Панічні настрої у людей потроху зникають
Киянка Яна, як і більшість українців, що мали депозити, була налякана фінансовою кризою і не поспішала віддавати свої «кровні» до банку. Але зараз від недовіри у дівчини не лишилося і сліду. Вона стверджує, що банки намагаються створити для клієнта максимально-зручні умови безпечного розміщення коштів. «Кожен банк пропонує таку послугу, як розміщення коштів на поточному рахунку, на який нараховується певна кількість відсотків (так само, як і на депозитний). На відміну від депозитного, розпорядження поточним рахунком є вільним - людина може в будь-який час знімати кошти або ж поповнювати рахунок», - розповіла Яна.
А от інша киянка - Ніна – у банках розчарувалася. Каже, що не один рік зберігала в одній з таких установ свої гроші. Але після того,
як у жовтні 2008 року гривня обвалилася і люди масово позакривали депозити, довіряти свої заощадження банкам бажання не має. «Звичайно, що всі ці події дуже підірвали нашу довіру до банків. Раніше здавалося, що поклавши гроші в банк – немає про що хвилюватися: і відсотки йдуть, і гроші надійно збережені. А тепер не знаю, чи вдома їх тримати, чи десь ховати, чи витрачати на якісь дурниці», - каже Інна.
Більшість депозитів - короткострокові
Обсяги депозитів в українських банках справді пішли вгору, зауважує голова Департаменту зовнішніх відносин Національного банку України Сергій Круглик. Але про вагомий стрибок говорити не доводиться, визнає він, за останній рік вони зросли приблизно на 1%, а за нинішній рік - в абсолютному обсязі.
«Але всі депозити, які робить населення, в основному є короткостроковими. Обсяги зросли, але незначно, тому що все ж таки політична невизначеність відштовхує людей вкладати свої кошти в банки. Сьогодні населення чекає головного – це стабільності», - пояснив Сергій Круглик.
Мільярди у «панчохах»
У порівнянні з минулим роком в українських банках збільшився притік депозитів, підтверджує Ярослав Солтис, колишній заступник голови Національного банку України. Панічні настрої у людей потроху зникають, але це не означає, що фінансовим установам люди масово довіряють зберігати свої капітали.
Українці не поспішають нести гроші до фінансових установ і воліють тримати копійчину вдома, констатує президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. І однією із причин є політичний фактор, який останні 2-3 роки постійно і стабільно грає негативну роль, як основний чинник дестабілізації. «Протягом останніх трьох років українці купили валюти на 19 мільярдів більше, ніж продали. До того ж, зняли депозитів приблизно на 100 мільярдів гривень», - наголосив Олександр Сугоняко.
Переважна більшість тримають заощадження вдома, і нині на руках у населення десятки мільярдів доларів і сотня мільярдів гривень, каже Ярослав Солтис, колишній заступник голови НБУ. Здобувати довіру до банківської системи доводиться довго і важко, а втрачається вона миттєво, як це сталося після останнього різкого обвалу гривні, говорить експерт.
«Багато людей тримають гроші в доларах вдома, наносячи шкоду собі, своїй державі та банківській системі України. Самі банки і винні: багато банків мали некоректний менеджмент, яких не можна було призначати банкірами, а вони були ними. В свою чергу, Національний банк України роздав ресурси збитковим банкам, що, нажаль, і уряд робив. Чому маючи обмежену кількість ресурсів ми даємо ці гроші найгіршим банкам? Теоретично, якщо мало грошей - їх треба дати найкращим», - зазначив Ярослав Солтис.
Довіру вкладників треба заслужити
Українці знову почали відкривати депозитні рахунки і ця слабенька, але все ж позитивна тенденція спостерігається з жовтня минулого року, констатує економіст Олена Білан. Але радіти такій тенденції зарано, бо більшість вкладів роблять у валюті й до того ж на короткий термін. А це, на думку економіста, є найбільшою перешкодою для фінансових установ на шляху відновлення кредитування. «Для того, щоб економіка почала стійко зростати – необхідно відновити кредитування, саме таки довгострокове, яке буде йти на оновлення засобів виробництва – на нові інвестиції».
Доки не буде повної гарантії виконання українськими банками своїх зобов’язань, доти довіру потенційних вкладників до фінансових установ не повернеш, зауважує директор Інституту економічного прогнозування Валерій Геєць. «Перш за все, треба досягнути того, щоб населення отримало впевненість, що банківська система в цілому виконує свої зобов’язання. А якщо є банки, які їх виконувати не можуть – значить недовіра є й до інших банків. Населення ж не знає, чи це стосується всіх чи тільки окремих», - зауважив Валерій Геєць.
На кінець року, за офіційними даними, українці зберігали на банківських рахунках іноземної валюти на суму понад 14 мільярдів доларів. За минулий кризовий рік українські банки втратили 28 мільярдів гривень разом.
