Доступність посилання

ТОП новини

Євроінтеграція країн Західних Балкан знаходить широку підтримку


Белград – У Сараєві, столиці Боснії і Герцеговини, відбулася конференція під назвою «Європейський Союз – Західні Балкани». В її роботі взяли участь міністри закордонних справ регіону та низки країн ЄС, а також представники Сполучених Штатів Америки, Росії і Туреччини.

Представники 48 країн та міжнародних організацій одностайно виступили за продовження процесу євроінтеграції країн регіону. Йдеться про Хорватію, Сербію, Македонію, Чорногорію, Боснію і Герцеговину, Албанію та Косово.

Хорватія подолала більшість перешкод на цьому шляху, Косово найбільше відстає від сусідів. А проведення конференції в Сараєві можна вважати підтримкою єдиній Боснії і Герцеговині. Адже боснійські серби та частина хорватів нерідко виступають за розподіл країни на національній основі.

Офіційний Белград та Загреб визнають єдину Боснію і Герцеговину й не заохочують сепаратистів у цій країні. Президент Сербії та голова Президії Боснії і Герцеговини (колективного президентского органу цієї країни) минулого місяця в Туреччині підписали так звану Стамбульську декларацію, в котрій виступили за незмінність кордонів та розширення співробітництва.

Турецька влада, таким чином, стала окремим гарантом стабільності на Балканах. Захід надав їй таку роль, щоб вона протистояла впливам радикальних ісламських країн на мусульман в регіоні.

Міністри Сербії й Косова за одним столом


Сербський міністр закордонних справ Вук Єремич, говорячи про ситуацію в регіоні, зазначив: «За нами шість місяців, упродовж яких нам вдалося досягнути великого поступу, коли йдеться про політичні відносини в регіоні та коли мовиться про процес примирення. Ми оцінюємо ситуацію на Балканах як стабільну й таку, що посувається в доброму напрямку. Й було б великою помилкою, якщо б це не супроводжувалося не лише продовженням, але й прискоренням процесів євроінтеграції. Про це мовиться у зверненні, яке Сербія підготувала для Сараєва».

На конференції вперше сиділи за одним столом міністри закордонних справ Сербії та Косова. На підставі цього ще не можна говорити про початок контактів між Белградом й Приштиною. Офіційних контактів не було і ще довго не буде.

Сербія не визнає незалежності Косова. Сербські урядовці бойкотують усі міжнародні зустрічі, в яких беруть участь представники Косова.

Через це на конференції в Сараєві застосували дипломатичну практику, згідно з якою подавали лише імена учасників, без імен їхніх країн. Отож Вук Єремич та Скендер Хюсені виступали не як міністри закордонних справ Сербії і Косова, а просто як окремі особи.

Через це не було ухвалено жодної декларації чи іншого офіційного документа. Конференція завершилася оголошенням заяви від імені Іспанії, котра головує в Євросоюзі.

Критеріїв для вступу до Євросоюзу не будуть пом'якшувати

Прем’єр-міністр Косова Хашим Тачі висловив задоволення участю делегації Приштини в конференції. «Це одностайна міжнародна оцінка й визнання Косова та його ролі, прогресу й розвитку держави Косово, – зауважив він. – Одночасно це визнання нашої діяльності щодо євроатлантичної перспективи з метою якомога швидшої інтеграції Республіки Косово до НАТО та ЄС»

«На сараєвському саміті ми презентуємо всі дотеперішні досягнення держави Косово, коли йдеться про реалізацію прав меншин, економічні результати, демократичні реформи та про наше бачення майбутнього з метою розбудови зразкових відносин із сусідніми країнами та міждержавних стосунків між Республікою Косово й Сербією. Ті відносини є передумовою миру, стабільності, регіонального співробітництва та євроатлантичної перспективи західних Балкан в цілому», – сказав косовський прем’єр.

Учасники конференції надали абсолютну підтримку євроінтеграції країн Західних Балкан. Однак конкретних термінів ніхто не згадував. Координатор зовнішньої політики ЄС Катрін Аштон нагадала, що вступ до Євросоюзу обумовлений реалізацією складних завдань, та що критеріїв не будуть пом’якшувати ні для кого.
  • Зображення 16x9

    Михайло Рамач

    Михайло Рамач (16.08.1951 – 13.05.2023). За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор семи поетичних книжок, пʼяти книг есе про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співпрацював з Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ від початку 1990-х років друкував матеріали про Україну.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG