Партія регіонів опинилася у пастці, яку сама собі створила, обіцяючи своїм виборцям і Росії надати російській мові статус другої офіційної, що фактично означає прирівняти її до державної. Виконання цієї обіцянки не є можливим, оскільки у парламенті не набереться 300 голосів, необхідних для зміни «мовної» 10-ї статті Конституції України.
До того ж мовне питання, як показали акції протесту та звернення інтелігенції, збурює громадськість, що зовсім не вкладається у проголошену новим Президентом тезу про «стабілізацію ситуації в країні». Це зрозуміли і в ОБСЄ, порекомендувавши Україні «утриматися від розгляду проекту закону про мови в Україні у його теперішній формі, а натомість зосередитися на здійсненні всеохоплюючої реформи застарілого українського законодавства у сфері національних меншин та мовних питань».
Тому, за всієї поваги до посади Президента, велике здивування й сумнів викликали слова Віктора Януковича про те, що «законопроекту, який обмежуватиме українську мову, що розглядається в парламенті, – я ще не бачив. Я його вивчу. Якщо там є порушення тих принципів, які в нас є в країні, я його, певна річ, не підпишу»
Президент сказав це 25 лютого під час свого 4-годинного спілкування з громадянами України, і буквально за кілька хвилин майже слово в слово повторив один із базових аргументів ініціаторів проекту Закону «Про мови», а саме про необхідність приведення ситуації в Україні у відповідність до Європейської мовної хартії.
Ще одним підтвердженням того, що Президент навіть якщо й «не бачив» цей законопроект, то точно знає його ключові «вибухонебезпечні» тези, є заява Віктора Януковича під час відомого «чеховсько-поетичного» прямоефірного телемосту «Сімферополь – регіони» 28 січня 2010 року.
Віктор Янукович пообіцяв тоді, що у разі обрання його Президентом надасть російській мові статус офіційної не пізніше від березня-квітня 2011 року. «У нас готовий законопроект, який передбачає імплементацію Європейської хартії. Цей законопроект передбачає введення російської мови в діловодство у всіх сферах життя – в школах, в освіті, в медицині, судочинстві, державних установах», – сказав тоді Янукович.
Після цього можна навіть не задумуватися над тим, як міг лідер Партії регіонів «не бачити» проекту Закону «Про мови», одним з ініціаторів якого є голова парламентської фракції Партії регіонів і найближчий соратник Віктора Януковича Олександр Єфремов. І навіть не треба намагатися зрозуміти, чому Президент не читав законопроекту, зареєстрованого у Верховній Раді, основні тези якого він сам озвучив іще під час виборчої кампанії і які розкритикували європейські експерти та інспектує Венеціанська комісія.
Важливо зрозуміти, ЧОМУ Президент сказав, що «не бачив» проекту Закону «Про мови».
Хочете зрозуміти – слухайте, що кажуть, і дивіться, що роблять!
Віктором Януковичем незадоволені. «Свої» критикують Президента за нерішучість у «мовному питанні». Комуністи, автоматично голосуючи у більшості, навіть оголосили себе в опозиції, бо, мовляв, Янукович «не виконує свої обіцянок» і «педалює розгляд закону у парламенті». Директор української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов на круглому столі «Годовщина президентства В. Януковича: успехи и ожидания» заявив, що не вийде на мітинг підтримувати Януковича, якщо той не підтримає новий закон про мови.
Та що ж йому казати, якщо сам Президент під час свого спілкування в режимі телемостів із країною порекомендував одеській студентці (о, жах!) вчити українську мову й українською розмовляти. «Я й своїм онукам порадив вчити українську мову, щоб вони могли українською розмовляти й співати. Ми живемо на українській землі, і ми маємо завжди до цього ставитися з повагою та гордістю», – сказав Віктор Янукович.
Моментально, але не так гостро, як можна було сподіватися, відреагував на це депутат російської Держдуми, директор Інституту країн СНД Костянтин Затулін. Він зауважив, що чинному Президентові України властиве бажання заспокоїти пристрасті та об’єднати Україну, але «людям Януковича не вдалося втриматися від спокуси вважати, що тепер, коли вони перебувають при владі, вони зможуть вирішити всі проблеми без федералізму».
«Я сподіваюсь, що з часом вони це зрозуміють… Адже досі цілі групи населення ставляться до держави не дуже лояльно, бо ця держава не повною мірою задовольняє потреби, перш за все російськомовного виборця. Держава не зняла всіх тривог цього виборця», – підсумував свої тривоги про російськомовних українських громадян пан Затулін.
А голова Комітету з міжнародних справ Держдуми Росії Костянтин Косачов в інтерв’ю журналові «Профіль» навіть зауважив, що якщо російській мові дати «такі ж повноваження й свободи, як українській, то від цього могла б потерпіти вже українська мова, що було б зовсім неправильно для долі державності, для суверенітету України».
«Тому ніхто й не чекає від Януковича ніяких подібних кроків», – запевнив Косачов.