Киянка Яна, як і більшість українців, що мали депозити, була налякана фінансовою кризою і не поспішала віддавати свої «кровні» до банку. Але зараз від недовіри у дівчини не лишилося і сліду. Вона стверджує, що банки намагаються створити для клієнта максимально-зручні умови безпечного розміщення коштів. «Кожен банк пропонує таку послугу, як розміщення коштів на поточному рахунку, на який нараховується певна кількість відсотків (так само, як і на депозитний). На відміну від депозитного, розпорядження поточним рахунком є вільним - людина може в будь-який час знімати кошти або ж поповнювати рахунок», - розповіла Яна.
А от інша киянка - Ніна – у банках розчарувалася. Каже, що не один рік зберігала в одній з таких установ свої гроші. Але після того,
як у жовтні 2008 року гривня обвалилася і люди масово позакривали депозити, довіряти свої заощадження банкам бажання не має. «Звичайно, що всі ці події дуже підірвали нашу довіру до банків. Раніше здавалося, що поклавши гроші в банк – немає про що хвилюватися: і відсотки йдуть, і гроші надійно збережені. А тепер не знаю, чи вдома їх тримати, чи десь ховати, чи витрачати на якісь дурниці», - каже Інна.
Більшість депозитів - короткострокові
Обсяги депозитів в українських банках справді пішли вгору, зауважує голова Департаменту зовнішніх відносин Національного банку України Сергій Круглик. Але про вагомий стрибок говорити не доводиться, визнає він, за останній рік вони зросли приблизно на 1%, а за нинішній рік - в абсолютному обсязі.
«Але всі депозити, які робить населення, в основному є короткостроковими. Обсяги зросли, але незначно, тому що все ж таки політична невизначеність відштовхує людей вкладати свої кошти в банки. Сьогодні населення чекає головного – це стабільності», - пояснив Сергій Круглик.
Мільярди у «панчохах»
У порівнянні з минулим роком в українських банках збільшився притік депозитів, підтверджує Ярослав Солтис, колишній заступник голови Національного банку України. Панічні настрої у людей потроху зникають, але це не означає, що фінансовим установам люди масово довіряють зберігати свої капітали.
Українці не поспішають нести гроші до фінансових установ і воліють тримати копійчину вдома, констатує президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. І однією із причин є політичний фактор, який останні 2-3 роки постійно і стабільно грає негативну роль, як основний чинник дестабілізації. «Протягом останніх трьох років українці купили валюти на 19 мільярдів більше, ніж продали. До того ж, зняли депозитів приблизно на 100 мільярдів гривень», - наголосив Олександр Сугоняко.
Переважна більшість тримають заощадження вдома, і нині на руках у населення десятки мільярдів доларів і сотня мільярдів гривень, каже Ярослав Солтис, колишній заступник голови НБУ. Здобувати довіру до банківської системи доводиться довго і важко, а втрачається вона миттєво, як це сталося після останнього різкого обвалу гривні, говорить експерт.
«Багато людей тримають гроші в доларах вдома, наносячи шкоду собі, своїй державі та банківській системі України. Самі банки і винні: багато банків мали некоректний менеджмент, яких не можна було призначати банкірами, а вони були ними. В свою чергу, Національний банк України роздав ресурси збитковим банкам, що, нажаль, і уряд робив. Чому маючи обмежену кількість ресурсів ми даємо ці гроші найгіршим банкам? Теоретично, якщо мало грошей - їх треба дати найкращим», - зазначив Ярослав Солтис.
Довіру вкладників треба заслужити
Українці знову почали відкривати депозитні рахунки і ця слабенька, але все ж позитивна тенденція спостерігається з жовтня минулого року, констатує економіст Олена Білан. Але радіти такій тенденції зарано, бо більшість вкладів роблять у валюті й до того ж на короткий термін. А це, на думку економіста, є найбільшою перешкодою для фінансових установ на шляху відновлення кредитування. «Для того, щоб економіка почала стійко зростати – необхідно відновити кредитування, саме таки довгострокове, яке буде йти на оновлення засобів виробництва – на нові інвестиції».
Доки не буде повної гарантії виконання українськими банками своїх зобов’язань, доти довіру потенційних вкладників до фінансових установ не повернеш, зауважує директор Інституту економічного прогнозування Валерій Геєць. «Перш за все, треба досягнути того, щоб населення отримало впевненість, що банківська система в цілому виконує свої зобов’язання. А якщо є банки, які їх виконувати не можуть – значить недовіра є й до інших банків. Населення ж не знає, чи це стосується всіх чи тільки окремих», - зауважив Валерій Геєць.
На кінець року, за офіційними даними, українці зберігали на банківських рахунках іноземної валюти на суму понад 14 мільярдів доларів. За минулий кризовий рік українські банки втратили 28 мільярдів гривень разом.
