Після президентських виборів Юлія Тимошенко, яка здобула підтримку понад 45 відсотків виборців, жодного разу не була запрошена взяти участь у програмі «Велика політика на телеканалі «Інтер». Про це йдеться у листі , із яким 11 чільних представників об’єднаної опозиції звернулися до ведучого програми Євгена Кисельова.
Сам Кисельов повідомив Радіо Свобода, що зараз не в Києві, не володіє всією інформацією, а тому волів би утриматися від коментаря.
Замість прес-конференцій – «правильні» інтерв’ю
Напередодні Юлія Тимошенко звинуватила «команду Януковича-Азарова» в тому, що вона зосередилась «на посиленому утиску прав опозиції і тотальному знищенні в Україні вільного слова». Зокрема, лідер БЮТ каже про обмеження для опозиції доступу до засобів масової інформації.
Член парламентського комітету з питань свободи слова, депутат-нашоукраїнець Юрій Стець каже, що політика телеканалу «Інтер» і раніше не була прихильною до БЮТ. «Взагалі, таке враження, що «Інтер» не навчився нічого з подій 2004 року», – зазначає він.
Що ж до дій влади, то за словами Юрія Стеця, відтепер вона по-іншому стала будувати відносини із засобами масової інформації.
«Замість публічних прес-конференцій, які є нормою для демократичного суспільства, де будь-який журналіст може поставити будь-які питання – ми бачимо на телеканалах змонтовані, цензуровані інтерв’ю, де від початку прописані і питання, і відповіді», – характеризує медіа-політику нової влади Юрій Стець.
Бути лідером БЮТ для «Великої політики» замало
Депутат Олена Бондаренко, яка представляє в парламентському комітеті з питань свободи слова Партію регіонів, вважає необґрунтованим бажання Юлії Тимошенко потрапити в ефір одного з провідних телеканалів.
«Який інформаційний привід є в пані Тимошенко для того, щоб з’явитися в студії цієї програми? Хто зараз пані Тимошенко? Вона не прем’єр і навіть не лідер тіньового уряду. Вона лише лідер БЮТ», – каже Олена Бондаренко.
На її думку, «Великій політиці» цікавіше було б отримати главу тіньового уряду Сергія Соболєва.
«Це право самої «Великої політики», самого Кисельова обирати собі топ-теми і топ-спікерів, – зауважує депутат-регіоналка. – Це навіть можна розцінити як певний тиск на канал і на програму з ведучим. Мовляв, візьміть мене – без мене не обійдеться жоден ефір».
На думку Олени Бондаренко, немає підстав говорити про те, що медіа-простір після президентських виборів зазнав значних змін. «Зараз поки що по інерції тривають ті самі процеси в медіа, які відбувалися півроку тому і основи для яких закладалися півроку, рік, чотири роки тому», – каже вона.
Журналісти вдаються до самоцензури
Натомість оглядач інтернет-видання «Телекритика» Отар Довженко іншої думки. За його словами, зміна інформаційної політики багатьох телеканалів є очевидною.
«Достатньо порівняти той продукт, який журналісти видавали кілька місяців тому і той продукт, який видають зараз, – каже Отар Довженко. – Це є абсолютно інші речі. Зараз ми бачимо прагнення догодити владі: абсолютну беззубість у висвітленні сумнівних дій влади, відсутність експертних коментарів, які можуть поставити під сумнів правильність дій влади, досить-таки скептичний і сухий тон при висвітленні діяльності опозиції».
На думку медіа-експерта, є підстави говорити про те, що власники провідних телеканалів домовилися з владою провадити лояльну інформаційну політику. У такій ситуації журналісти змушені вдаватися до самообмежень у викладі інформації. Наслідком такої самоцензури так само, як і при цензурі, є спотворена картина дійсності.
Сам Кисельов повідомив Радіо Свобода, що зараз не в Києві, не володіє всією інформацією, а тому волів би утриматися від коментаря.
Замість прес-конференцій – «правильні» інтерв’ю
Напередодні Юлія Тимошенко звинуватила «команду Януковича-Азарова» в тому, що вона зосередилась «на посиленому утиску прав опозиції і тотальному знищенні в Україні вільного слова». Зокрема, лідер БЮТ каже про обмеження для опозиції доступу до засобів масової інформації.
Член парламентського комітету з питань свободи слова, депутат-нашоукраїнець Юрій Стець каже, що політика телеканалу «Інтер» і раніше не була прихильною до БЮТ. «Взагалі, таке враження, що «Інтер» не навчився нічого з подій 2004 року», – зазначає він.
Що ж до дій влади, то за словами Юрія Стеця, відтепер вона по-іншому стала будувати відносини із засобами масової інформації.
«Замість публічних прес-конференцій, які є нормою для демократичного суспільства, де будь-який журналіст може поставити будь-які питання – ми бачимо на телеканалах змонтовані, цензуровані інтерв’ю, де від початку прописані і питання, і відповіді», – характеризує медіа-політику нової влади Юрій Стець.
Бути лідером БЮТ для «Великої політики» замало
Депутат Олена Бондаренко, яка представляє в парламентському комітеті з питань свободи слова Партію регіонів, вважає необґрунтованим бажання Юлії Тимошенко потрапити в ефір одного з провідних телеканалів.
«Який інформаційний привід є в пані Тимошенко для того, щоб з’явитися в студії цієї програми? Хто зараз пані Тимошенко? Вона не прем’єр і навіть не лідер тіньового уряду. Вона лише лідер БЮТ», – каже Олена Бондаренко.
На її думку, «Великій політиці» цікавіше було б отримати главу тіньового уряду Сергія Соболєва.
«Це право самої «Великої політики», самого Кисельова обирати собі топ-теми і топ-спікерів, – зауважує депутат-регіоналка. – Це навіть можна розцінити як певний тиск на канал і на програму з ведучим. Мовляв, візьміть мене – без мене не обійдеться жоден ефір».
На думку Олени Бондаренко, немає підстав говорити про те, що медіа-простір після президентських виборів зазнав значних змін. «Зараз поки що по інерції тривають ті самі процеси в медіа, які відбувалися півроку тому і основи для яких закладалися півроку, рік, чотири роки тому», – каже вона.
Журналісти вдаються до самоцензури
Натомість оглядач інтернет-видання «Телекритика» Отар Довженко іншої думки. За його словами, зміна інформаційної політики багатьох телеканалів є очевидною.
«Достатньо порівняти той продукт, який журналісти видавали кілька місяців тому і той продукт, який видають зараз, – каже Отар Довженко. – Це є абсолютно інші речі. Зараз ми бачимо прагнення догодити владі: абсолютну беззубість у висвітленні сумнівних дій влади, відсутність експертних коментарів, які можуть поставити під сумнів правильність дій влади, досить-таки скептичний і сухий тон при висвітленні діяльності опозиції».
На думку медіа-експерта, є підстави говорити про те, що власники провідних телеканалів домовилися з владою провадити лояльну інформаційну політику. У такій ситуації журналісти змушені вдаватися до самообмежень у викладі інформації. Наслідком такої самоцензури так само, як і при цензурі, є спотворена картина дійсності.
