До попереднього Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО включили 15 об’єктів культурної спадщини від України. Про це у Києві перед початком круглого столу «Національна культурна спадщина: здобутки, втрати, виклики» заявив перший заступник голови Державної служби з питань національної культурної спадщини Віктор Вечерський.
За інформацією Держкультурспадщини, до основного Списку пропонується внести історичні центри Чернігова та Одеси, культурний ландшафт каньйону міста Кам’янець-Подільський, руїни античного міста Херсонес, Канівський природний заповідник та «Могилу Тараса Шевченка», Національний степовий біосферний заповідник «Асканія-Нова», дендрологічний парк «Софіївка», Бахчисарайський ханський палац, археологічний комплекс «Кам’яна могила», Миколаївську астрономічну обсерваторію, комплекс пам’яток Судацької фортеці, Резиденцію Буковинських митрополитів, астрономічні обсерваторії України, Кирилівську та Андріївську церкви у Києві та дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі.
Віктор Вечерський наголосив, що «серед номінантів є й такі, які перебувають у такому списку вже 15 років». «Найбільш перспективними і такими, що справді мають шанси потрапити до основного списку, є два номінанти. Перший – це Резиденція митрополитів Буковини, відомий для мешканців Чернівців як комплекс Чернівецького національного університету імені Федьковича. Це дуже добре підготовлена номінація. Другий – транскордонний проект, спільний для України та Польщі – дерев’яні церкви українських і польських Карпат, 8 церков по український бік кордону і 8 по польський», – зазначив він.
Нині до основного Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО від України входять чотири об’єкти: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами та Києво-Печерська Лавра, ансамбль історичного центру Львова, геодезична дуга Струве та букові праліси Карпат.
За інформацією Держкультурспадщини, до основного Списку пропонується внести історичні центри Чернігова та Одеси, культурний ландшафт каньйону міста Кам’янець-Подільський, руїни античного міста Херсонес, Канівський природний заповідник та «Могилу Тараса Шевченка», Національний степовий біосферний заповідник «Асканія-Нова», дендрологічний парк «Софіївка», Бахчисарайський ханський палац, археологічний комплекс «Кам’яна могила», Миколаївську астрономічну обсерваторію, комплекс пам’яток Судацької фортеці, Резиденцію Буковинських митрополитів, астрономічні обсерваторії України, Кирилівську та Андріївську церкви у Києві та дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі.
Віктор Вечерський наголосив, що «серед номінантів є й такі, які перебувають у такому списку вже 15 років». «Найбільш перспективними і такими, що справді мають шанси потрапити до основного списку, є два номінанти. Перший – це Резиденція митрополитів Буковини, відомий для мешканців Чернівців як комплекс Чернівецького національного університету імені Федьковича. Це дуже добре підготовлена номінація. Другий – транскордонний проект, спільний для України та Польщі – дерев’яні церкви українських і польських Карпат, 8 церков по український бік кордону і 8 по польський», – зазначив він.
Нині до основного Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО від України входять чотири об’єкти: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами та Києво-Печерська Лавра, ансамбль історичного центру Львова, геодезична дуга Струве та букові праліси Карпат.
