До недільних подій у Мінську, польський уряд серед найбільших зовнішньополітичних досягнень Польщі називав відносини з Білоруссю. Мовляв, гнучкість польської дипломатії спричинила потепління у стосунках Білорусі з ЄС, а також певну відлигу всередині самої Білорусі. Досить згадати, що впродовж цього року міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський двічі був з офіційними візитами в Мінську. Саме йому, як головному прихильнику еластичної політики щодо режиму президента Білорусі Олександра Лукашенка найбільше дісталося на горіхи від польської опозиції.
Ярослав Качинський, лідер опозиційної партії «Право і справедливість», оцінюючи результати виборів у Білорусі, зокрема сказав: «Політика теперішнього уряду щодо Білорусі, і особливо діяльність міністра Сікорського, зазнали цілковитої поразки». Спроби польської влади знайти спільну мову з білоруською «диктатурою» Качинський назвав наївними. Лідер польської опозиції вважає, що дотеперішню політику Варшави щодо Мінська у Білорусі сприймали як вияв підтримки для режиму Олександра Лукашенка.
Ілюзій щодо Лукашенка у Варшаві не мають
Риторика багатьох польських політиків загострилася після прес-конференції президента Олександра Лукашенка в Мінську, під час якої він вихваляв польсько-білоруські стосунки й ствердив, що у них – світле майбутнє. Низка відомих польських політиків та експертів заявили, що Польща повинна зайняти щодо Білорусі значно жорсткішу позицію, ніж та, що була дотепер. Депутат Сейму Павел Понциліуш, який спостерігав за перебігом білоруських виборів назвав процедуру підрахунку голосів «фарсом». Марек Буцько, колишній польський дипломат у Білорусі твердить, що проти режиму Лукашенка потрібно застосувати дієві санкції.
Досить різко з приводу ситуації в Білорусі висловився й голова Європарламенту Єжи Бузек, який саме перебуває у Варшаві. Оцінюючи події в Мінську, він вжив такі формулювання як «білоруський тоталітаризм» та «диктатура». Бузек не має ілюзій щодо білоруського режиму, проте він переконаний, що Європа повинна всіляко підтримувати громадянське суспільство, котре кристалізується у Білорусі.
Польська влада мусить вести «понуру гру» з диктатором?
Услід за лавиною заяв і промов польських політиків про свою позицію заявили очільники польської держави. Як повідомив речник польського Міністерства закордонних справ Марцін Босацький, міністр Радослав Сікорський розмовляв по телефону з білоруським міністром закордонних справ Мартиновим і категорично вимагав припинити репресії щодо білоруської опозиції, а також звільнити всіх затриманих і заарештованих.
Про те, що останні події в Мінську – тривожний сигнал для багатьох країн ЄС заявив президент Польщі Броніслав Коморовський. За його словами ці події дають підстави до зміни європейської стратегії щодо Білорусі. Про те, як саме польська влада бачить перспективи відносин із Мінськом уточнив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск.
«Щодо такого складного і специфічного партнера як Білорусь Польща повинна намагатися використовувати всі шанси, аби ситуація там змінилася. Якщо діяльність Польщі та ЄС останнім часом спричиняла зменшення репресій щодо опозиції, то ми ставимося до цього як до шансу й намагаємося це використовувати. Коли ж виявляється, що це не дає результатів, ми мусимо займати жорсткішу позицію. У цьому суть досить понурої гри з диктаторами й такими устроями як той, що панує в Білорусі», – зазначив Дональд Туск.
Він запевняє, що впродовж найближчих днів Польща інтенсивно інформуватиме країни ЄС а також США про те, що ж насправді відбувається у Білорусі. «Ми не дозволимо нікому ствердити, що у цих виборах був бодай натяк на демократичні вибори», – наголосив польський прем'єр-міністр.
Тим часом у польські медіа просочилася неофіційна інформація з канцелярії президента Броніслава Коморовського про те, що Польща готує для країн-членів ЄС пропозиції «розумних санкцій» щодо Білорусі. Оточення польського президента, начебто переконане в тому, що потрібно відновити візові санкції щодо низки офіційних осіб, які складають кістяк авторитарного білоруського режиму. Водночас, вважають у канцелярії Коморовського, білоруські студенти повинні отримати безвізовий режим із Польщею. Мовляв, безперешкодні подорожі білоруської молоді на територію ЄС сприятимуть зміцненню громадянського суспільства в Білорусі.