Вочевидь, усі ці тиради мають наштовхнути «отъявленных националистов» (формулювання президента Центру системного аналізу і прогнозування Ростислава Іщенка) на те, що варто заспокоїтися, не критикувати Президента. бо, мовляв, питання знято!
Вони ідуть в обхід
Щоб зрозуміти, наскільки ж «знятим» із порядку денного влади є намагання надати російській мові статус другої офіційної, що фактично, без зміни Конституції, прирівняє її до державної, треба послухати заступника голови парламентської фракції Партії регіонів, голови ради правозахисного громадського руху «Російськомовна Україна» Вадима Колесніченка.
До того ж, відтепер його можна не тільки слухати, а й регулярно дивитися на… телеканалі «Рада».
Тезу про те, що діти, які навчаються не тією мовою, якою розмовляють у їхній родині, розвиваються щонайменше на 30% повільніше від тих, які навчаються рідною мовою, пан Колесніченко озвучував і на широкому зібранні Центру соціально-консервативної політики у столичному готелі «Прем’єр-Палас».
За його словами, українське законодавство у теперішньому його вигляді прямо порушує права людини – право дітей навчатися рідною мовою. А ЄС та ОБСЄ, і сам Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Кнут Воллебек, заявив він, «демонструють потрійні стандарти». Та «ми не зобов’язані слухати ОБСЄ», наголосив Вадим Колесніченко, – «ми мусимо пояснити людям, що вони мають захищати свої права».
Пан Колесніченко повідомив, що він особисто уже домовився з шістьма дитячими садочками Києва про запровадження «уроків» російської мови, і висловив сподівання, що пізніше вдасться з допомогою батьків перевести ці садочки «повністю на російську мову».
Палко підтримав лідера «Російськомовної України» директор Відкритої педагогічної школи Сергій Вєтров. «Захистом російської мови має займатися не держава, цим маємо займатися ми – інтелігенти, цим має займатися громадськість», – сказав він, звертаючись до присутніх на обговоренні представників Української асоціації викладачів російської мови й літератури, Українського товариства російської культури «Русь», ВГО «Свої», Російської общини України, Школи політичної психології, ВМГО «Студреспубліка» та інших.
Інших більше від сотні. Принаймні, таку цифру названо у заклику доєднатися до кампанії «Ты выбрал тест по русскому языку?» Там, зокрема, написано: «призываем Вас присоединится к гражданской кампании «Ты выбрал тест по русскому языку?», объявленной в 2011 году коалицией более 100 общественных организаций под эгидой Правозащитного общественного движения «Русскоязычная Украина».
Може, саме ці організації мав на увазі Дмитро Табачник, коли казав, що «мріє, щоб нарешті пробудилися здорові сили й виступили на підтримку влади»?
Ірина Штогрін – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
До того ж мовне питання, як показали акції протесту та звернення інтелігенції, збурює громадськість, що зовсім не вкладається у проголошену новим Президентом тезу про «стабілізацію ситуації в країні». Це зрозуміли і в ОБСЄ, порекомендувавши Україні «утриматися від розгляду проекту закону про мови в Україні у його теперішній формі, а натомість зосередитися на здійсненні всеохоплюючої реформи застарілого українського законодавства у сфері національних меншин та мовних питань».
Тому, за всієї поваги до посади Президента, велике здивування й сумнів викликали слова Віктора Януковича про те, що «законопроекту, який обмежуватиме українську мову, що розглядається в парламенті, – я ще не бачив. Я його вивчу. Якщо там є порушення тих принципів, які в нас є в країні, я його, певна річ, не підпишу»
Президент сказав це 25 лютого під час свого 4-годинного спілкування з громадянами України, і буквально за кілька хвилин майже слово в слово повторив один із базових аргументів ініціаторів проекту Закону «Про мови», а саме про необхідність приведення ситуації в Україні у відповідність до Європейської мовної хартії.
Ще одним підтвердженням того, що Президент навіть якщо й «не бачив» цей законопроект, то точно знає його ключові «вибухонебезпечні» тези, є заява Віктора Януковича під час відомого «чеховсько-поетичного» прямоефірного телемосту «Сімферополь – регіони» 28 січня 2010 року.
Віктор Янукович пообіцяв тоді, що у разі обрання його Президентом надасть російській мові статус офіційної не пізніше від березня-квітня 2011 року. «У нас готовий законопроект, який передбачає імплементацію Європейської хартії. Цей законопроект передбачає введення російської мови в діловодство у всіх сферах життя – в школах, в освіті, в медицині, судочинстві, державних установах», – сказав тоді Янукович.
Після цього можна навіть не задумуватися над тим, як міг лідер Партії регіонів «не бачити» проекту Закону «Про мови», одним з ініціаторів якого є голова парламентської фракції Партії регіонів і найближчий соратник Віктора Януковича Олександр Єфремов. І навіть не треба намагатися зрозуміти, чому Президент не читав законопроекту, зареєстрованого у Верховній Раді, основні тези якого він сам озвучив іще під час виборчої кампанії і які розкритикували європейські експерти та інспектує Венеціанська комісія.
