Інна Кузнецова: Менш, ніж за тиждень українці знову будуть обирати президента. Чим ближче до виборів, тим більше розмов про те, що доля виборів знову вирішуватиметься у судах.
Пане Маляренко, наскільки таке можливо?
Василь Маляренко: Сказати, що вирішуватиметься, то це ж… Скоріше всього може вирішуватися.
- Це важливо. Якщо в правничих справах, то це дуже важливо.
- Може вирішуватися, а може й не вирішуватися. Все залежить від того, як народ проголосує.
Якщо з першого заходу якийсь кандидат набере 50% і трішки більше відсотків голосів, то вже ніяких судів.
- Але вже зараз всі говорять про те, що, очевидно, таке нереально. Буде швидше за все і другий тур.
- Як Бог дасть. Побачимо.
- Але ми пам’ятаємо ще початок 2005 року. Тоді доля виборів фактично вирішувалася у ВСУ. Цього разу такого бути не може, тому що зі зміною законодавства це перенесено під юрисдикцію Вищого адміністративного суду.
Власне, люди не дуже розуміють що і як, і чому. Можливо, Ви поясните доволі просто для слухачів?
- У 2004 році доля вирішувалася в ВСУ не тому, що так якийсь суд захотів, а тому, що так вирішила ВР на той час. Ви пам’ятаєте, що була відповідна постанова, яка сказала, що є фальш, є таке інше, і треба, щоб суд вирішив.
- Я в цьому сенсі запитувала те, що тепер в будь-якому разі до ВСУ не може дійти. Вища інстанція – це Вищий адміністративний суд.
- Так. Вищий адмінсуд тепер, за законом, може розглянути цю проблему, якщо вона виникне.
- А чому саме Вищий адміністративний суд?
- Тому що це є предмет розгляду адміністративно-правовий. Сьогодні є система судів адміністративної юрисдикції. І саме їм належить право розглядати справи, пов’язані з виборчим процесом.
А Вищому адмінсуду по закону надали право розглянути і по першій, і по останній інстанції справу, пов’язану з виборами президента.
- Голова правління Судової асоціації України «Фундація сприяння правосуддю» Катерина Трасова оприлюднила відкрите звернення до Президента України, до Генерального прокурора України та інших вищих органів влади з тим, що ця громадська організація занепокоєна ситуацією у Вищому адміністративному суді навколо завершення повноважень голови Вищого адміністративного суду Олександра Пасенюка.
Це не єдине звернення цієї організації. Багато навколо цього було різних чуток. Хтось говорить, що він не є легітимним. А хтось вважає, що є легітимним.
Ось точка зору міністра юстиції Миколи Оніщука в ефірі Радіо Свобода. Прошу послухати.
Микола Оніщук: Має бути все гаразд з керівництвом у тому розумінні, що, по-перше, КСУ визнав, що Рада суддів, тобто органи суддівського самоврядування, юрисдикції призначати суддів на адмінітсративні посади не мають.
Якщо це так, то особи, які були призначені на адміністративні посади у законний спосіб, продовжують виконувати свої повноваження до того часу, поки орган, до компетенції якого буде віднесене призначення суддів, не прийме іншого рішення.
Таким чином ніяких рішень по Пасенюку не потрібно. Він є повноважним головою.
- Разом з тим заступник міністра юстиції Євген Корнійчук зовсім іншої думки.
Як вважаєте Ви?
- Є рішення КСУ, який сказав, що Рада суддів не вправі призначати на посаду адміністративну суддів.
Я на цей предмет сказав ще тоді в одному з інтерв’ю, коли тільки Рада суддів почала це робити. І тоді було всім грамотним юристам зрозуміло, що Рада суддів не має права на це.
І сьогодні це КСУ й підтвердив.
Що стосується легітимний чи нелегітимний. В законі «Про судоустрій України» є стаття 20, яка чітко каже, як бути, коли у людей, які займають адміністративну посаду, закінчуються повноваження.
Там чітко сказано, що якщо голова закінчує свої повноваження, наказ видає його перший заступник. Якщо ж у першого заступника закінчуються повноваження, і немає голови, то є заступник. Якщо ж немає зовсім нікого, то є старший суддя за віком.
