Робота консульських служб ЄС оцінювалась за кількома критеріями: термін розгляду візових заявок; частота відмов у наданні візи без пояснення причин; кількість годин (або і днів), проведених у чергах, та інше.
Згідно з оприлюдненими даними, Угорщина, Литва та Естонія – лідери рейтингу виконання візової угоди між Україною та ЄС. А найгірші показники – в Італії, Іспанії та Греції.
Як зазначила керівник проекту з моніторингу візової ситуації Ірина Сушко, опитування проводились у Києві, Берегові, Ужгороді, Одесі, Харкові і Донецьку.
Враховуючи, що у квітні цього року вступив у дію Візовий кодекс ЄС, опитування проводились у два етапи. Чи вплинув Кодекс на діяльність консульств? Ірина Сушко у розмові з Радіо Свобода зауважила, що про це говорити складно.
«Усі етапи візової процедури було оцінено заявниками надзвичайно по-різному, – наголошує вона. – По суті, залишилося місце політичного чинника, який суттєво продовжує впливати не тільки на ставлення конкретного дипломатичного представництва до українських заявників, але й на кількість виданих віз».
Керівник проекту з моніторингу візової ситуації навела приклади: найчастіше очікування від моменту першого контакту з консульством до отримання рішення щодо візи не перевищує 10 днів. Але у випадках консульств Італії, Данії та Франції цей термін «розтягується» до 13 днів! А консульські працівники Іспанії та Греції часто не пояснюють причини відмови у наданні візи.
Крім того, як відзначила Ірина Сушко, «зафіксовані в угоді про спрощення візового режиму умови надання багаторазових (довгострокових) віз не задовольняють потреби усіх осіб, які потребують регулярних поїздок до ЄС, без подеколи штучного «конструювання» комплектів супровідних документів».
Візовий діалог триває…
Заступник міністра закордонних справ України Павло Климкін зауважує, що ділити консульства країн ЄС на «погані» чи «хороші» не можна, оскільки кожна з держав, окрім дотримання норм Візового кодексу та угоди між Україною та ЄС, спирається і на національне законодавство.
До того ж, напередодні у Брюсселі керівник МЗС України Костянтин Грищенко обговорив із європейськими колегами питання щодо лібералізації візового режиму для українців, із подальшою процедурою запровадження безвізового режиму. Детальніше ці питання будуть обговорені за місяць, на саміті Україна – ЄС, нагадав Климкін.
«Нині ми маємо угоду про спрощення візового режиму – угоду, яка динамічно розвивається, – зазначає заступник міністра. – Вона у стадії впровадження кілька років, починаючи від моменту вступу в дію 1 січня 2008 року. Я назву лише декілька ключових цифр: у 2007 році (до угоди) українці отримали 435 тисяч шенгенських віз. У 2009 році – понад один мільйон віз».
Близько мільйона віз отримали українці і за 9 місяців цього року, плюс зросла кількість довготермінових багаторазових віз до Шенгенської зони для громадян України, додав Климкін.
Експерт представництва Євросоюзу Еренеуш Педеш зауважив, що для лібералізації візового режиму Київ має виконати «План дій», затверджений весною цього року керівництвом ЄС та України. Євросоюз підтримує «мобільність» громадян країн-східних сусідок ЄС за допомогою угод про спрощений візовий режим. На сьогодні це та реальність, в якій існують консульства Шенгенської зони, і з якої мають виходити українці, коли подають документи на візи, наголосив Еренеуш Педеш.
Згідно з оприлюдненими даними, Угорщина, Литва та Естонія – лідери рейтингу виконання візової угоди між Україною та ЄС. А найгірші показники – в Італії, Іспанії та Греції.
Як зазначила керівник проекту з моніторингу візової ситуації Ірина Сушко, опитування проводились у Києві, Берегові, Ужгороді, Одесі, Харкові і Донецьку.
Враховуючи, що у квітні цього року вступив у дію Візовий кодекс ЄС, опитування проводились у два етапи. Чи вплинув Кодекс на діяльність консульств? Ірина Сушко у розмові з Радіо Свобода зауважила, що про це говорити складно.
«Усі етапи візової процедури було оцінено заявниками надзвичайно по-різному, – наголошує вона. – По суті, залишилося місце політичного чинника, який суттєво продовжує впливати не тільки на ставлення конкретного дипломатичного представництва до українських заявників, але й на кількість виданих віз».
Керівник проекту з моніторингу візової ситуації навела приклади: найчастіше очікування від моменту першого контакту з консульством до отримання рішення щодо візи не перевищує 10 днів. Але у випадках консульств Італії, Данії та Франції цей термін «розтягується» до 13 днів! А консульські працівники Іспанії та Греції часто не пояснюють причини відмови у наданні візи.
Крім того, як відзначила Ірина Сушко, «зафіксовані в угоді про спрощення візового режиму умови надання багаторазових (довгострокових) віз не задовольняють потреби усіх осіб, які потребують регулярних поїздок до ЄС, без подеколи штучного «конструювання» комплектів супровідних документів».
Візовий діалог триває…
Заступник міністра закордонних справ України Павло Климкін зауважує, що ділити консульства країн ЄС на «погані» чи «хороші» не можна, оскільки кожна з держав, окрім дотримання норм Візового кодексу та угоди між Україною та ЄС, спирається і на національне законодавство.
До того ж, напередодні у Брюсселі керівник МЗС України Костянтин Грищенко обговорив із європейськими колегами питання щодо лібералізації візового режиму для українців, із подальшою процедурою запровадження безвізового режиму. Детальніше ці питання будуть обговорені за місяць, на саміті Україна – ЄС, нагадав Климкін.
«Нині ми маємо угоду про спрощення візового режиму – угоду, яка динамічно розвивається, – зазначає заступник міністра. – Вона у стадії впровадження кілька років, починаючи від моменту вступу в дію 1 січня 2008 року. Я назву лише декілька ключових цифр: у 2007 році (до угоди) українці отримали 435 тисяч шенгенських віз. У 2009 році – понад один мільйон віз».
Близько мільйона віз отримали українці і за 9 місяців цього року, плюс зросла кількість довготермінових багаторазових віз до Шенгенської зони для громадян України, додав Климкін.
Експерт представництва Євросоюзу Еренеуш Педеш зауважив, що для лібералізації візового режиму Київ має виконати «План дій», затверджений весною цього року керівництвом ЄС та України. Євросоюз підтримує «мобільність» громадян країн-східних сусідок ЄС за допомогою угод про спрощений візовий режим. На сьогодні це та реальність, в якій існують консульства Шенгенської зони, і з якої мають виходити українці, коли подають документи на візи, наголосив Еренеуш Педеш.