Важливо зрозуміти, ЧОМУ Президент сказав, що «не бачив» проекту Закону «Про мови».
Хочете зрозуміти – слухайте, що кажуть, і дивіться, що роблять!
Віктором Януковичем незадоволені. «Свої» критикують Президента за нерішучість у «мовному питанні». Комуністи, автоматично голосуючи у більшості, навіть оголосили себе в опозиції, бо, мовляв, Янукович «не виконує свої обіцянок» і «педалює розгляд закону у парламенті». Директор української філії Інституту країн СНД Володимир Корнілов на круглому столі «Годовщина президентства В. Януковича: успехи и ожидания» заявив, що не вийде на мітинг підтримувати Януковича, якщо той не підтримає новий закон про мови.
Та що ж йому казати, якщо сам Президент під час свого спілкування в режимі телемостів із країною порекомендував одеській студентці (о, жах!) вчити українську мову й українською розмовляти. «Я й своїм онукам порадив вчити українську мову, щоб вони могли українською розмовляти й співати. Ми живемо на українській землі, і ми маємо завжди до цього ставитися з повагою та гордістю», – сказав Віктор Янукович.
Моментально, але не так гостро, як можна було сподіватися, відреагував на це депутат російської Держдуми, директор Інституту країн СНД Костянтин Затулін. Він зауважив, що чинному Президентові України властиве бажання заспокоїти пристрасті та об’єднати Україну, але «людям Януковича не вдалося втриматися від спокуси вважати, що тепер, коли вони перебувають при владі, вони зможуть вирішити всі проблеми без федералізму».
«Я сподіваюсь, що з часом вони це зрозуміють… Адже досі цілі групи населення ставляться до держави не дуже лояльно, бо ця держава не повною мірою задовольняє потреби, перш за все російськомовного виборця. Держава не зняла всіх тривог цього виборця», – підсумував свої тривоги про російськомовних українських громадян пан Затулін.
А голова Комітету з міжнародних справ Держдуми Росії Костянтин Косачов в інтерв’ю журналові «Профіль» навіть зауважив, що якщо російській мові дати «такі ж повноваження й свободи, як українській, то від цього могла б потерпіти вже українська мова, що було б зовсім неправильно для долі державності, для суверенітету України».
«Тому ніхто й не чекає від Януковича ніяких подібних кроків», – запевнив Косачов.
Вочевидь, усі ці тиради мають наштовхнути «отъявленных националистов» (формулювання президента Центру системного аналізу і прогнозування Ростислава Іщенка) на те, що варто заспокоїтися, не критикувати Президента. бо, мовляв, питання знято!
Вони ідуть в обхід
Щоб зрозуміти, наскільки ж «знятим» із порядку денного влади є намагання надати російській мові статус другої офіційної, що фактично, без зміни Конституції, прирівняє її до державної, треба послухати заступника голови парламентської фракції Партії регіонів, голови ради правозахисного громадського руху «Російськомовна Україна» Вадима Колесніченка.
До того ж, відтепер його можна не тільки слухати, а й регулярно дивитися на… телеканалі «Рада».
Тезу про те, що діти, які навчаються не тією мовою, якою розмовляють у їхній родині, розвиваються щонайменше на 30% повільніше від тих, які навчаються рідною мовою, пан Колесніченко озвучував і на широкому зібранні Центру соціально-консервативної політики у столичному готелі «Прем’єр-Палас».
За його словами, українське законодавство у теперішньому його вигляді прямо порушує права людини – право дітей навчатися рідною мовою. А ЄС та ОБСЄ, і сам Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Кнут Воллебек, заявив він, «демонструють потрійні стандарти». Та «ми не зобов’язані слухати ОБСЄ», наголосив Вадим Колесніченко, – «ми мусимо пояснити людям, що вони мають захищати свої права».
Пан Колесніченко повідомив, що він особисто уже домовився з шістьма дитячими садочками Києва про запровадження «уроків» російської мови, і висловив сподівання, що пізніше вдасться з допомогою батьків перевести ці садочки «повністю на російську мову».
Палко підтримав лідера «Російськомовної України» директор Відкритої педагогічної школи Сергій Вєтров. «Захистом російської мови має займатися не держава, цим маємо займатися ми – інтелігенти, цим має займатися громадськість», – сказав він, звертаючись до присутніх на обговоренні представників Української асоціації викладачів російської мови й літератури, Українського товариства російської культури «Русь», ВГО «Свої», Російської общини України, Школи політичної психології, ВМГО «Студреспубліка» та інших.
Інших більше від сотні. Принаймні, таку цифру названо у заклику доєднатися до кампанії «Ты выбрал тест по русскому языку?» Там, зокрема, написано: «призываем Вас присоединится к гражданской кампании «Ты выбрал тест по русскому языку?», объявленной в 2011 году коалицией более 100 общественных организаций под эгидой Правозащитного общественного движения «Русскоязычная Украина».
Може, саме ці організації мав на увазі Дмитро Табачник, коли казав, що «мріє, щоб нарешті пробудилися здорові сили й виступили на підтримку влади»?
Ірина Штогрін – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
