Проект газопроводу «Південний потік», що оминає Україну, втратив сенс після того, як українсько-російські відносини поліпшилися, вважає директор Департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ України Олег Волошин.
«Південний потік», який будуть спільно російські та італійські компанії, є проектом, який пов’язаний з необґрунтованою витратою великих грошей, великих ресурсів фінансових і політичних, і економічних», – сказав речник українських дипломатів напередодні візиту керівника відомства до Рима.
У штаб-квартирі італійського концерну ENI, що разом з росіянами просуває «Південний потік», Радіо Свобода відмовили у коментарі з приводу таких заяв з українського боку. Водночас прес-служба ENI нагадала, що під час недавнього економічного форуму в російському Санкт-Петербурзі до проекту долучився новий партнер – французька компанія EdF (Electricité de France).
Росія та Італія вперше оголосили плани будувати газопровід «Південний потік» три роки тому. Він має пройти по дну Чорного моря з Новоросійська до болгарського порту Варна і далі на південь Європи в обхід території України.
Після минулорічного російсько-українського газового конфлікту російський «Газпром» активно взявся за справу. Крім Італії, Росія вже домовилася про будівництво південного маршруту з Болгарією, Сербією, Угорщиною, Грецією, Словенією, Хорватією та Австрією.
Україна ж наполягає, що її газотранспортна система є найнадійнішим і найоптимальнішим шляхом для поставок російських та середньоазійських енергоносіїв до Євросоюзу.
Ціна питання – грубі гроші і українська труба?
Угорський енергетичний експерт Аніта Орбан каже Радіо Свобода, що «Південний потік» посилить залежність від Росії всього регіону півдня і сходу Європи. Водночас вона визнає, що слабке місце проекту – висока ціна.
«Невідомо, скільки він коштуватиме: є різні цифри і щодо його потужності, і щодо різних маршрутів. Також відкрите питання, чи є сьогодні в Європі, що оговтується після фінансової кризи, достатній попит, чи ні», – каже Орбан.
Крім фінансового чинника, на можливе рішення Москви відмовитися від активного просування південного газогону може вплинути і доступ до української труби, вважає угорський експерт. Якщо «Газпром» зможе отримати контрольний пакет української ГТС чи контрольний вплив на неї, то це може змінити його позицію, вважає оглядач.
На думку Аніти Орбан, ймовірність, що «Південний потік» таки збудують, нині набагато менша, ніж два роки тому.
За російськими оцінками, через трубу вартістю в 25 мільярдів доларів зможуть прокачувати понад 60 мільярдів кубометрів газу – третину російського експорту до Європи. А почати планують у 2013 році.
Що робитиме Україна, якщо Росія не зупинить «Південний потік»? Зовнішньополітичний радник Президента України Андрій Фіалко сказав виданню EurActiv, що це «серйозно вплине» на готовність України просувати деякі двосторонні проекти з Росією.
Які саме, він не уточнив, зауваживши, що наразі це гіпотетичне запитання. А Україна, за його словами, сподівається, що «Південний потік» «тихо помре».
«Південний потік», який будуть спільно російські та італійські компанії, є проектом, який пов’язаний з необґрунтованою витратою великих грошей, великих ресурсів фінансових і політичних, і економічних», – сказав речник українських дипломатів напередодні візиту керівника відомства до Рима.
У штаб-квартирі італійського концерну ENI, що разом з росіянами просуває «Південний потік», Радіо Свобода відмовили у коментарі з приводу таких заяв з українського боку. Водночас прес-служба ENI нагадала, що під час недавнього економічного форуму в російському Санкт-Петербурзі до проекту долучився новий партнер – французька компанія EdF (Electricité de France).
Росія та Італія вперше оголосили плани будувати газопровід «Південний потік» три роки тому. Він має пройти по дну Чорного моря з Новоросійська до болгарського порту Варна і далі на південь Європи в обхід території України.
Після минулорічного російсько-українського газового конфлікту російський «Газпром» активно взявся за справу. Крім Італії, Росія вже домовилася про будівництво південного маршруту з Болгарією, Сербією, Угорщиною, Грецією, Словенією, Хорватією та Австрією.
Україна ж наполягає, що її газотранспортна система є найнадійнішим і найоптимальнішим шляхом для поставок російських та середньоазійських енергоносіїв до Євросоюзу.
Ціна питання – грубі гроші і українська труба?
Угорський енергетичний експерт Аніта Орбан каже Радіо Свобода, що «Південний потік» посилить залежність від Росії всього регіону півдня і сходу Європи. Водночас вона визнає, що слабке місце проекту – висока ціна.
«Невідомо, скільки він коштуватиме: є різні цифри і щодо його потужності, і щодо різних маршрутів. Також відкрите питання, чи є сьогодні в Європі, що оговтується після фінансової кризи, достатній попит, чи ні», – каже Орбан.
Крім фінансового чинника, на можливе рішення Москви відмовитися від активного просування південного газогону може вплинути і доступ до української труби, вважає угорський експерт. Якщо «Газпром» зможе отримати контрольний пакет української ГТС чи контрольний вплив на неї, то це може змінити його позицію, вважає оглядач.
На думку Аніти Орбан, ймовірність, що «Південний потік» таки збудують, нині набагато менша, ніж два роки тому.
За російськими оцінками, через трубу вартістю в 25 мільярдів доларів зможуть прокачувати понад 60 мільярдів кубометрів газу – третину російського експорту до Європи. А почати планують у 2013 році.
Що робитиме Україна, якщо Росія не зупинить «Південний потік»? Зовнішньополітичний радник Президента України Андрій Фіалко сказав виданню EurActiv, що це «серйозно вплине» на готовність України просувати деякі двосторонні проекти з Росією.
Які саме, він не уточнив, зауваживши, що наразі це гіпотетичне запитання. А Україна, за його словами, сподівається, що «Південний потік» «тихо помре».