Ось порядок, який передбачений законом. Тому казати, що там хтось легітимний чи нелегітимний навряд чи можна, тому що для того, щоб бути легітимний, то треба виконати вимогу норми статті 20.
- Але разом з тим всі ці чутки навколо і так далі можуть призвести до того, що якщо часом виникне ситуація розгляду у Вищому адміністративному суді справи…
- Але Ви і суспільство… Чомусь нагнітається ситуація навколо посади голови суду. Ну, не вирішує він сьогодні нічого такого особливого, щоб можна було так лякатися.
Вирішує питання судовий склад у судовому засіданні, де голова суду не має ніякого впливу.
В 2004 році Судова палата в цивільних справах розглядала. І при чому тут був голова ВСУ? Що, він якісь команди подавав? Чи він якимсь чином впливав на цей процес? Ні, звичайно.
І у Вищому адміністративному суді є Пасенюк чи немає Пасенюка, а суд є, суд буде працювати і будуть рішення виноситися так, як належить.
- Але все-таки якась політична складова в цьому сенсі є. І тут…
- Можливо, якась політична. Але з точки зору права я тут не бачу ніякої проблеми.
- Дехто говорить про те, що, як спостерігають за асоціацією, кваліфікація зникає, коли з’являється політичне замовлення.
От з Вашого досвіду великого роботи?
- Суддя не повинен бути під політичним впливом. Чим більше політичного впливу, тим менше законності. Оце і все.
- Не повинен. Але є?
- Звичайно. Хто сьогодні буде заперечувати, що судді є під певним політичним впливом?
Більше того реформування… Ви подивіться на реформування. Кожна політична сила хоче реформувати суди під кутом зору своєї політики, своїх поглядів.
- Як цього позбутися?
- Це дуже важка тема, як цього позбутися.
Сьогодні повинен бути працюючий парламент. Для того, щоб реформувати судову систему, то треба, щоб працював парламент, щоб в парламенті була абсолютна політична більшість якась, яка б взяла на себе політичну відповідальність за стан справ.
А поки цього немає, говорити про реформування взагалі немає підстав, бо це реформування можливе лише в якомусь одному напрямку політичному, а не правовому.
- Дуже шкода.
І в такому сенсі зараз всі говорять про те, що з’являються як не Зварич, так ще хтось інший.
Приходили такі привітання до Коляди: «Якби вас посівали так, як у Львівському суді».
Це породження чого?
- Це ганебніший факт. Породження слабкості влади.
- Таке й раніше було?
- Ні. Чим слабкіша влада, тим більше корупції.
- Але зараз ми читаємо про те, що той же пан Зварич каже про те, що він жертва політичних…
- Я не знаю. Я не можу сказати, бо я суддя. Я не можу сказати, чи він винний, чи невинний, бо йде процес дослідчої роботи по справі. І я не можу сказати, чи він там правий, чи неправий, хто він: жертва чи посівальник?
- Ну, і така ж сама ситуація з головою Київського окружного суду. Він теж став жертвою?
- Я не можу сказати, хто вони, бо я не розглядав цієї справи по суті, я ще її не бачив. Коли буде вирок, тоді я скажу, хто він.
- Стосовно виборчого законодавства. Закон «Про вибори Президента України» не був змінений. Вірніше, там щось змінювали. КСУ частину визнав правильним, частину – неправильним.
Фахівці деякі кажуть, що, оскільки невирішеним залишилося питання оскарження результатів роботи суб’єктів виборчого процесу у день голосування і після дня голосування, можуть виникнути проблеми на цій стадії.
Наскільки це суттєво?
- Я думаю, що якщо виникнуть проблеми, то в якісь мізерії, які не будуть мати якогось вирішального значення. От і все.
- А з тим, що зараз знову виникли проблеми, що людям не дозволено голосувати за позовом Юлії Тимошенко. Зараз є таке, що не дозволено голосувати вдома.
- Суд відхилив цей позов. Тому дозволено. Але, звичайно, важко погодитися на те, що кожний може вдома голосувати. Це, звичайно, відверта дурниця.
