додаткові обсяги постачатимуться уже на інші ринки. Тож, із цієї точки зору «Газпром» недоотримає ті перспективні обсяги газу, які б міг, – говорить російський аналітик. – Але, зважаючи на те, що у перспективі 5 років прогнозують надлишок пропозиції газу на ринку, тож, «Газпром» навряд чи хотів би їх отримувати».
Як і Туркменистан, Росія розглядає Китай як одного із важливих партнерів для експорту газу. Але, зазначає Віталій Крюков, зважаючи на те, що Пекін продовжує нарощувати потужності, він зможе закуповувати в повному обсязі як російське, так і туркменське паливо.
Ще одним перспективним ринком збуту туркменського газу має стати Іран. Наприкінці грудня планують відкрити другу гілку газопроводу «Туркменистан – Іран», і це дозволить збільшити постачання палива з нинішніх 8 кубів до 14.
Раніше близько 90 відсотків середньоазійського газу експонувалося через російський «Газпром». Утім, після вибуху на туркменській ділянці газопроводу «Середня Азія – Центр» навесні цього року, постачання туркменського газу до Росії припинилися. Тож, диверсифікація енергоринку для Ашгабата була надзвичайно важливою.
Новий газопровід відкриває нові можливості для усього середньоазійського регіону. «Найбільш важливо те, що це вперше, коли перед Туркменистаном відкривається великий експортний маршрут, який не йде через Росію, – зазначає експерт із енергетичних питань на пострадянському просторі Дженніфер ДіЛей.
Китайського ринку на всіх вистачить, а монопольного становища – ні
Сьогодні між Москвою та Ашгабатом діє довгостроковий контракт на поставки туркменського газу. Утім, після початку економічної кризи та падіння світового попиту на газ, ці контракти для Росії стали невигідними. Саме через це, на думку оглядачів, російська сторона і припинила купувати туркменський газ, використавши аварію на газопроводі «Середня Азія – Цент», як привід. І від того, що відтепер Ашгабат постачатиме своє паливо в обхід Росії, «Газпром» втратить не надто заявив Радіо Свобода російський аналітик Віталій Крюков.
«Ситуація принципово не зміниться, оскільки у «Газпрому» діє довгостроковий контракт на закупку газу, і його об’єми визначені. Звісно, додаткові обсяги постачатимуться уже на інші ринки. Тож, із цієї точки зору «Газпром» недоотримає ті перспективні обсяги газу, які б міг, – говорить російський аналітик. – Але, зважаючи на те, що у перспективі 5 років прогнозують надлишок пропозиції газу на ринку, тож, «Газпром» навряд чи хотів би їх отримувати».
Як і Туркменистан, Росія розглядає Китай як одного із важливих партнерів для експорту газу. Але, зазначає Віталій Крюков, зважаючи на те, що Пекін продовжує нарощувати потужності, він зможе закуповувати в повному обсязі як російське, так і туркменське паливо.
Ще одним перспективним ринком збуту туркменського газу має стати Іран. Наприкінці грудня планують відкрити другу гілку газопроводу «Туркменистан – Іран», і це дозволить збільшити постачання палива з нинішніх 8 кубів до 14.
