У січні наступного року Україна та Польща подадуть документи у ЮНЕСКО з проханням включити у список Світової спадщини у 2012 році 16 автентичних дерев’яних церков східної традиції. Українська сторона підготувала відповідну книгу з детальним описом дерев’яних церков: чотирьох, що розташовані на теренах Львівщини, і по два на Закарпатті та Івано-Франківщині.
Дерев’яні пам’ятки, які зберігаються на території Польщі, перебувають у значно кращому стані, аніж в Україні. Однак внесення сакральних об’єктів у список ЮНЕСКО не лише привабить туристів, але навчить церковні громади в Україні належно ставитись до сакральних пам’яток. Сподіваються як українські, так і польські фахівці, які цими днями у Львові зібрались на міжнародну конференцію «Охорона сакральних пам’яток архітектури», на яку окрім реставраторів, влади і науковців запросили священиків.
Людський фактор – справжнє лихо для автентичних дерев’яних церков
Яцек Рулевич, експерт Всепольського центру досліджень та реєстрації пам’яток, вважає, що передусім потрібно знаходити порозуміння зі священиками, щоб вони вчили громаду ставленню до автентичних дерев’яних церков і забезпечити храми необхідними охоронними засобами.
В Україні лише 17% культових установ обладнані охоронно-пожежною сигналізацією, за даними охоронних служб. За словами науковця, доволі часто духовні особи недооцінюють ступінь небезпеки і тому трапляються крадіжки. За останні 15 років було обкрадено 75% усіх костелів, каплиць, культових місць у Польщі. Ефективною в боротьбі з цим явищем є охорона при храмах, це можуть бути підготовлені молоді люди чи вартові з громади.
Андрій Салюк, голова ради Львівської обласної організації «Українського товариства охорони пам’яток історичної культури», наголосив, що в Україні статистика є ще страшнішою. Бо в державі досі не проведена інвентаризація сакральних об’єктів, а відтак невідомо, що цінного уже втрачено назавжди. Священик не несе ніякої відповідальності. Держава не знає, що зберігається у храмах, каплицях, каже Андрій Салюк, а тому на місці старовинної цінної ікони з’являються нові і довести злочин не можна. А часто сліди крадіжок приховують організованою пожежою.
Порадник від поляків
На Львівщині збереглось близько тисячі дерев’яних храмів. За роки незалежності майже сто церков повністю втрачені: їх або ж розібрала громада, щоб збудувати новий храм, або ж вони згоріли через недогляд чи зумисні дії. До слова, ніхто за всі роки не притягнутий до кримінальної відповідальності. Водночас у Польщі не має випадків пожеж у костелах та церквах.
Польські експерти написали «Порадник з питань захисту сакральних об’єктів», і книжка перекладена українською мовою. У ній проаналізовані усі проблеми, які мають у сусідній країні з охороною культурної спадщини і розповідають про те, як її захистити від злодіїв і унеможливити руйнування.
А ще у Польщі успішно діє туристичний проект «Шляхом дерев’яної архітектури». Учасники міжнародної конференції домовились продовжити його і на українські терени. А це привабить туристів і популяризуватиме автентичні дерев’яні церкви Західної України.
Дерев’яні пам’ятки, які зберігаються на території Польщі, перебувають у значно кращому стані, аніж в Україні. Однак внесення сакральних об’єктів у список ЮНЕСКО не лише привабить туристів, але навчить церковні громади в Україні належно ставитись до сакральних пам’яток. Сподіваються як українські, так і польські фахівці, які цими днями у Львові зібрались на міжнародну конференцію «Охорона сакральних пам’яток архітектури», на яку окрім реставраторів, влади і науковців запросили священиків.
Людський фактор – справжнє лихо для автентичних дерев’яних церков
Яцек Рулевич, експерт Всепольського центру досліджень та реєстрації пам’яток, вважає, що передусім потрібно знаходити порозуміння зі священиками, щоб вони вчили громаду ставленню до автентичних дерев’яних церков і забезпечити храми необхідними охоронними засобами.
В Україні лише 17% культових установ обладнані охоронно-пожежною сигналізацією, за даними охоронних служб. За словами науковця, доволі часто духовні особи недооцінюють ступінь небезпеки і тому трапляються крадіжки. За останні 15 років було обкрадено 75% усіх костелів, каплиць, культових місць у Польщі. Ефективною в боротьбі з цим явищем є охорона при храмах, це можуть бути підготовлені молоді люди чи вартові з громади.
Андрій Салюк, голова ради Львівської обласної організації «Українського товариства охорони пам’яток історичної культури», наголосив, що в Україні статистика є ще страшнішою. Бо в державі досі не проведена інвентаризація сакральних об’єктів, а відтак невідомо, що цінного уже втрачено назавжди. Священик не несе ніякої відповідальності. Держава не знає, що зберігається у храмах, каплицях, каже Андрій Салюк, а тому на місці старовинної цінної ікони з’являються нові і довести злочин не можна. А часто сліди крадіжок приховують організованою пожежою.
Порадник від поляків
На Львівщині збереглось близько тисячі дерев’яних храмів. За роки незалежності майже сто церков повністю втрачені: їх або ж розібрала громада, щоб збудувати новий храм, або ж вони згоріли через недогляд чи зумисні дії. До слова, ніхто за всі роки не притягнутий до кримінальної відповідальності. Водночас у Польщі не має випадків пожеж у костелах та церквах.
Польські експерти написали «Порадник з питань захисту сакральних об’єктів», і книжка перекладена українською мовою. У ній проаналізовані усі проблеми, які мають у сусідній країні з охороною культурної спадщини і розповідають про те, як її захистити від злодіїв і унеможливити руйнування.
А ще у Польщі успішно діє туристичний проект «Шляхом дерев’яної архітектури». Учасники міжнародної конференції домовились продовжити його і на українські терени. А це привабить туристів і популяризуватиме автентичні дерев’яні церкви Західної України.