Важкохвора людина… От у мене дружина – важкохвора людина, яка прикована до ліжка. Звичайно, поволокти її на виборчу дільницю ніяким чином неможливо. Але й позбавити її права на те, що… Вона ж жива людина і психічно нормальна, то як її позбавити? Звичайно, що потрібно, щоб приїхали до неї додому.
Але тут повинен бути певний контроль.
- Вона отримала це запрошення в даному, конкретному випадку?
- Так, запрошення на те, щоб прийти. Але ще ми не вирішували питання. Я, звичайно, піду на вибори, а вона навряд чи.
Так ось, як сказати, що треба заборонити? Це значить що, позбавити її права на голосування, позбавити права голосу? Чи тягнути її на виборчу дільницю? Звичайно, цього ніхто не буде робити. І тому це рішення половинчасте. Не кожному можна голосувати вдома, але важкохворому треба обов’язково.
- Стосовно тих, хто працює закордоном, але не стоїть на консульському обліку. Це теж таке половинчасте рішення.
- Якщо в нього є паспорт громадянина України, і він сміливо піде у консульство, то, на мій погляд, йому треба дати право проголосувати там, де проживає в тій країні закордоном.
- Це все буде проходити впродовж одного-двох днів, ці всі судові розгляди. Наскільки суди впораються з цим?
- Суди впораються. Вони вміють працювати напружено, вони вміють працювати злагоджено. І Ви бачили, що в 2004 році ніяких проблем на цей предмет не було. Вони справляться.
- Дехто каже, що кампанія млява, і кандидати собі залишають, два основних кандидати, ті, кого називають основними (можливо, з точки зору права це не зовсім правильно), залишають це все на другий тур, якісь брудні речі.
Однак звучить багато того, що хтось там не такий, хтось ще не такий. І іноді звучать закиди в тому, що хтось щось зробив не так.
Наприклад, один з таких закидів прозвучав минулого тижня, скажімо так, неодноразово, зокрема, в інтерв’ю Радіо Свобода від Віктора Ющенка.
Віктор Ющенко: Я пригадую, як прем’єр Тимошенко в 2005 році своє прем’єрство починала з одного прохання до президента: щоб я дав команду Маляренку закрити кримінальну справу на 7,6 мільярда гривень несплачених податків і несплаченої пені компанією ЄЕСУ, яку очолювала нинішній прем’єр-міністр Тимошенко. По сьогоднішніх навіть цінах це близько мільярда доларів.
- Вона благала, а Ви дали тоді таку команду?
- Вона благала, щоб Маляренко, голова ВСУ, на моє прохання закрив цю справу. Вона підходила до мене разів сім. Потім приходить до мене Маляренко і каже: «Вікторе Андрійовичу, відгородіть мене від прем’єра, я не можу приходити на публічні зібрання, бо перше питання, яке я чую від Тимошенко: закрийте кримінальну справу».
Потім знаходиться Піскун, взамін на місце у списку Юлії Тимошенко, в одному з маленьких районів Дніпропетровської області, без явки прокуратури як сторони держави на це засідання, закриває цю справу.
- Було таке чи не було?
- Звичайно, Тимошенко зверталася публічно з касаційними скаргами у ВСУ. Але щоб вона зверталася особисто до мене на якихось там, що закрийте… По-перше, я не мав права особисто закривати чи якусь команду давати. Дальше – ніхто таких команд мені не міг давати і не давав, тому що…
Ну, в цій розмові вони просто не знають, хто такий Маляренко. Коли йому починають там щось давити, то він починає чинити опір. Судді ВСУ та й низових судів прекрасно знають мої якості. І тому, як Ви бачите, ВСУ не закривав кримінальної справи. Кримінальну справу закрила прокуратура.
Навпаки ВСУ…
- Так, власне, президенті сказав.
- ВСУ єдине що зробив, він відхилив касаційну скаргу Юлії Тимошенко і сказав у цій ухвалі про те, що немає підстав її задовольняти, тому що вже питання вирішене прокурором. Ось що сказано ВСУ.
- Але якби прокурором це було б не вирішено, то були б такі все-таки підстави?
