(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
– Кілька днів Україна живе вже за новими правилами судоустрою, оскільки цього тижня став чинним закон «Про судоустрій та статус суддів».
Пане Миколо, які позитивні оцінки можна дати закону «Про судоустрій та статус суддів»?
Микола Сірий: Давно очікувалося визначення зарплати суддів на законодавчому рівні, тому що цілий ряд підзаконних актів, укази Президента в тому числі, постанови Кабміну, які визначали рівень суддівської зарплати. От саме цим законом передбачена чітка тарифна сітка, яка дає визначення по даному питанню. Оце той позитив, який, принаймні, я бачу у цьому законі.
– Пане Замковенко, ще щось буде позитивного?
Микола Замковенко: Я погоджуюся з паном Миколою. Я вважаю, що суддям треба гарантувати від держави гарну платню, щоби не було ніяких зловживань і нарікань з їх боку, які зараз є і від населення, і від посадових осіб держави. Це один позитив.
Вже позитив те, що треба було приймати закон. Ми вже не кажемо, який він по суті, той закон, але те, що Президент став ініціатором прийняття цього закону (вчасно чи не вчасно – це інша справа), то вже досить добре.
Є позитиви, є негативи. Я думаю, коли буде застосування цього закону на практиці, буде ще притиратися все і вноситися певні зміни.
– Я перед ефіром розмовляла з народним депутатом України Владиславом Забарським. Як він характеризує закон?
Владислав Забарський: У цьому законі закладені реальні механізми, які дозволяють цим нормам не просто існувати на папері, а справді працювати.
Ви ж розумієте, що не виконують норми закону люди. І ці норми мають бути виписані для того, щоби їх виконували. Так ось, закон про судоустрій, той, який було прийнято, новий, він якраз і дозволяє нормам не просто існувати, а бути такими, які можна застосовувати.
Микола Замковенко:Закони всі у нас працюють. І в першу чергу не люди не виконують закони, а не виконують закони посадовці. Бо мало написати хороший закон, потрібно, щоб цей закон ще працював, потрібно, щоби були чіткі механізми застосування цього закону.
Якщо в законі не передбачена порядна платня для суддів або секретарів, які працюють, для керівників апарату чи для апарату судів, то хіба може цей закон працювати нормально?
Я погоджуюся з Владиславом Забарським, цей закон налаштований на те, щоби дійсно правосуддя здійснювалося так, як того вимагає Конституція України.
– Я, правда, не думаю, що це сподобається нашим радіослухачам і взагалі населенню України, саме питання зарплатні. Кажуть, що погана наша судова система. На жаль. Я думаю, і що ви з цим погодитеся.
Колишній голова КСУ Андрій Стрижак казав якось, що він впевнений, що цей закон буде предметом розгляду у КСУ, оскільки є такі норми, які будуть прийняті до розгляду КСУ.
Микола Замковенко: Я погоджуюся з тим, що дійсно він буде предметом розгляду, цей закон, у КСУ. Чому? Тому що є положення, які прямо суперечать Конституції України.
– Які?
Микола Замковенко: Минаючи комітет, обирають суддів у Верховній Раді і безстроково. І це йде безкінечно. Навіть якщо цей суддя не заслуговує на те, щоб він був безстроково обраний, його через 5-6 місяців будуть обирати. Це неправильно, тому що це суперечить і закону про регламент Верховної Ради України, і закону про комітети Верховної Ради України, де дійсно всі важливі питання проходять через комітети.
Мене зрозумійте правильно, я не за те стою, щоб Верховна Рада була «ситом», це все робила, суддів «пересівала», якісь вимоги були, але є вимоги закону, які потребують.
А стосовно зарплатні, то я хочу сказати, що коли людина йде на роботу, вона повинна отримувати гідну зарплатню.
– Пане Сірий, які положення можуть потрапити до розгляду в КСУ?
Микола Сірий:Чому я акцентував увагу на питанні зарплатні? Не з точки зору розміру, а з точки зору визначеності. Тобто, позитив полягав у тому, що в законі визначено, кожен громадянин може прочитати в законі і дати відповідь для себе на питання: скільки має отримувати суддя місцевого суду, апеляційного суду і вищих судів?
Якщо ж оцінювати цей закон і попередній, який був прийнятий місяцем раніше і стосувався судової системи, то позитивних оцінок дуже мало можна дати відносно цих законів, не очікуючи того, як вони будуть діяти на практиці. А вже сьогодні можна сказати, що це закони, якими значною мірою зруйновано поступовий розвиток судової системи і внесено надзвичайно шкідливі положення і конструкції, які будуть погіршувати роботу судів.
В цьому плані цей закон містить цілий ряд положень, які прямо суперечать Конституції України.
– Ви натякаєте на зменшення повноважень ВСУ, обмеження його функцій?
