Доступність посилання

ТОП новини

Головування в ОБСЄ – шанс України


Київ – Колишні міністри закордонних справ Борис Тарасюк, Володимир Огризко і Петро Порошенко позитивно оцінюють те, що Україна керуватиме в ОБСЄ у 2013 році. Таке рішення Організації з безпеки та співпраці у Європі – результат наполегливої роботи української дипломатії за останні 5 років, наголосили дипломати в інтерв’ю Радіо Свобода. На їхню думку, ОБСЄ своїм рішенням не підтвердила демократичність України, а лише надала їй шанс реалізувати у реформах задекларовану відданість демократичним цінностям.

Борис Тарасюк
Борис Тарасюк, міністр закордонних справ України у 1998–2000, 20052006 роках


– В дипломатії нічого не робиться за один день. Дипломатична робота має певну інерцію: можна розпочати декілька років тому, а результат може випливти лише сьогодні. Це якраз той випадок. Ще у 2005 році, коли постала демократична Україна після перемоги Помаранчевої революції, тодішній міністр закордонних справ зробив офіційну заявку, щоб Україна отримала головування в ОБСЄ на 2013 рік.

Тому теперішня влада не може називати це лише своєю перемогою, бо ця перемога була закладена ще 5 років тому їхніми попередниками. Теперішній владі просто пощастило, що це рішення оголосили саме зараз, а не за попереднього уряду. Крім того, це немає нічого спільного з сучасним станом української демократії. Більше того, нещодавно Парламентська асамблея Ради Європи зробила заяву про погіршення стану демократії в Україні й найближчими днями ухвалить резолюцію про політичну ситуацію в Україні. Думаю, що ця резолюція буде дуже критичною. Тож я не погоджуюся із заявою Віктора Януковича про те, що рішення ОБСЄ є підтвердженням «досягнень України у побудові демократичного суспільства». Давати такі оцінки й коментарі – це видавати бажане за дійсне. Теперішня влада мусить мовчати про рівень демократії в Україні, щоб не провокувати європарламентарів на ще більшу критику.

Володимир Огризко
Володимир Огризко, міністр закордонних справ у 2007–2009 роках


– Я провів 5 років послом в ОБСЄ і знаю, наскільки це важливий і чутливий міжнародний орган. Відтак головування України в цьому органі додасть авторитету нашій державі, але з іншого боку покаже й здатність нашої дипломатії адекватно реагувати на виклики, які виникатимуть. До цього треба серйозно підготуватися. Мені здається, що це добрий шанс для України позитивно про себе заявити і подати свою позицію в рамках ОБСЄ.

Україна подавала заявку на головування ще раніше, але через певні обставини рішення відкладали. Те, що зараз рішення ухвалили, є доброю можливістю для України продемонструвати свої підходи до вирішення ключових питань, які є сьогодні на порядку денному європейської і євроатлантичної спільноти. Адже ОБСЄ – це структура, де сходяться ниточки ключових гарячих проблем, що так сьогодні хвилюють це товариство.

Нам з перших днів участі в цій організації довелося активно відстоювати дуже серйозні завдання: вирішувалась й зовнішня політика України, і все наше співтовариство в цілому, насамперед, питання відстоювання демократичних цінностей й прав людини. Дуже важливо, що Україна за ці роки стала серйозним гравцем на цьому полі. На великий жаль, сьогодні ми маємо «відкат» у цьому плані.

Ми говорили про велику роботу, яка була проведена в питаннях безпеки, адже ОБСЄ – це та структура, яка опікується військовими і військово-політичними питаннями, де ми чітко і ясно заявили про своє бачення теми безпеки. В рамках ОБСЄ відбувається дискусія, як саме має виглядати наш світ у майбутньому саме в безпековому плані. Тут ми можемо сказати й своє вагоме слово.

Звичайно, останні новації, коли Україна обрала для себе якийсь не всім зрозумілий статус позаблокової держави, у певному розумінні стримуватимуть наші можливості. Але мені здається, що до 2013 року дещо може й змінитися.

Це може бути надзвичайно важливим кроком України в контексті нашого внеску до загальної системи безпеки, яка буде формуватися протягом найближчого часу. Вона не відміняє тих структур безпеки, які вже існують, наприклад – НАТО, співпраця з яким, на мою думку, абсолютно відповідає інтересам України. Йдеться про справді не лише політичний, а й суто практичний військовий компонент. Це дасть поштовх для продовження наших контактів і в майбутньому. Я глибоко переконаний, що наш статус позаблоковості минеться, і ми так чи інакше продовжимо курс на вступ до цієї безпекової структури, бо саме у такий спосіб Україна може забезпечити свою власну безпеку.

Петро Порошенко
Петро Порошенко, міністр закордонних справ у період із жовтня 2009-го до березня 2010-го


– Я відношу це рішення до очевидних успіхів української дипломатії. Це складний процес політичних міждержавних домовленостей, це наполеглива й кропітка робота українських дипломатів, яка принесла вагомий результат.

Я розглядаю це рішення як аванс, як стимул для України з боку ОБСЄ відповідати внутрішнім стандартам цієї організації. З іншого боку, Президент, безперечно, може мати право стверджувати, що це вже визнання певних заслуг. Але заслуги полягають не в демократизації суспільства, а в консолідації влади, підвищенні рівня керованості влади й ліквідації її внутрішніх конфліктів. Безумовно, що спільнота ОБСЄ це цінує, адже це означає, що влада має можливість реалізувати задекларовані нею зобов’язання. Це не є досягненням, це є лише можливості, лише важелі для проведення реформ, і вже у кожному своєму подальшому кроці Україна має демонструвати, яким чином вона використовує ці можливості.

Дипломатичні рішення – це цілий комплекс факторів, і відкидати будь-який із них неправильно. Я можу наголосити, що Україна традиційно має тісні економічні й політичні стосунки з Казахстаном. Зав’язано дуже багато інтересів, починаючи з координації дій на ринку зерна й завершуючи транзитом казахської нафти, участі України у розробці казахських родовищ й координації позицій у міжнародних організаціях, що, власне зараз і відбулося. Але треба розуміти, що голос Казахстану в ОБСЄ – це лише один голос, а ухвалення рішень в ОБСЄ є надзвичайно складною процедурою. Тому пошук компромісів, незважаючи на активну роль Казахстану, є надзвичайно важким, бо рішення мають ухвалити усі члени ОБСЄ.

Те, чи зможе Україна належно скористатися зі свого головування в ОБСЄ, стовідсотково залежатиме від самої України. От, наприклад, ми взялися проводити чемпіонат Євро-2012. Це лише можливість продемонструвати європейськість України, продемонструвати те, наскільки гарною є наша країна. Це можливість залучити інвестиції та туристів. Але й можна навпаки – втягнутися в корупційні скандали, зірвати терміни підготовки, перевитратити бюджети й узяти на себе зайвий борговий скандал.

Така ж ситуація з головуванням в ОБСЄ. Керування цією організацію автоматично не означає, що Україна буде здатна провести у Києві потужний впливовий форум ОБСЄ, чи то на рівні міністрів, чи саміт. Адже далеко не у кожній країні світу, яка головує в ОБСЄ, проводяться саміти. Це лише можливість і шанс для України цією можливістю скористатися.
  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG