(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Віталій Портников: Віктор Янукович в російській столиці. Він вперше відвідує Москву в ранзі нового керівника української держави.
Як відомо, від цієї подорожі були очікування і в українській, і в російській столицях. Підкреслювали, що досить серйозні вони є, що багато що буде змінено.
Однак виникає питання, наскільки реалістичними були ці очікування, взагалі, чи потрібно думати, про ситуацію серйозних змін під час першої подорожі пана Януковича до Москви?
Олександр МартиненкоОлександр Мартиненко: Очікувати чогось надзвичайно від першого візиту, який відбувається, коли у складі немає ні урядовців, яких взагалі ще немає, коли незрозумілий механізм реалізації домовленостей, які можуть бути, не можна.
Про що ж можна говорити? Можна говорити про перші якісь натяки на майбутнє співробітництво.
Наскільки я розумію, зараз щойно закінчився брифінг двох президентів. По перших новинах, які звідти йдуть, зрозуміло, що в принципі по великому рахунку так воно, мабуть, і було. Тобто, ніяких таких сенсаційних домовленостей немає, не було і бути не могло.
- В принципі це, можливо, й є головним, що сьогодні може бути в українсько-російських взаєминах. Які ж можуть бути домовленості за умови відсутності уряду?
- Абсолютно. Тому що будь-які речі: по газу, про що багато говорили, Чорноморський флот і все інше... Має бути уряд, який сідає і вже конкретно про щось говорить.
Звичайно, приїхали люди, які, нібито, будуть призначені кимось по якихось напрямках. Він взяв з собою людей: от є адміністрація, яка напівпризначена, і є люди, які, може, будуть працювати в уряді. Наприклад, Бойко той же самий.
Ясна річ, що ми всі розуміємо, що це може бути. І розмови обов’язково йдуть, і переговори обов’язково йдуть. Але вони неофіційні. А неофіційні переговори – це така річ: сьогодні одна розмова, а завтра інша.
- Тут виникає запитання, в чому дійсно зацікавлені сторони?
От, скажімо, з економічних питань, чи дійсно Росії потрібно, щоб Україна ставала членом митного союзу Білорусі, Казахстану і Росії, про що давав доручення відповідно Дмитро Медведєв, якщо цей союз фактично не може запрацювати між трьома учасниками?
- Я почав би з того, що нехай він спочатку запрацює там. Я думаю, що в Росії це прекрасно розуміють, що він спочатку має бути, а потім до нього приєднувати інші країни. Це перше і головне.
Для Росії Україна (як і будь-яка країна) – це безумовно ринок збуту своїх товарів: газу, по-перше, а по-друге, всього іншого. Як, власне, Росія для України теж.
Тому Янукович в останньому інтерв’ю і нашому агентству, і в програмі компанії «РТР» говорив про сільське господарство, про те, що у нас впав збут сільськогосподарської продукції в Росію. Це головне. Це важливо для України безумовно.
Тому про що говорити є. Тут важливо… От тональність, яка зараз існує, принаймні в перший час Януковича, я думаю, що вона буде відрізнятися від тієї, яка була раніше, перш за все тим, що не буде загальнопорожніх політичних якихось розмов.
- Заяв МЗС: ви самі такі, ми самі такі…
- Виселення, недопускання політиків один одного, червоних карток на кордонах і всього іншого. Всього цього не буде. Про це можна забути.
Чи стануть від цього легшими економічні переговори? Я дуже сумніваюся. Я думаю, що вони будуть важкі, вони будуть дуже непрості, тому що це речі мало пов’язані. Просто ми на це звертали увагу, що хтось там заяву зробив, когось звинуватив, а все інше, типу, більш-менш нічого.
Ні, заяв не буде. Але від цього, я ще раз кажу, дуже важко буде говорити про просування українських товарів на той же російський ринок. Власне, як і проблема з російськими товарами в Україні і в послугах буде. Всі ці проблеми попереду.
При чому я навіть думаю, що в певному сенсі їх може бути й більше, тому що в обличчі Януковича прийшла Партія регіонів до влади, яка має вдома сильних економічних гравців на українському полі.
У президента Ющенка таких гравців практично не було. Там були політики, там були представники різноманітних рухів національно-демократичних, а сильно великого бізнесу… А тут є.
Як вони знайдуть точки дотику? Я поки що не знаю.
- Важливо зрозуміти з токи зору політичної взагалі, наскільки усвідомлює сам Віктор Янукович, якими є інтереси Володимира Путіна і Дмитра Медведєва з приводу українсько-російських відносин?
Очевидно, що це є ще й такою частиною загальнополітичної російської лінії, я сказав би. Показати, що з Україною вже щось інакше. Але для цього потрібні конкретні рішення, а не просто слова.
