Сьогодні до Енергетичного співтовариства входять 14 країн-членів Європейського Союзу та 7 балканських держав. А Грузія, Молдова, Туреччина та Україна мають статуси спостерігачів. Переговори про вступ до Енергетичного співтовариства Київ вів упродовж останнього року. Тепер вони завершені. І на засіданні Ради Міністрів ЄС, яке проходитиме цього тижня у Загребі, має бути ухвалене рішення про членство України у цьому співтоваристві.
«Ми очікуємо, що 18 грудня Європейській комісії буде надано мандат на підписання відповідного документа з Україною про надання їй членства в енергетичному співтоваристві», – повідомив Радіо Свобода міжнародний уповноважений Президента України з питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський.
Поки що українська сторона зробила не надто багато для вступу до Енергетичного співтовариства, зауважив Радіо Свобода президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук. Проте очевидно, що Україну таки приймуть до цієї організації на засіданні Ради міністрів ЄС цього тижня. І це, на думку Тодійчука, буде своєрідним заохочувальним бонусом.
«Нам підуть назустріч. Хоча, якщо бути відвертим, Україна не так багато зробила, щоб стати повноправним членом Енергетичного співтовариства, – зазначає Тодійчук. – Я бачу бажання зробити Україні поступку хоча б у цьому питанні. І це буде вигідним і для України, і для країн, які вже є членами цього співтовариства».
«Енергетичний СОТ» змусить реформуватися
Участь в Енергетичному співтоваристві насамперед сприятиме проведенню необхідних реформ у енергетичному секторі, каже Олександр Тодійчук. До того ж це дозволить зменшити залежність України від російського газу, а точніше, зробити прозорішим українсько-російський газовий ринок.
«Ми вже підписали низку документів із Європейським Союзом про нашу інтеграцію до європейського ринку. Отже, ми повинні перейти на норми і стандарти Європейського Союзу, – говорить експерт. – І якраз наша участь в Енергетичному співтоваристві сприятиме цьому, оскільки це свого роду «енергетичний СОТ». Так само і з нашими відносинами з Росією, ми, як члени Енергетичного співтовариства, маємо виконувати норми і стандарти».
Упродовж останнього року Європа неодноразово закликала Україну реформувати газове господарство, і українська сторона обіцяла проводити реформи. Та через політичну нестабільність і наближення президентських виборів ніяких зрушень поки що не сталося.
«Ми очікуємо, що 18 грудня Європейській комісії буде надано мандат на підписання відповідного документа з Україною про надання їй членства в енергетичному співтоваристві», – повідомив Радіо Свобода міжнародний уповноважений Президента України з питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський.
Поки що українська сторона зробила не надто багато для вступу до Енергетичного співтовариства, зауважив Радіо Свобода президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук. Проте очевидно, що Україну таки приймуть до цієї організації на засіданні Ради міністрів ЄС цього тижня. І це, на думку Тодійчука, буде своєрідним заохочувальним бонусом.
«Нам підуть назустріч. Хоча, якщо бути відвертим, Україна не так багато зробила, щоб стати повноправним членом Енергетичного співтовариства, – зазначає Тодійчук. – Я бачу бажання зробити Україні поступку хоча б у цьому питанні. І це буде вигідним і для України, і для країн, які вже є членами цього співтовариства».
«Енергетичний СОТ» змусить реформуватися
Участь в Енергетичному співтоваристві насамперед сприятиме проведенню необхідних реформ у енергетичному секторі, каже Олександр Тодійчук. До того ж це дозволить зменшити залежність України від російського газу, а точніше, зробити прозорішим українсько-російський газовий ринок.
«Ми вже підписали низку документів із Європейським Союзом про нашу інтеграцію до європейського ринку. Отже, ми повинні перейти на норми і стандарти Європейського Союзу, – говорить експерт. – І якраз наша участь в Енергетичному співтоваристві сприятиме цьому, оскільки це свого роду «енергетичний СОТ». Так само і з нашими відносинами з Росією, ми, як члени Енергетичного співтовариства, маємо виконувати норми і стандарти».
Упродовж останнього року Європа неодноразово закликала Україну реформувати газове господарство, і українська сторона обіцяла проводити реформи. Та через політичну нестабільність і наближення президентських виборів ніяких зрушень поки що не сталося.
