192 тисячі осіб, із яких складатиметься українське військо – це не лише військові. 50 тисяч із них – цивільні працівники. Як ідеться у законопроекті про чергове скорочення армії – чисельність війська визначили з урахуванням його сучасного стану, складної економічної ситуації та обмежених можливостей держави щодо його забезпечення.
У пояснювальній записці до законопроекту, зокрема, зазначається, що скорочуватимуть Збройні сили «оптимізацією» органів управління, усуваючи дублювання окремих завдань і функцій, скорочуючи ланки військового управління, впроваджуючи нові інформаційні технології.
Армія скорочується – боєздатність підвищується?
Директор Департаменту фінансів Міністерства оборони України генерал-лейтенант Іван Марко запевнив у коментарі Радіо Свобода, що обороноздатність України після скорочення не зменшиться. «Є доктрина, є завдання, які визначені Президентом України для Збройних сил України. І відповідно до тих завдань, до доктрини відпрацьовується чисельність збройних сил. Під завдання, які стоять перед Збройними силами формується чисельність і кошторис», – поінформував він.
Раніше у Генеральному штабі Збройних сил України запевняли, що скорочення торкнеться управлінського апарату, зокрема, апарату Генштабу, який зменшать на 20%. Будуть скорочення і в армійських корпусах, один із них розформують повністю. Скорочення української армії – необхідність. Але це скорочення має бути розумним, зазначає екс-міністр оборони України Олександр Кузьмук.
«Необхідність така – скорочення до 150-160 тисяч осіб. Але потрібна і безумовна умова – одночасне переозброєння на сучасну техніку озброєння, – говорить Олександр Кузьмук. – Якщо будуть тільки скорочувати чисельно, то обороноздатність однозначно буде зменшуватись. Сьогодні є частка особового складу, який займається не військовою справою, а охороною військових містечок, баз і майна. От якщо цей компонент скоротити, залишивши бойовий компонент і одночасно розпочати переозброєння, тоді ми можемо мати армію на 160 тисяч осіб».
Колишній міністр оборони Анатолій Гриценко стверджує, що ні про яке скорочення у законопроекті Президента не йдеться. «Тому що останнього разу, станом на 31 грудня 2008 року Верховна Рада затвердила чисельність 191 тисячу, а зараз вносить 192 тисячі, тобто на тисячу більше. В пояснювальній записці написано, що йде скорочення на понад 9 тисяч осіб – це неправда», – каже парламентарій.
Взагалі питання чисельності Збройних Сил, наголошує Анатолій Гриценко, треба вирішувати залежно від того, чи матиме Україна військових союзників. «Попередньо планувалося, що армія до кінця 2011 року буде скорочена до 153 тисяч і буде повністю контрактна. Якщо ми говоримо про позаблоковий статус, значить треба мати армію, яка буде виконувати всі функції, без перекладання їх на плечі партнерів чи союзників. А це означає: більша чисельність, більший резервний компонент і в кілька разів (мінімум в три) більший військовий бюджет для того, щоб підняти боєздатність армії», – зауважив він.
Не вмінням, а числом
При всіх скороченнях, як зазначає військовий експерт Сергій Згурець, українська армія залишається однією з найбільших в Європі, поступаючись чисельністю лише армії Російської Федерації, яка нараховує один мільйон вояків та армії Туреччини, яка нараховує 500 тисяч осіб.
«Українська армія і надалі є достатньо великою військовою потужністю, якщо ми виходимо лише з чисельності особового складу. Разом з тим, слід враховувати, що насправді той бюджет, який на сьогодні виділяється на потреби армії, дозволяє утримувати близько 70 тисяч вояків», – наголосив експерт.
Українська армія фінансується в основному за трьома напрямками: грошове забезпечення особового складу, виділяються бюджетні кошти на харчування військовослужбовців та фінансуються комунальні видатки. А такі питання, як бойова підготовка, як підготовка військ взагалі – на рівні 8%. Такими є офіційні дані.
На переозброєння теж коштів обмаль. За даними експертів на минулий рік ( а свіжіших поки що немає) більшість літаків і вертольотів не можуть піднятися у повітря, 40% бронетанкової техніки і артилерійських систем – не готові до бою.
Армію скорочують не лише в Україні, зауважує військовий експерт Сергій Згурець, після завершення наприкінці 80-х років минулого століття «холодної війни» і розпаду Варшавського договору через це пройшли майже всі країни Європи.
«На сьогодні намагаються обходитися значно меншою кількістю особового складу, значно більше посилюючи ефективність військової техніки. На жаль, ми цього не можемо робити і поки що намагаємося компенсувати великою чисельністю особового складу», – додав Сергій Згурець.
Варто скорочувати не армію, а її інфраструктури
Треба робити акцент не на скороченні армії, а на скороченні інфраструктури. Варто прибрати незрозумілі підприємства, які існують при війську. Їх можна акціонувати. І нехай ці організації виконують замовлення Міноборони. Але під суворим контролем, говорить військовий експерт Микола Сунгуровський.
«Передання функцій, які можуть виконувати цивільні організації, – саме цим організаціям від Міністерства оборони. На договірних, контрактних основах. Але, звичайно, з контролем за якістю виконання цих функцій. Щоб не повторилася ситуація із забезпеченням українських вояків харчуванням, – каже Микола Сунгуровський. – Взагалі неоптимальні кошти не можна використовувати оптимальним чином. Нинішнє фінансування Збройних Сил України не можна використовувати оптимально. І варто переглядати пріоритети в державі загалом. Зрештою – триває скорочення армії, триває звільнення майна, земель…І постає питання – куди це все дівати? Заради чого скорочують чисельність армії? Щоб розбазарити те, що залишилося? А не для того, щоб зробити її оптимальною?»