- Якби прокурор це не зробив, то, звичайно, тоді ВСУ зобов’язаний був би розглянути касаційну скаргу і прийняти відповідне рішення.
- Тобто, зараз у кандидата в президенти Тимошенко немає підстав подати до суду позов за наклеп?
- Я думаю, що так.
- Пане Маляренко, Ви були змушені піти з посади голови ВСУ через вік.
- Навіть два місяці не допрацював.
- Оцей ценз віковий – 65 років… Колеги мої запитували: що це таке в нашому законодавстві?
В Америці, наприклад, до 94 років працює з ясним розумом людина і все добре.
- Звичайно, це дискримінаційна норма по відношенню до суддів України. Бо, подивіться, президенту такого вікового цензу не виставляється, прем’єр-міністру також, депутатам також. Чомусь тільки суддям виставляють цю «рогатку». Хоч, скажу Вам так, з віком приходить мудрість, з віком приходить виваженість, з віком людина має менше бажань.
Подивіться на статистику і Ви побачите, що зловживають своїм становищем судді, як правило, максимум до 50 років, а після 50-ти я не знаю жодного випадку, щоби у Вищій раді юстиції розглядали якогось суддю на предмет того, що він там щось натворив чогось нехорошого.
- А наскільки часто взагалі розглядають такі…?
- Розглядають. І доволі часто. Це є статистика у Вищій раді юстиції.
Але чим вищий вік, тим менше таких ситуацій.
Я думаю, що це єдина «рогатка» для того, щоб в черговий раз вплинути на суддю.
- Зробити його слухняним?
- Зробити його слухняним і політично виваженим. Ось що.
Наприклад, Росія пішла по такому шляху: до 70 років продовжила. У тих же США взагалі немає перепон. До тих пір, поки людина при розумі, поки вона вміє і знає, як робити, вона працює. Бо це є один із чинників незалежності суддівської.
- І ми маємо запитання від радіослухача.
Слухач: Чи вважаєте Ви виправданою ту недоторканність, яку мають зараз наші судді?
- Недоторканість мають суді у всіх країнах світу. Тільки вона різна. Недоторканність повинна бути, бо не може суддя, який слухає справу, одночасно бути в іншому статусі – в статусі обвинуваченого чи ще якогось. Тому недоторканність повинна бути. Але вона повинна бути дещо обмежена в порівнянні з тим, що є сьогодні.
Рівно як і народний депутат. В основному по народному депутатові йде полеміка щодо недоторканності. У більшості країн світу народний депутат недоторканний лише в залі судового засідання, в приміщенні парламенту, а також на шляху додому з парламенту і на шляху з дому до парламенту. І то в певних межах.
Ну, ось така ж проблема недоторканності повинна бути і з суддею, як і з народним депутатом.
- Ми маємо ще запитання від слухача.
Слухач: Пане Василю, мені дуже цікаво, як Ви вважаєте, яка міра безкарності в Україні для високопосадовців?
У минулій виборчій кампанії було багато правопорушень. Але хто-небудь поніс адміністративну чи якусь відповідальність.
- За порушення виборчого законодавства ніхто відповідальності, наскільки я це знаю, не поніс. Хоч є відповідальність, передбачена Кримінальним кодексом в тому числі.
Чому не несуть відповідальності? Тому що слабка влада. Чим слабша влада, тим менше відповідальність несуть посадовці. Ось в цьому суть проблеми.
- Можливо в цьому є й проблема того, що була проведена, як хтось каже, недосконала конституційна реформа чи ні все ж таки?
- Конституція недосконала. Це очевидно. Бо якби вона була досконала, то сьогодні ми мали зовсім інший стан суспільства і зовсім інший стан влади. Не було б того хаосу, який є сьогодні. Цей хаос у владних структурах, політичних структурах, породжений якоюсь мірою недосконалістю конституційної реформи.
- Зараз всі кандидати у президенти говорять, що треба змінювати Конституцію, крім Мороза…
- Вона змінитися не може, тому що парламент на зміни не готовий.
