Третього квітня 1922 року Йосипа Сталіна обрали генеральним секретарем ЦК ВКП(б). Відтоді бере початок доба сталінізму, який, за різними підрахунками, забрав життя десятків мільйонів людей. Минулого року Парламентська асамблея Ради Європи дала оцінку злочинам Сталіна, прирівнявши сталінізм до нацизму.
Проте сьогодні частина російських істориків заявляє, що масові репресії тієї доби – це більшою мірою міф, аніж правда. Таку версію під час телемосту про історію сталінізму намагався довести російський дослідник Юрій Ємельянов, автор кількох книг на виправдання Сталіна.
«Найстрашніший міф – антисталінський: через нього країна була відкинута на багато років назад. Зокрема, говорять про мільйони загиблих. Проте останні підрахунки показують, що за час правління Сталіна було розстріляно лише 800 тисяч. Однак за цей час населення Радянського Союзу збільшилося на 43 відсотки, було зростання промисловості та сільського господарства», – говорить Юрій Ємельянов.
Інший російський історик Віктор Кожем’яко під час телемосту говорив про нібито визначальну роль Сталіна у перемозі над нацизмом.
Проте навіть серед російських дослідників така позиція викликає обурення. Один із них, директор Державного архіву Російської Федерації Сергій Мироненко, зазначив: «Перепис населення 1939 року невипадково був найбільш засекречений. Адже він показує, що населення Радянського Союзу зменшилося на декілька мільйонів. Радянська імперія впала, бо трималася на хибних цінностях. Саме методи Сталіна призвели до її краху».
Інший російський дослідник, голова правління товариства «Меморіал» Арсеній Рагинський, порівнює постать Сталіна з Адольфом Гітлером, якого свого часу теж возвеличували нібито за наведення ладу в державі та захист інтересів співвітчизників.
Український письменник та історик Олесь Бузина вважає, що заслуги Сталіна можна вимірювати лише з точки зору кримінального світу. «Сталін починав як розбійник, – каже він. – Його кар’єру можна оцінювати як кар’єру неймовірно талановитого політичного бандита. У пострадянських країнах є безліч родинних історій про те, як в той час було складно вижити».
Кому вигідне вибілювання тирана?
Такі дискусії довкола історичної ролі Сталіна цілеспрямовано стимулюють російська, а відтепер і українська політичні еліти, пояснює експерт із українсько-російських взаємин Володимир Нагірний.
«Відгомін російських дискусій в Україні викликаний тим, що нова влада лояльніша до російських ідеологічних установок. Крім того, частину влади отримали комуністи, і вони намагаються нав’язати свою ідеологію всій державній структурі. Для цього обрали саме Сталіна. Бо його ім’я дискутується набагато більше, аніж того ж Леніна», – говорить експерт.
Втім, Володимир Нагірний висловив упевненість, що такі спроби реабілітації Сталіна в Україні не дадуть результату, оскільки українці у своїй більшості ставляться до нього негативно. А відтак подальше привернення уваги суспільства до теми Сталіна може прискорити розкол у правлячій коаліції, прогнозує він.
Тим часом у Росії правозахисники виступили проти встановлення плакатів із зображенням Сталіна до 65-річчя перемоги над нацизмом.
Водночас опитування, проведене російським «Левада-центром» показує, що 37 відсотків росіян категорично проти встановлення пам’ятника Сталіну, 24 відсотки підтримують цю ідею, решта – байдужа до цього.
Радіо Свобода вже повідомляло про те, що Компартія України готується у травні відкрити пам'ятник Сталіну в Запоріжжі. Бліц-опитування, проведене Радіо Свобода, свідчить, що понад 70 відсотків запоріжців проти пам’ятника Йосипу Сталіну в їхньому місті, тоді як одна п’ята опитаних, переважно літні люди, підтримує цю ідею.
Проте сьогодні частина російських істориків заявляє, що масові репресії тієї доби – це більшою мірою міф, аніж правда. Таку версію під час телемосту про історію сталінізму намагався довести російський дослідник Юрій Ємельянов, автор кількох книг на виправдання Сталіна.
«Найстрашніший міф – антисталінський: через нього країна була відкинута на багато років назад. Зокрема, говорять про мільйони загиблих. Проте останні підрахунки показують, що за час правління Сталіна було розстріляно лише 800 тисяч. Однак за цей час населення Радянського Союзу збільшилося на 43 відсотки, було зростання промисловості та сільського господарства», – говорить Юрій Ємельянов.
Інший російський історик Віктор Кожем’яко під час телемосту говорив про нібито визначальну роль Сталіна у перемозі над нацизмом.
Проте навіть серед російських дослідників така позиція викликає обурення. Один із них, директор Державного архіву Російської Федерації Сергій Мироненко, зазначив: «Перепис населення 1939 року невипадково був найбільш засекречений. Адже він показує, що населення Радянського Союзу зменшилося на декілька мільйонів. Радянська імперія впала, бо трималася на хибних цінностях. Саме методи Сталіна призвели до її краху».
Інший російський дослідник, голова правління товариства «Меморіал» Арсеній Рагинський, порівнює постать Сталіна з Адольфом Гітлером, якого свого часу теж возвеличували нібито за наведення ладу в державі та захист інтересів співвітчизників.
Український письменник та історик Олесь Бузина вважає, що заслуги Сталіна можна вимірювати лише з точки зору кримінального світу. «Сталін починав як розбійник, – каже він. – Його кар’єру можна оцінювати як кар’єру неймовірно талановитого політичного бандита. У пострадянських країнах є безліч родинних історій про те, як в той час було складно вижити».
Кому вигідне вибілювання тирана?
Такі дискусії довкола історичної ролі Сталіна цілеспрямовано стимулюють російська, а відтепер і українська політичні еліти, пояснює експерт із українсько-російських взаємин Володимир Нагірний.
«Відгомін російських дискусій в Україні викликаний тим, що нова влада лояльніша до російських ідеологічних установок. Крім того, частину влади отримали комуністи, і вони намагаються нав’язати свою ідеологію всій державній структурі. Для цього обрали саме Сталіна. Бо його ім’я дискутується набагато більше, аніж того ж Леніна», – говорить експерт.
Втім, Володимир Нагірний висловив упевненість, що такі спроби реабілітації Сталіна в Україні не дадуть результату, оскільки українці у своїй більшості ставляться до нього негативно. А відтак подальше привернення уваги суспільства до теми Сталіна може прискорити розкол у правлячій коаліції, прогнозує він.
Тим часом у Росії правозахисники виступили проти встановлення плакатів із зображенням Сталіна до 65-річчя перемоги над нацизмом.
Водночас опитування, проведене російським «Левада-центром» показує, що 37 відсотків росіян категорично проти встановлення пам’ятника Сталіну, 24 відсотки підтримують цю ідею, решта – байдужа до цього.
Радіо Свобода вже повідомляло про те, що Компартія України готується у травні відкрити пам'ятник Сталіну в Запоріжжі. Бліц-опитування, проведене Радіо Свобода, свідчить, що понад 70 відсотків запоріжців проти пам’ятника Йосипу Сталіну в їхньому місті, тоді як одна п’ята опитаних, переважно літні люди, підтримує цю ідею.