- Як відомо, якщо правильно спрацювати у частині ідеологічної підтримки, а в Росії це вміють робити. Думаю, що й сьогоднішні переговори будуть виглядати, як перемога Росії. Над кимось. Не над Україною. Над Україною не можна. Над кимось. Над якимись там недобрими людьми.
А чи розуміє Янукович? Я з ним спілкувався позавчора. І мені здається, що, по-перше, людина, яку я зустрів, різко відрізняється від тієї, яку ми бачимо в коротких новинах. А по-друге, я побачив, що людина дійсно розуміє свою відповідальність, а по-друге, намагається зрозуміти інтереси своїх партнерів і опонентів на переговорах. Це важливо.
Я вважаю, що, принаймні, Путіна він зрозуміє, тому що вони обидва, так би мовити, господарники. Путін зараз господарник по місцю роботи, а Янукович господарник по своєму вихованню. І тому там розуміння інтересів буде.
Що стосується Медведєва? Не знаю. Вони вже зустрічалися взагалі-то якось, вже горили в 2004 році.
- У нас є на зв’язку Станіслав Бєлковський.
Пане Бєлковський, як Ви ставитеся до того, що сьогодні відбувається у Москві? Це початок великої дружби чи великого розчарування друзів?
Станіслав БєлковськийСтаніслав Бєлковський: Розчарування не буде. Бо, на мій погляд, Москва не дуже сподівається і на Януковича.
(Фраза незрозуміла) виборчої кампанії цього року симпатизувала більше, хоча, мабуть, значною мірою й таємно, Юлії Тимошенко. І сподівалася на те, що всі економічні і бізнес домовленості, які було досягнуто в останні два роки, буде збережено, як Юлія Тимошенко стане президентом.
Звичайно (фраза незрозуміла) і обидві сторони будуть наполягати на тому, що відкривається нова сторінка у відносинах двох країн, що тепер початок великої дружби.
Але насправді цей візит лише зафіксує протиріччя та розбіжності, які існують між Росією та Україною і першу чергу в економічній сфері і в найпершу чергу у газовій сфері. Бо Віктор Янукович хоче переглянути газові контракти, Кремль залишити все, як є.
- Пане Олександре, ось це є головним, що є розбіжності у стратегічних інтересах, можна сказати.
- Це як дві країни, які поруч знаходяться. У сусідів, звичайно, у кожного свої інтереси, у сусідів завжди непрості відносини. Тому тут немає нічого дивного.
А що стосується газових справ, то було різне ставлення до цих контрактів.
Але мені здається, оскільки в Януковича і в складі цієї делегації та й взагалі займатися цим питанням будуть дуже досвідчені люди, у яких дуже давні стосунки з менеджментом «Газпрому», то щось мені підказує, що вони якийсь вихід знайдуть…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Віталій Портников: Віктор Янукович в російській столиці. Він вперше відвідує Москву в ранзі нового керівника української держави.
Як відомо, від цієї подорожі були очікування і в українській, і в російській столицях. Підкреслювали, що досить серйозні вони є, що багато що буде змінено.
Однак виникає питання, наскільки реалістичними були ці очікування, взагалі, чи потрібно думати, про ситуацію серйозних змін під час першої подорожі пана Януковича до Москви?
Про що ж можна говорити? Можна говорити про перші якісь натяки на майбутнє співробітництво.
Наскільки я розумію, зараз щойно закінчився брифінг двох президентів. По перших новинах, які звідти йдуть, зрозуміло, що в принципі по великому рахунку так воно, мабуть, і було. Тобто, ніяких таких сенсаційних домовленостей немає, не було і бути не могло.
- В принципі це, можливо, й є головним, що сьогодні може бути в українсько-російських взаєминах. Які ж можуть бути домовленості за умови відсутності уряду?
- Абсолютно. Тому що будь-які речі: по газу, про що багато говорили, Чорноморський флот і все інше... Має бути уряд, який сідає і вже конкретно про щось говорить.
Звичайно, приїхали люди, які, нібито, будуть призначені кимось по якихось напрямках. Він взяв з собою людей: от є адміністрація, яка напівпризначена, і є люди, які, може, будуть працювати в уряді. Наприклад, Бойко той же самий.
Ясна річ, що ми всі розуміємо, що це може бути. І розмови обов’язково йдуть, і переговори обов’язково йдуть. Але вони неофіційні. А неофіційні переговори – це така річ: сьогодні одна розмова, а завтра інша.
- Тут виникає запитання, в чому дійсно зацікавлені сторони?
От, скажімо, з економічних питань, чи дійсно Росії потрібно, щоб Україна ставала членом митного союзу Білорусі, Казахстану і Росії, про що давав доручення відповідно Дмитро Медведєв, якщо цей союз фактично не може запрацювати між трьома учасниками?
- Я почав би з того, що нехай він спочатку запрацює там. Я думаю, що в Росії це прекрасно розуміють, що він спочатку має бути, а потім до нього приєднувати інші країни. Це перше і головне.