Я би сказав інше. Я дивуюся і президенту, і тим людям, які бачать, що вона не може бути змінена, але безкінечно говорять про зміну. Конституцію треба не змінювати, її треба приймати новою. Загляньте в Конституцію нашу і Ви не знайдете жодного слова про те, а хто ж приймає нову Конституцію. Вона не може ж бути безкінечною.
Пане Маляренко, наскільки таке можливо?
Василь Маляренко: Сказати, що вирішуватиметься, то це ж… Скоріше всього може вирішуватися.
- Це важливо. Якщо в правничих справах, то це дуже важливо.
- Може вирішуватися, а може й не вирішуватися. Все залежить від того, як народ проголосує.
Якщо з першого заходу якийсь кандидат набере 50% і трішки більше відсотків голосів, то вже ніяких судів.
- Але вже зараз всі говорять про те, що, очевидно, таке нереально. Буде швидше за все і другий тур.
- Як Бог дасть. Побачимо.
- Але ми пам’ятаємо ще початок 2005 року. Тоді доля виборів фактично вирішувалася у ВСУ. Цього разу такого бути не може, тому що зі зміною законодавства це перенесено під юрисдикцію Вищого адміністративного суду.
Власне, люди не дуже розуміють що і як, і чому. Можливо, Ви поясните доволі просто для слухачів?
- У 2004 році доля вирішувалася в ВСУ не тому, що так якийсь суд захотів, а тому, що так вирішила ВР на той час. Ви пам’ятаєте, що була відповідна постанова, яка сказала, що є фальш, є таке інше, і треба, щоб суд вирішив.
- Я в цьому сенсі запитувала те, що тепер в будь-якому разі до ВСУ не може дійти. Вища інстанція – це Вищий адміністративний суд.
- Так. Вищий адмінсуд тепер, за законом, може розглянути цю проблему, якщо вона виникне.
- А чому саме Вищий адміністративний суд?
- Тому що це є предмет розгляду адміністративно-правовий. Сьогодні є система судів адміністративної юрисдикції. І саме їм належить право розглядати справи, пов’язані з виборчим процесом.
А Вищому адмінсуду по закону надали право розглянути і по першій, і по останній інстанції справу, пов’язану з виборами президента.
- Голова правління Судової асоціації України «Фундація сприяння правосуддю» Катерина Трасова оприлюднила відкрите звернення до Президента України, до Генерального прокурора України та інших вищих органів влади з тим, що ця громадська організація занепокоєна ситуацією у Вищому адміністративному суді навколо завершення повноважень голови Вищого адміністративного суду Олександра Пасенюка.
Це не єдине звернення цієї організації. Багато навколо цього було різних чуток. Хтось говорить, що він не є легітимним. А хтось вважає, що є легітимним.
Ось точка зору міністра юстиції Миколи Оніщука в ефірі Радіо Свобода. Прошу послухати.
Микола Оніщук: Має бути все гаразд з керівництвом у тому розумінні, що, по-перше, КСУ визнав, що Рада суддів, тобто органи суддівського самоврядування, юрисдикції призначати суддів на адмінітсративні посади не мають.
Якщо це так, то особи, які були призначені на адміністративні посади у законний спосіб, продовжують виконувати свої повноваження до того часу, поки орган, до компетенції якого буде віднесене призначення суддів, не прийме іншого рішення.
Таким чином ніяких рішень по Пасенюку не потрібно. Він є повноважним головою.
- Разом з тим заступник міністра юстиції Євген Корнійчук зовсім іншої думки.
Як вважаєте Ви?
- Є рішення КСУ, який сказав, що Рада суддів не вправі призначати на посаду адміністративну суддів.
Я на цей предмет сказав ще тоді в одному з інтерв’ю, коли тільки Рада суддів почала це робити. І тоді було всім грамотним юристам зрозуміло, що Рада суддів не має права на це.
І сьогодні це КСУ й підтвердив.
Що стосується легітимний чи нелегітимний. В законі «Про судоустрій України» є стаття 20, яка чітко каже, як бути, коли у людей, які займають адміністративну посаду, закінчуються повноваження.
