Київ – Довкола законопроекту щодо мирних зібрань не вщухають протести. Цього разу обурення викликала заборона мітингу кримських громадських організацій біля Адміністрації Президента, мовляв, через те, що її учасники будуть створювати антисанітарні умови. Активісти запевняють: закон про мирні зібрання потрібен, але за основу треба взяти інший законопроект.
Громадські активісти, які протестували в вівторок на Майдані, стверджують: закон про мирні зібрання ще не ухвалили, але вже виконують. Зокрема, вже скасували проведення мітингу щодо земельного питання в Криму, що повинен був відбутися біля Адміністрації Президента.
Учасник акції протесту, член правління Інституту «Республіка» Володимир Чемерис каже, що, незважаючи на те, що ухвалення законопроекту про зібрання відклали, громадські активісти будуть домагатися, щоб цей документ відхилили повністю. За його словами, оскільки законопроект дозволяє посадовцям обмежувати права людини, доопрацювання не виправлять його сутності.
На думку Володимира Чемериса, за основу закону про мирні зібрання потрібно взяти проект, запропонований Віктором Мусіякою у 2005 році, хоча той документ був відхилений і знятий з розгляду, незважаючи на те, що він викликав схвальні відгуки і Венеціанської комісії, і Гельсінської спілки.
«Необхідно розробляти пакет законопроектів, ми говоримо не тільки про закон про свободу зібрань, а й про зміни до адміністративного судочинства в частині спеціальних термінів для оскарження рішень суддів про заборону, – зазначає Володимир Чемерис. – Необхідно розробляти цей пакет законопроектів на основі законопроекту Мусіяки, який отримав позитивний відгук всіх. І є можливість зараз його взяти, доопрацьовувати і вже на його основі робити».
Комітет із прав людини очікує на скарги і пропозиції
Голова парламентського Комітету з питань прав людини Олег ЗарубінськийГолова парламентського Комітету з питань прав людини Олег Зарубінський заявляє, що проект Віктора Мусіяки наразі розглядати не будуть, однак доопрацювання законопроекту про мирні зібрання триватиме.
«Деякі експерти, таке враження, не до кінця дочитують увесь законопроект і критикують ті норми, яких у принципі в законопроекті, підготовленому до другого читання, просто немає. Тому, я думаю, комітетські слухання будуть гарним інструментом для того, щоб ми подивилися, хто дійсно хоче вносити реальні пропозиції, а хто, очевидно, на цьому заробляє ґранти від різних міжнародних організацій», – каже народний депутат із фракції Блоку Литвина.
Олег Зарубінський стверджує: комітет повинен вислухати критику законопроекту і зафіксувати конкретні пропозиції щодо його поліпшення. Тому, каже депутат, він – за продовження діалогу.
24 червня планують провести відкриті комітетські слухання, на які запросили представників громадських організацій. Однак самі активісти сумніваються в тому, що таким чином суперечки навколо законопроекту нарешті вирішаться.
Громадські активісти, які протестували в вівторок на Майдані, стверджують: закон про мирні зібрання ще не ухвалили, але вже виконують. Зокрема, вже скасували проведення мітингу щодо земельного питання в Криму, що повинен був відбутися біля Адміністрації Президента.
На думку Володимира Чемериса, за основу закону про мирні зібрання потрібно взяти проект, запропонований Віктором Мусіякою у 2005 році, хоча той документ був відхилений і знятий з розгляду, незважаючи на те, що він викликав схвальні відгуки і Венеціанської комісії, і Гельсінської спілки.
«Необхідно розробляти пакет законопроектів, ми говоримо не тільки про закон про свободу зібрань, а й про зміни до адміністративного судочинства в частині спеціальних термінів для оскарження рішень суддів про заборону, – зазначає Володимир Чемерис. – Необхідно розробляти цей пакет законопроектів на основі законопроекту Мусіяки, який отримав позитивний відгук всіх. І є можливість зараз його взяти, доопрацьовувати і вже на його основі робити».
Комітет із прав людини очікує на скарги і пропозиції
«Деякі експерти, таке враження, не до кінця дочитують увесь законопроект і критикують ті норми, яких у принципі в законопроекті, підготовленому до другого читання, просто немає. Тому, я думаю, комітетські слухання будуть гарним інструментом для того, щоб ми подивилися, хто дійсно хоче вносити реальні пропозиції, а хто, очевидно, на цьому заробляє ґранти від різних міжнародних організацій», – каже народний депутат із фракції Блоку Литвина.
Олег Зарубінський стверджує: комітет повинен вислухати критику законопроекту і зафіксувати конкретні пропозиції щодо його поліпшення. Тому, каже депутат, він – за продовження діалогу.
24 червня планують провести відкриті комітетські слухання, на які запросили представників громадських організацій. Однак самі активісти сумніваються в тому, що таким чином суперечки навколо законопроекту нарешті вирішаться.