Для Росії Україна (як і будь-яка країна) – це безумовно ринок збуту своїх товарів: газу, по-перше, а по-друге, всього іншого. Як, власне, Росія для України теж.
Тому Янукович в останньому інтерв’ю і нашому агентству, і в програмі компанії «РТР» говорив про сільське господарство, про те, що у нас впав збут сільськогосподарської продукції в Росію. Це головне. Це важливо для України безумовно.
Тому про що говорити є. Тут важливо… От тональність, яка зараз існує, принаймні в перший час Януковича, я думаю, що вона буде відрізнятися від тієї, яка була раніше, перш за все тим, що не буде загальнопорожніх політичних якихось розмов.
- Заяв МЗС: ви самі такі, ми самі такі…
- Виселення, недопускання політиків один одного, червоних карток на кордонах і всього іншого. Всього цього не буде. Про це можна забути.
Чи стануть від цього легшими економічні переговори? Я дуже сумніваюся. Я думаю, що вони будуть важкі, вони будуть дуже непрості, тому що це речі мало пов’язані. Просто ми на це звертали увагу, що хтось там заяву зробив, когось звинуватив, а все інше, типу, більш-менш нічого.
Ні, заяв не буде. Але від цього, я ще раз кажу, дуже важко буде говорити про просування українських товарів на той же російський ринок. Власне, як і проблема з російськими товарами в Україні і в послугах буде. Всі ці проблеми попереду.
При чому я навіть думаю, що в певному сенсі їх може бути й більше, тому що в обличчі Януковича прийшла Партія регіонів до влади, яка має вдома сильних економічних гравців на українському полі.
У президента Ющенка таких гравців практично не було. Там були політики, там були представники різноманітних рухів національно-демократичних, а сильно великого бізнесу… А тут є.
Як вони знайдуть точки дотику? Я поки що не знаю.
- Важливо зрозуміти з токи зору політичної взагалі, наскільки усвідомлює сам Віктор Янукович, якими є інтереси Володимира Путіна і Дмитра Медведєва з приводу українсько-російських відносин?
Очевидно, що це є ще й такою частиною загальнополітичної російської лінії, я сказав би. Показати, що з Україною вже щось інакше. Але для цього потрібні конкретні рішення, а не просто слова.
- Як відомо, якщо правильно спрацювати у частині ідеологічної підтримки, а в Росії це вміють робити. Думаю, що й сьогоднішні переговори будуть виглядати, як перемога Росії. Над кимось. Не над Україною. Над Україною не можна. Над кимось. Над якимись там недобрими людьми.
А чи розуміє Янукович? Я з ним спілкувався позавчора. І мені здається, що, по-перше, людина, яку я зустрів, різко відрізняється від тієї, яку ми бачимо в коротких новинах. А по-друге, я побачив, що людина дійсно розуміє свою відповідальність, а по-друге, намагається зрозуміти інтереси своїх партнерів і опонентів на переговорах. Це важливо.
Я вважаю, що, принаймні, Путіна він зрозуміє, тому що вони обидва, так би мовити, господарники. Путін зараз господарник по місцю роботи, а Янукович господарник по своєму вихованню. І тому там розуміння інтересів буде.
Що стосується Медведєва? Не знаю. Вони вже зустрічалися взагалі-то якось, вже горили в 2004 році.
- У нас є на зв’язку Станіслав Бєлковський.
Пане Бєлковський, як Ви ставитеся до того, що сьогодні відбувається у Москві? Це початок великої дружби чи великого розчарування друзів?
(Фраза незрозуміла) виборчої кампанії цього року симпатизувала більше, хоча, мабуть, значною мірою й таємно, Юлії Тимошенко. І сподівалася на те, що всі економічні і бізнес домовленості, які було досягнуто в останні два роки, буде збережено, як Юлія Тимошенко стане президентом.
Звичайно (фраза незрозуміла) і обидві сторони будуть наполягати на тому, що відкривається нова сторінка у відносинах двох країн, що тепер початок великої дружби.
Але насправді цей візит лише зафіксує протиріччя та розбіжності, які існують між Росією та Україною і першу чергу в економічній сфері і в найпершу чергу у газовій сфері. Бо Віктор Янукович хоче переглянути газові контракти, Кремль залишити все, як є.
- Пане Олександре, ось це є головним, що є розбіжності у стратегічних інтересах, можна сказати.
- Це як дві країни, які поруч знаходяться. У сусідів, звичайно, у кожного свої інтереси, у сусідів завжди непрості відносини. Тому тут немає нічого дивного.
А що стосується газових справ, то було різне ставлення до цих контрактів.
Але мені здається, оскільки в Януковича і в складі цієї делегації та й взагалі займатися цим питанням будуть дуже досвідчені люди, у яких дуже давні стосунки з менеджментом «Газпрому», то щось мені підказує, що вони якийсь вихід знайдуть…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