Там чітко сказано, що якщо голова закінчує свої повноваження, наказ видає його перший заступник. Якщо ж у першого заступника закінчуються повноваження, і немає голови, то є заступник. Якщо ж немає зовсім нікого, то є старший суддя за віком.
Ось порядок, який передбачений законом. Тому казати, що там хтось легітимний чи нелегітимний навряд чи можна, тому що для того, щоб бути легітимний, то треба виконати вимогу норми статті 20.
- Але разом з тим всі ці чутки навколо і так далі можуть призвести до того, що якщо часом виникне ситуація розгляду у Вищому адміністративному суді справи…
- Але Ви і суспільство… Чомусь нагнітається ситуація навколо посади голови суду. Ну, не вирішує він сьогодні нічого такого особливого, щоб можна було так лякатися.
Вирішує питання судовий склад у судовому засіданні, де голова суду не має ніякого впливу.
В 2004 році Судова палата в цивільних справах розглядала. І при чому тут був голова ВСУ? Що, він якісь команди подавав? Чи він якимсь чином впливав на цей процес? Ні, звичайно.
І у Вищому адміністративному суді є Пасенюк чи немає Пасенюка, а суд є, суд буде працювати і будуть рішення виноситися так, як належить.
- Але все-таки якась політична складова в цьому сенсі є. І тут…
- Можливо, якась політична. Але з точки зору права я тут не бачу ніякої проблеми.
- Дехто говорить про те, що, як спостерігають за асоціацією, кваліфікація зникає, коли з’являється політичне замовлення.
От з Вашого досвіду великого роботи?
Василь Маляренко: Суддя не повинен бути під політичним впливом. Чим більше політичного впливу, тим менше законності.
- Суддя не повинен бути під політичним впливом. Чим більше політичного впливу, тим менше законності. Оце і все.
- Не повинен. Але є?
- Звичайно. Хто сьогодні буде заперечувати, що судді є під певним політичним впливом?
Більше того реформування… Ви подивіться на реформування. Кожна політична сила хоче реформувати суди під кутом зору своєї політики, своїх поглядів.
- Як цього позбутися?
- Це дуже важка тема, як цього позбутися.
Сьогодні повинен бути працюючий парламент. Для того, щоб реформувати судову систему, то треба, щоб працював парламент, щоб в парламенті була абсолютна політична більшість якась, яка б взяла на себе політичну відповідальність за стан справ.
А поки цього немає, говорити про реформування взагалі немає підстав, бо це реформування можливе лише в якомусь одному напрямку політичному, а не правовому.
- Дуже шкода.
І в такому сенсі зараз всі говорять про те, що з’являються як не Зварич, так ще хтось інший.
Приходили такі привітання до Коляди: «Якби вас посівали так, як у Львівському суді».
Це породження чого?
- Це ганебніший факт. Породження слабкості влади.
- Таке й раніше було?
- Ні. Чим слабкіша влада, тим більше корупції.
- Але зараз ми читаємо про те, що той же пан Зварич каже про те, що він жертва політичних…
- Я не знаю. Я не можу сказати, бо я суддя. Я не можу сказати, чи він винний, чи невинний, бо йде процес дослідчої роботи по справі. І я не можу сказати, чи він там правий, чи неправий, хто він: жертва чи посівальник?
- Ну, і така ж сама ситуація з головою Київського окружного суду. Він теж став жертвою?
- Я не можу сказати, хто вони, бо я не розглядав цієї справи по суті, я ще її не бачив. Коли буде вирок, тоді я скажу, хто він.
- Стосовно виборчого законодавства. Закон «Про вибори Президента України» не був змінений. Вірніше, там щось змінювали. КСУ частину визнав правильним, частину – неправильним.
Фахівці деякі кажуть, що, оскільки невирішеним залишилося питання оскарження результатів роботи суб’єктів виборчого процесу у день голосування і після дня голосування, можуть виникнути проблеми на цій стадії.
Наскільки це суттєво?
- Я думаю, що якщо виникнуть проблеми, то в якісь мізерії, які не будуть мати якогось вирішального значення. От і все.
- А з тим, що зараз знову виникли проблеми, що людям не дозволено голосувати за позовом Юлії Тимошенко. Зараз є таке, що не дозволено голосувати вдома.