Ярослав Качинський, лідер опозиційної партії «Право і справедливість», оцінюючи результати виборів у Білорусі, зокрема сказав: «Політика теперішнього уряду щодо Білорусі, і особливо діяльність міністра Сікорського, зазнали цілковитої поразки». Спроби польської влади знайти спільну мову з білоруською «диктатурою» Качинський назвав наївними. Лідер польської опозиції вважає, що дотеперішню політику Варшави щодо Мінська у Білорусі сприймали як вияв підтримки для режиму Олександра Лукашенка.
Ілюзій щодо Лукашенка у Варшаві не мають
Риторика багатьох польських політиків загострилася після прес-конференції президента Олександра Лукашенка в Мінську, під час якої він вихваляв польсько-білоруські стосунки й ствердив, що у них – світле майбутнє. Низка відомих польських політиків та експертів заявили, що Польща повинна зайняти щодо Білорусі значно жорсткішу позицію, ніж та, що була дотепер. Депутат Сейму Павел Понциліуш, який спостерігав за перебігом білоруських виборів назвав процедуру підрахунку голосів «фарсом». Марек Буцько, колишній польський дипломат у Білорусі твердить, що проти режиму Лукашенка потрібно застосувати дієві санкції.
Досить різко з приводу ситуації в Білорусі висловився й голова Європарламенту Єжи Бузек, який саме перебуває у Варшаві. Оцінюючи події в Мінську, він вжив такі формулювання як «білоруський тоталітаризм» та «диктатура». Бузек не має ілюзій щодо білоруського режиму, проте він переконаний, що Європа повинна всіляко підтримувати громадянське суспільство, котре кристалізується у Білорусі.
Польська влада мусить вести «понуру гру» з диктатором?
Услід за лавиною заяв і промов польських політиків про свою позицію заявили очільники польської держави. Як повідомив речник польського Міністерства закордонних справ Марцін Босацький, міністр Радослав Сікорський розмовляв по телефону з білоруським міністром закордонних справ Мартиновим і категорично вимагав припинити репресії щодо білоруської опозиції, а також звільнити всіх затриманих і заарештованих.
Про те, що останні події в Мінську – тривожний сигнал для багатьох країн ЄС заявив президент Польщі Броніслав Коморовський. За його словами ці події дають підстави до зміни європейської стратегії щодо Білорусі. Про те, як саме польська влада бачить перспективи відносин із Мінськом уточнив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск.
«Щодо такого складного і специфічного партнера як Білорусь Польща повинна намагатися використовувати всі шанси, аби ситуація там змінилася. Якщо діяльність Польщі та ЄС останнім часом спричиняла зменшення репресій щодо опозиції, то ми ставимося до цього як до шансу й намагаємося це використовувати. Коли ж виявляється, що це не дає результатів, ми мусимо займати жорсткішу позицію. У цьому суть досить понурої гри з диктаторами й такими устроями як той, що панує в Білорусі», – зазначив Дональд Туск.
Він запевняє, що впродовж найближчих днів Польща інтенсивно інформуватиме країни ЄС а також США про те, що ж насправді відбувається у Білорусі. «Ми не дозволимо нікому ствердити, що у цих виборах був бодай натяк на демократичні вибори», – наголосив польський прем'єр-міністр.
Тим часом у польські медіа просочилася неофіційна інформація з канцелярії президента Броніслава Коморовського про те, що Польща готує для країн-членів ЄС пропозиції «розумних санкцій» щодо Білорусі. Оточення польського президента, начебто переконане в тому, що потрібно відновити візові санкції щодо низки офіційних осіб, які складають кістяк авторитарного білоруського режиму. Водночас, вважають у канцелярії Коморовського, білоруські студенти повинні отримати безвізовий режим із Польщею. Мовляв, безперешкодні подорожі білоруської молоді на територію ЄС сприятимуть зміцненню громадянського суспільства в Білорусі.