Українська армія цього року отримає із державного бюджету лише половину необхідних грошей – замість 27 мільярдів гривень лише 13,6 мільярдів.
У пояснювальній записці до законопроекту, зокрема, зазначається, що скорочуватимуть Збройні сили «оптимізацією» органів управління, усуваючи дублювання окремих завдань і функцій, скорочуючи ланки військового управління, впроваджуючи нові інформаційні технології.
Армія скорочується – боєздатність підвищується?
Директор Департаменту фінансів Міністерства оборони України генерал-лейтенант Іван Марко запевнив у коментарі Радіо Свобода, що обороноздатність України після скорочення не зменшиться. «Є доктрина, є завдання, які визначені Президентом України для Збройних сил України. І відповідно до тих завдань, до доктрини відпрацьовується чисельність збройних сил. Під завдання, які стоять перед Збройними силами формується чисельність і кошторис», – поінформував він.
Раніше у Генеральному штабі Збройних сил України запевняли, що скорочення торкнеться управлінського апарату, зокрема, апарату Генштабу, який зменшать на 20%. Будуть скорочення і в армійських корпусах, один із них розформують повністю. Скорочення української армії – необхідність. Але це скорочення має бути розумним, зазначає екс-міністр оборони України Олександр Кузьмук.
«Необхідність така – скорочення до 150-160 тисяч осіб. Але потрібна і безумовна умова – одночасне переозброєння на сучасну техніку озброєння, – говорить Олександр Кузьмук. – Якщо будуть тільки скорочувати чисельно, то обороноздатність однозначно буде зменшуватись. Сьогодні є частка особового складу, який займається не військовою справою, а охороною військових містечок, баз і майна. От якщо цей компонент скоротити, залишивши бойовий компонент і одночасно розпочати переозброєння, тоді ми можемо мати армію на 160 тисяч осіб».
Колишній міністр оборони Анатолій Гриценко стверджує, що ні про яке скорочення у законопроекті Президента не йдеться. «Тому що останнього разу, станом на 31 грудня 2008 року Верховна Рада затвердила чисельність 191 тисячу, а зараз вносить 192 тисячі, тобто на тисячу більше. В пояснювальній записці написано, що йде скорочення на понад 9 тисяч осіб – це неправда», – каже парламентарій.
Взагалі питання чисельності Збройних Сил, наголошує Анатолій Гриценко, треба вирішувати залежно від того, чи матиме Україна військових союзників. «Попередньо планувалося, що армія до кінця 2011 року буде скорочена до 153 тисяч і буде повністю контрактна. Якщо ми говоримо про позаблоковий статус, значить треба мати армію, яка буде виконувати всі функції, без перекладання їх на плечі партнерів чи союзників. А це означає: більша чисельність, більший резервний компонент і в кілька разів (мінімум в три) більший військовий бюджет для того, щоб підняти боєздатність армії», – зауважив він.
Не вмінням, а числом
При всіх скороченнях, як зазначає військовий експерт Сергій Згурець, українська армія залишається однією з найбільших в Європі, поступаючись чисельністю лише армії Російської Федерації, яка нараховує один мільйон вояків та армії Туреччини, яка нараховує 500 тисяч осіб.
«Українська армія і надалі є достатньо великою військовою потужністю, якщо ми виходимо лише з чисельності особового складу. Разом з тим, слід враховувати, що насправді той бюджет, який на сьогодні виділяється на потреби армії, дозволяє утримувати близько 70 тисяч вояків», – наголосив експерт.
Українська армія фінансується в основному за трьома напрямками: грошове забезпечення особового складу, виділяються бюджетні кошти на харчування військовослужбовців та фінансуються комунальні видатки. А такі питання, як бойова підготовка, як підготовка військ взагалі – на рівні 8%. Такими є офіційні дані.
На переозброєння теж коштів обмаль. За даними експертів на минулий рік ( а свіжіших поки що немає) більшість літаків і вертольотів не можуть піднятися у повітря, 40% бронетанкової техніки і артилерійських систем – не готові до бою.
Армію скорочують не лише в Україні, зауважує військовий експерт Сергій Згурець, після завершення наприкінці 80-х років минулого століття «холодної війни» і розпаду Варшавського договору через це пройшли майже всі країни Європи.
«На сьогодні намагаються обходитися значно меншою кількістю особового складу, значно більше посилюючи ефективність військової техніки. На жаль, ми цього не можемо робити і поки що намагаємося компенсувати великою чисельністю особового складу», – додав Сергій Згурець.
Варто скорочувати не армію, а її інфраструктури
Треба робити акцент не на скороченні армії, а на скороченні інфраструктури. Варто прибрати незрозумілі підприємства, які існують при війську. Їх можна акціонувати. І нехай ці організації виконують замовлення Міноборони. Але під суворим контролем, говорить військовий експерт Микола Сунгуровський.
«Передання функцій, які можуть виконувати цивільні організації, – саме цим організаціям від Міністерства оборони. На договірних, контрактних основах. Але, звичайно, з контролем за якістю виконання цих функцій. Щоб не повторилася ситуація із забезпеченням українських вояків харчуванням, – каже Микола Сунгуровський. – Взагалі неоптимальні кошти не можна використовувати оптимальним чином. Нинішнє фінансування Збройних Сил України не можна використовувати оптимально. І варто переглядати пріоритети в державі загалом. Зрештою – триває скорочення армії, триває звільнення майна, земель…І постає питання – куди це все дівати? Заради чого скорочують чисельність армії? Щоб розбазарити те, що залишилося? А не для того, щоб зробити її оптимальною?»
Українська армія цього року отримає із державного бюджету лише половину необхідних грошей – замість 27 мільярдів гривень лише 13,6 мільярдів.