- Суд відхилив цей позов. Тому дозволено. Але, звичайно, важко погодитися на те, що кожний може вдома голосувати. Це, звичайно, відверта дурниця.
Важкохвора людина… От у мене дружина – важкохвора людина, яка прикована до ліжка. Звичайно, поволокти її на виборчу дільницю ніяким чином неможливо. Але й позбавити її права на те, що… Вона ж жива людина і психічно нормальна, то як її позбавити? Звичайно, що потрібно, щоб приїхали до неї додому.
Але тут повинен бути певний контроль.
- Вона отримала це запрошення в даному, конкретному випадку?
- Так, запрошення на те, щоб прийти. Але ще ми не вирішували питання. Я, звичайно, піду на вибори, а вона навряд чи.
Так ось, як сказати, що треба заборонити? Це значить що, позбавити її права на голосування, позбавити права голосу? Чи тягнути її на виборчу дільницю? Звичайно, цього ніхто не буде робити. І тому це рішення половинчасте. Не кожному можна голосувати вдома, але важкохворому треба обов’язково.
- Стосовно тих, хто працює закордоном, але не стоїть на консульському обліку. Це теж таке половинчасте рішення.
- Якщо в нього є паспорт громадянина України, і він сміливо піде у консульство, то, на мій погляд, йому треба дати право проголосувати там, де проживає в тій країні закордоном.
- Це все буде проходити впродовж одного-двох днів, ці всі судові розгляди. Наскільки суди впораються з цим?
- Суди впораються. Вони вміють працювати напружено, вони вміють працювати злагоджено. І Ви бачили, що в 2004 році ніяких проблем на цей предмет не було. Вони справляться.
- Дехто каже, що кампанія млява, і кандидати собі залишають, два основних кандидати, ті, кого називають основними (можливо, з точки зору права це не зовсім правильно), залишають це все на другий тур, якісь брудні речі.
Однак звучить багато того, що хтось там не такий, хтось ще не такий. І іноді звучать закиди в тому, що хтось щось зробив не так.
Наприклад, один з таких закидів прозвучав минулого тижня, скажімо так, неодноразово, зокрема, в інтерв’ю Радіо Свобода від Віктора Ющенка.
Віктор Ющенко: Я пригадую, як прем’єр Тимошенко в 2005 році своє прем’єрство починала з одного прохання до президента: щоб я дав команду Маляренку закрити кримінальну справу на 7,6 мільярда гривень несплачених податків і несплаченої пені компанією ЄЕСУ, яку очолювала нинішній прем’єр-міністр Тимошенко. По сьогоднішніх навіть цінах це близько мільярда доларів.
- Вона благала, а Ви дали тоді таку команду?
- Вона благала, щоб Маляренко, голова ВСУ, на моє прохання закрив цю справу. Вона підходила до мене разів сім. Потім приходить до мене Маляренко і каже: «Вікторе Андрійовичу, відгородіть мене від прем’єра, я не можу приходити на публічні зібрання, бо перше питання, яке я чую від Тимошенко: закрийте кримінальну справу».
Потім знаходиться Піскун, взамін на місце у списку Юлії Тимошенко, в одному з маленьких районів Дніпропетровської області, без явки прокуратури як сторони держави на це засідання, закриває цю справу.
- Було таке чи не було?
Ну, в цій розмові вони просто не знають, хто такий Маляренко. Коли йому починають там щось давити, то він починає чинити опір. Судді ВСУ та й низових судів прекрасно знають мої якості. І тому, як Ви бачите, ВСУ не закривав кримінальної справи. Кримінальну справу закрила прокуратура.
Навпаки ВСУ…
- Так, власне, президенті сказав.
- ВСУ єдине що зробив, він відхилив касаційну скаргу Юлії Тимошенко і сказав у цій ухвалі про те, що немає підстав її задовольняти, тому що вже питання вирішене прокурором. Ось що сказано ВСУ.
- Але якби прокурором це було б не вирішено, то були б такі все-таки підстави?
