У рамках нинішніх чотириденних відвідин Києва співдоповідачі Вольвенд і Репс зустрілися з керівниками України, представниками парламентської більшості та опозиції, активістами громадських організацій і з журналістами. Вони наголосили: результати перевірки фактів порушення прав людини та утисків ЗМІ розглядатимуть на засіданнях ПАРЄ.
У разі, якщо ці факти підтвердяться, то, за словами Ренате Вольвенд, «Рада Європи ніколи не погодиться залишитись осторонь, не замовчуватиме цих фактів». «Ми будемо вимагати від України покарати винних і дотримуватись вимог ПАРЄ у захисті прав і свобод своїх громадян», – наголошує вона.
«Поспішайте повільно»
Друга проблема, яку побачили співдоповідачі, – це часові обмеження, які Президент Янукович висуває для виконання зобов’язань України перед Радою Європи.
Майліс Репс зауважила: «Плани нової влади доволі амбітні, і деякі з них мають бути виконані у термін два-три місяці. Але не думаю, що запропонована командою Президента реформа судової гілки влади чи прокуратури може відбутися так швидко. Це поки що більше скидається на голослівні заяви. Рада Європи буде уважно спостерігати за реформами і надавати усю необхідну допомогу для реального, послідовного здійснення реформ».
Співдоповідачі моніторингового комітету ПАРЄ також наголосили, що особливої ваги набуває процес співпраці українського парламенту з Венеціанською комісією, і порадили: передавати на розгляд Комісії не ухвалені закони, а підготовлені до другого читання у Верховній Раді законопроекти.
Українські реалії відстежуватиме наступне покоління співдоповідачів ПАРЄ
На прес-конференції не обійшлось без сентиментальної складової: Ренате Вольвенд поінформувала, що її місія як співдоповідача моніторингового комітету ПАРЄ закінчується. Вона виконувала цю місію в Україні упродовж останніх 10 років, а відтепер передає ці функції – разом із набутим досвідом – Майліс Репс. Пані Вольвенд сподівалась, що саме вона скаже «Стоп! Все!», завершивши довготривалий процес моніторингу України, але, вочевидь, цю місію в Україні завершуватиме уже інший представник ПАРЄ.
Та й у самій Україні не вірять, що моніторинг припиниться у найближчі роки. Київський політолог Ростислав Павленко зазначає: «Коли Україна вийде з моніторингу ПАРЄ, залежить виключно від української влади і того, які кроки і дії вона (влада) робить. Бо, наприклад, дуже дивно чути слова про захист свободи слова від Президента, який їх виголошує, будучи фактично захищеним кордонами міліції та інженерними спорудами від співгромадян. Тим більше, що дії правоохоронних органів спрямовані на те, щоб захистити, як нинішня влада розуміє, порядок – тобто, в їх уявленні це те, щоб громадяни їм не заважали».
І допоки влада не порозуміється з опозицією і з громадянським суспільством, Україна перебуватиме під прискіпливим контролем демократичної Європи. На цьому наголошують у ПАРЄ, це розуміють і в Україні.
У разі, якщо ці факти підтвердяться, то, за словами Ренате Вольвенд, «Рада Європи ніколи не погодиться залишитись осторонь, не замовчуватиме цих фактів». «Ми будемо вимагати від України покарати винних і дотримуватись вимог ПАРЄ у захисті прав і свобод своїх громадян», – наголошує вона.
«Поспішайте повільно»
Друга проблема, яку побачили співдоповідачі, – це часові обмеження, які Президент Янукович висуває для виконання зобов’язань України перед Радою Європи.
Майліс Репс зауважила: «Плани нової влади доволі амбітні, і деякі з них мають бути виконані у термін два-три місяці. Але не думаю, що запропонована командою Президента реформа судової гілки влади чи прокуратури може відбутися так швидко. Це поки що більше скидається на голослівні заяви. Рада Європи буде уважно спостерігати за реформами і надавати усю необхідну допомогу для реального, послідовного здійснення реформ».
Співдоповідачі моніторингового комітету ПАРЄ також наголосили, що особливої ваги набуває процес співпраці українського парламенту з Венеціанською комісією, і порадили: передавати на розгляд Комісії не ухвалені закони, а підготовлені до другого читання у Верховній Раді законопроекти.
Українські реалії відстежуватиме наступне покоління співдоповідачів ПАРЄ
На прес-конференції не обійшлось без сентиментальної складової: Ренате Вольвенд поінформувала, що її місія як співдоповідача моніторингового комітету ПАРЄ закінчується. Вона виконувала цю місію в Україні упродовж останніх 10 років, а відтепер передає ці функції – разом із набутим досвідом – Майліс Репс. Пані Вольвенд сподівалась, що саме вона скаже «Стоп! Все!», завершивши довготривалий процес моніторингу України, але, вочевидь, цю місію в Україні завершуватиме уже інший представник ПАРЄ.
Та й у самій Україні не вірять, що моніторинг припиниться у найближчі роки. Київський політолог Ростислав Павленко зазначає: «Коли Україна вийде з моніторингу ПАРЄ, залежить виключно від української влади і того, які кроки і дії вона (влада) робить. Бо, наприклад, дуже дивно чути слова про захист свободи слова від Президента, який їх виголошує, будучи фактично захищеним кордонами міліції та інженерними спорудами від співгромадян. Тим більше, що дії правоохоронних органів спрямовані на те, щоб захистити, як нинішня влада розуміє, порядок – тобто, в їх уявленні це те, щоб громадяни їм не заважали».
І допоки влада не порозуміється з опозицією і з громадянським суспільством, Україна перебуватиме під прискіпливим контролем демократичної Європи. На цьому наголошують у ПАРЄ, це розуміють і в Україні.