Микола Сірий:Перш за все цим законом порушено ст. 55 Конституції, яка забезпечує право кожного громадянина на судових захист. А це право передбачає право звернення до всіх судів без виключення.
Цим законом громадяни України позбавлені права звертатися до ВСУ з проханням дати відповідь на питання: а нижчі суди законно розглянули справу чи ні, чи правильно вони протлумачили закон, розглядаючи право оцих громадян, які до сьогоднішнього дня мали можливість звертатися до ВСУ?
Порушено ст. 22 Конституції, яка визначає, що не може бути наступними законами зменшено обсяг прав і свобод громадян. Оцим законом зменшено обсяг прав і свобод громадян на судовий захист.
– А стосовно Вищого спеціалізованого суду України для розгляду цивільних та кримінальних справ?
Микола Сірий:Історія цього питання така. Перш за все статус ВСУ визначений Конституцією як суд найвищий, а це означає суд, який має компетенцію переглянути право будь-якого суду, який є нижчий по відношенню до вищого ВСУ. Цим законом зруйновано статус ВСУ і Верховний Суд в неконституційний спосіб перетворено в інстанцію без судових повноважень. Це пряме порушення Конституції. Я переконаний, що це питання має стати предметом розгляду в КСУ.
Далі. Цим законом введено, так би мовити, проміжний суд між апеляційними судами і ВСУ. Такий трошки дивний суд – Вищий суд кримінальних та цивільних справ.
Справа в тому, що в 2003 році дане питання було предметом розгляду КСУ, коли стояло питання створення поряд з ВСУ також і окремого касаційного суду, який був би вищим над апеляційними судами. КСУ в категоричний спосіб сказав, що створення такого додаткового суду прямо суперечить Конституції України, є неконституційним. Було визнано положення попереднього закону про судоустрій неконституційним в цій частині.
Тобто, даним законом введено знову положення, яке було визнано в 2003 році неконституційним КСУ.
– Тобто, можна очікувати, що знову це ж саме подання можна спрямувати до КСУ?
Микола Сірий: Я переконаний, що це питання буде предметом розгляду в КСУ.
– Пане Замковенко, деякі суди буде ліквідовано, зокрема військові. Яку це шкоду завдасть військовій юстиції?
Микола Замковенко: Розмова про те, що треба ліквідувати військові суди, велася вже давно. Ініціатором йде ВСУ і нинішній голова ВСУ також Василь Онопенко. Але це не залежить тільки, що Василь Васильович хоче це зробити. Це є вимога Ради Європи. Чітко було поставлене це питання.
Наскільки вплине це на військову юстицію, на всі ті правовідносини, які там виникають? Це вплине негативно. Тому що коли ставлять питання про ліквідацію військових судів, потрібно це робити поступово, оскільки у військових судах регламентуються норми, допуск є секретності відповідної, справи за шпигунство розглядаються там. Це не кожен суддя може розглядати.
Там є досить багато інструкцій відомчих, зокрема й Міністерства оборони, якими треба керуватися в цій діяльності. Є цілий розділ в Кримінальному кодексі «Військові злочини». Це специфіка розгляду. До цього питання треба підходити надто обережно…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
– Кілька днів Україна живе вже за новими правилами судоустрою, оскільки цього тижня став чинним закон «Про судоустрій та статус суддів».
Пане Миколо, які позитивні оцінки можна дати закону «Про судоустрій та статус суддів»?
Микола Сірий: Давно очікувалося визначення зарплати суддів на законодавчому рівні, тому що цілий ряд підзаконних актів, укази Президента в тому числі, постанови Кабміну, які визначали рівень суддівської зарплати. От саме цим законом передбачена чітка тарифна сітка, яка дає визначення по даному питанню. Оце той позитив, який, принаймні, я бачу у цьому законі.
– Пане Замковенко, ще щось буде позитивного?
Вже позитив те, що треба було приймати закон. Ми вже не кажемо, який він по суті, той закон, але те, що Президент став ініціатором прийняття цього закону (вчасно чи не вчасно – це інша справа), то вже досить добре.
Є позитиви, є негативи. Я думаю, коли буде застосування цього закону на практиці, буде ще притиратися все і вноситися певні зміни.
– Я перед ефіром розмовляла з народним депутатом України Владиславом Забарським. Як він характеризує закон?
Владислав Забарський: У цьому законі закладені реальні механізми, які дозволяють цим нормам не просто існувати на папері, а справді працювати.
Ви ж розумієте, що не виконують норми закону люди. І ці норми мають бути виписані для того, щоби їх виконували. Так ось, закон про судоустрій, той, який було прийнято, новий, він якраз і дозволяє нормам не просто існувати, а бути такими, які можна застосовувати.
Микола Замковенко:
Закони всі у нас працюють. Не люди не виконують закони, а не виконують закони посадовці.