- Якби прокурор це не зробив, то, звичайно, тоді ВСУ зобов’язаний був би розглянути касаційну скаргу і прийняти відповідне рішення.
- Тобто, зараз у кандидата в президенти Тимошенко немає підстав подати до суду позов за наклеп?
- Я думаю, що так.
- Пане Маляренко, Ви були змушені піти з посади голови ВСУ через вік.
- Навіть два місяці не допрацював.
- Оцей ценз віковий – 65 років… Колеги мої запитували: що це таке в нашому законодавстві?
В Америці, наприклад, до 94 років працює з ясним розумом людина і все добре.
- Звичайно, це дискримінаційна норма по відношенню до суддів України. Бо, подивіться, президенту такого вікового цензу не виставляється, прем’єр-міністру також, депутатам також. Чомусь тільки суддям виставляють цю «рогатку». Хоч, скажу Вам так, з віком приходить мудрість, з віком приходить виваженість, з віком людина має менше бажань.
Подивіться на статистику і Ви побачите, що зловживають своїм становищем судді, як правило, максимум до 50 років, а після 50-ти я не знаю жодного випадку, щоби у Вищій раді юстиції розглядали якогось суддю на предмет того, що він там щось натворив чогось нехорошого.
- А наскільки часто взагалі розглядають такі…?
- Розглядають. І доволі часто. Це є статистика у Вищій раді юстиції.
Але чим вищий вік, тим менше таких ситуацій.
Я думаю, що це єдина «рогатка» для того, щоб в черговий раз вплинути на суддю.
- Зробити його слухняним?
- Зробити його слухняним і політично виваженим. Ось що.
Наприклад, Росія пішла по такому шляху: до 70 років продовжила. У тих же США взагалі немає перепон. До тих пір, поки людина при розумі, поки вона вміє і знає, як робити, вона працює. Бо це є один із чинників незалежності суддівської.
- І ми маємо запитання від радіослухача.
Слухач: Чи вважаєте Ви виправданою ту недоторканність, яку мають зараз наші судді?
- Недоторканість мають суді у всіх країнах світу. Тільки вона різна. Недоторканність повинна бути, бо не може суддя, який слухає справу, одночасно бути в іншому статусі – в статусі обвинуваченого чи ще якогось. Тому недоторканність повинна бути. Але вона повинна бути дещо обмежена в порівнянні з тим, що є сьогодні.
Рівно як і народний депутат. В основному по народному депутатові йде полеміка щодо недоторканності. У більшості країн світу народний депутат недоторканний лише в залі судового засідання, в приміщенні парламенту, а також на шляху додому з парламенту і на шляху з дому до парламенту. І то в певних межах.
Ну, ось така ж проблема недоторканності повинна бути і з суддею, як і з народним депутатом.
- Ми маємо ще запитання від слухача.
Слухач: Пане Василю, мені дуже цікаво, як Ви вважаєте, яка міра безкарності в Україні для високопосадовців?
У минулій виборчій кампанії було багато правопорушень. Але хто-небудь поніс адміністративну чи якусь відповідальність.
Чому не несуть відповідальності? Тому що слабка влада. Чим слабша влада, тим менше відповідальність несуть посадовці. Ось в цьому суть проблеми.
- Можливо в цьому є й проблема того, що була проведена, як хтось каже, недосконала конституційна реформа чи ні все ж таки?
- Конституція недосконала. Це очевидно. Бо якби вона була досконала, то сьогодні ми мали зовсім інший стан суспільства і зовсім інший стан влади. Не було б того хаосу, який є сьогодні. Цей хаос у владних структурах, політичних структурах, породжений якоюсь мірою недосконалістю конституційної реформи.
- Зараз всі кандидати у президенти говорять, що треба змінювати Конституцію, крім Мороза…
- Вона змінитися не може, тому що парламент на зміни не готовий.
Я би сказав інше. Я дивуюся і президенту, і тим людям, які бачать, що вона не може бути змінена, але безкінечно говорять про зміну. Конституцію треба не змінювати, її треба приймати новою. Загляньте в Конституцію нашу і Ви не знайдете жодного слова про те, а хто ж приймає нову Конституцію. Вона не може ж бути безкінечною.