Якщо в законі не передбачена порядна платня для суддів або секретарів, які працюють, для керівників апарату чи для апарату судів, то хіба може цей закон працювати нормально?
Я погоджуюся з Владиславом Забарським, цей закон налаштований на те, щоби дійсно правосуддя здійснювалося так, як того вимагає Конституція України.
– Я, правда, не думаю, що це сподобається нашим радіослухачам і взагалі населенню України, саме питання зарплатні. Кажуть, що погана наша судова система. На жаль. Я думаю, і що ви з цим погодитеся.
Колишній голова КСУ Андрій Стрижак казав якось, що він впевнений, що цей закон буде предметом розгляду у КСУ, оскільки є такі норми, які будуть прийняті до розгляду КСУ.
Микола Замковенко: Я погоджуюся з тим, що дійсно він буде предметом розгляду, цей закон, у КСУ. Чому? Тому що є положення, які прямо суперечать Конституції України.
– Які?
Микола Замковенко: Минаючи комітет, обирають суддів у Верховній Раді і безстроково. І це йде безкінечно. Навіть якщо цей суддя не заслуговує на те, щоб він був безстроково обраний, його через 5-6 місяців будуть обирати. Це неправильно, тому що це суперечить і закону про регламент Верховної Ради України, і закону про комітети Верховної Ради України, де дійсно всі важливі питання проходять через комітети.
Мене зрозумійте правильно, я не за те стою, щоб Верховна Рада була «ситом», це все робила, суддів «пересівала», якісь вимоги були, але є вимоги закону, які потребують.
А стосовно зарплатні, то я хочу сказати, що коли людина йде на роботу, вона повинна отримувати гідну зарплатню.
– Пане Сірий, які положення можуть потрапити до розгляду в КСУ?
Микола Сірий:
Якщо ж оцінювати цей закон і попередній, який був прийнятий місяцем раніше і стосувався судової системи, то позитивних оцінок дуже мало можна дати відносно цих законів, не очікуючи того, як вони будуть діяти на практиці. А вже сьогодні можна сказати, що це закони, якими значною мірою зруйновано поступовий розвиток судової системи і внесено надзвичайно шкідливі положення і конструкції, які будуть погіршувати роботу судів.
В цьому плані цей закон містить цілий ряд положень, які прямо суперечать Конституції України.
– Ви натякаєте на зменшення повноважень ВСУ, обмеження його функцій?
Микола Сірий:
Цим законом громадяни України позбавлені права звертатися до ВСУ з проханням дати відповідь на питання: а нижчі суди законно розглянули справу чи ні, чи правильно вони протлумачили закон, розглядаючи право оцих громадян, які до сьогоднішнього дня мали можливість звертатися до ВСУ?
Порушено ст. 22 Конституції, яка визначає, що не може бути наступними законами зменшено обсяг прав і свобод громадян. Оцим законом зменшено обсяг прав і свобод громадян на судовий захист.
– А стосовно Вищого спеціалізованого суду України для розгляду цивільних та кримінальних справ?
Микола Сірий:
Далі. Цим законом введено, так би мовити, проміжний суд між апеляційними судами і ВСУ. Такий трошки дивний суд – Вищий суд кримінальних та цивільних справ.
Справа в тому, що в 2003 році дане питання було предметом розгляду КСУ, коли стояло питання створення поряд з ВСУ також і окремого касаційного суду, який був би вищим над апеляційними судами. КСУ в категоричний спосіб сказав, що створення такого додаткового суду прямо суперечить Конституції України, є неконституційним. Було визнано положення попереднього закону про судоустрій неконституційним в цій частині.
Тобто, даним законом введено знову положення, яке було визнано в 2003 році неконституційним КСУ.
– Тобто, можна очікувати, що знову це ж саме подання можна спрямувати до КСУ?
Микола Сірий: Я переконаний, що це питання буде предметом розгляду в КСУ.
– Пане Замковенко, деякі суди буде ліквідовано, зокрема військові. Яку це шкоду завдасть військовій юстиції?
Микола Замковенко: Розмова про те, що треба ліквідувати військові суди, велася вже давно. Ініціатором йде ВСУ і нинішній голова ВСУ також Василь Онопенко. Але це не залежить тільки, що Василь Васильович хоче це зробити. Це є вимога Ради Європи. Чітко було поставлене це питання.
Наскільки вплине це на військову юстицію, на всі ті правовідносини, які там виникають? Це вплине негативно. Тому що коли ставлять питання про ліквідацію військових судів, потрібно це робити поступово, оскільки у військових судах регламентуються норми, допуск є секретності відповідної, справи за шпигунство розглядаються там. Це не кожен суддя може розглядати.
Там є досить багато інструкцій відомчих, зокрема й Міністерства оборони, якими треба керуватися в цій діяльності. Є цілий розділ в Кримінальному кодексі «Військові злочини». Це специфіка розгляду. До цього питання треба підходити надто обережно…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
