Агрофірма «Нібулон» належить до найбільших виробників сільськогосподарської продукції в Україні. Вона обробляє близько 80 тисяч гектарів ріллі. Підприємство має власний флот для транспортування врожаю та зерносховища, здатні вмістити півтора мільйона тонн збіжжя, і продовжує будувати нові кораблі та елеватори – спільно зі Світовим банком, компаніями з Нідерландів та іншими закордонними інвесторами.
Однак цього року, коли почав діяти принцип розподілу квот на експорт зерна, «Нібулон» зупинив ці інвестиційні проекти, зазнавши збитків через неспроможність продавати зерно за кордон. Спроби уряду регулювати аграрний сектор згубно вплинули на його розвиток, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода керівник компанії «Нібулон» Олексій Вадатурський.
«Аграрний сектор за останній маркетинговий рік втратив понад 18 мільярдів гривень. Причини – непрозорі умови квотування. Компанії, які 20 років на ринку, усунули від експорту, натомість молодим, нікому не відомим, почепили таблички з написом «Експортер», – обурюється виробник. – Експортне мито – це менше з двох бід, оскільки це прозоріший механізм. Однак мито ляже на виробника – у нього купуватимуть зерно за меншою ціною. Росія теж відкрила експорт зернових, але без жодного мита, отже, українська продукція стає у світі менш конкурентною. У результаті Україна усунута від світової торгівлі зерном цивілізованими методами – і це найстрашніше».
Фермерами просто затулили дірку в бюджеті – експерт
Експортне мито на зерно в Україні запровадили у травні. Воно замінило квоти на експорт і має діяти до січня. Однак така політика не враховує потреби аграрного ринку, зазначила у коментарі Радіо Свобода експерт консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник.
«Щоб підтримати виробника, регулювати ринок зерна взагалі не потрібно. Але, враховуючи потребу українців мати дешеві продукти харчування, оптимальною є закупівля зерна до Аграрного фонду, коли воно коштує найменше, і подальші інтервенції, які допомагають харчовій промисловості і не завдають шкоди аграрному сектору, – пояснює Марія Колесник. – Експортне мито тому й вводили саме до січня, щоб закрити дірку в цьогорічному бюджеті. Порівняли скільки нам не вистачає і скільки ми можемо експортувати. І вирішили: візьмемо в селян, бо вони все одно мовчатимуть».
Регулювання ринку стримує спекулятивні націнки – Мінагропрод
Зі свого боку, Міністерство аграрної політики та продовольства наполягає на тому, що держава мусить втручатися у ринок зерна.
Начальник департаменту Мінагропроду Сергій Кваша зазначає: «Міністерство має забезпечити доступність продовольства, адже ціни на зерно в нас близькі до європейських, а купівельна здатність громадян учетверо менша. І не слід забувати, що зростання ціни на зерно – це спекулятивний дохід зернотрейдерів».
Натомість голова парламентського комітету з аграрної політики Григорій Калетник сьогодні на форумі в Києві підтримав вимоги аграріїв і повідомив, що його комітет вже закликав Президента скасувати мито на експорт зерна.
Однак цього року, коли почав діяти принцип розподілу квот на експорт зерна, «Нібулон» зупинив ці інвестиційні проекти, зазнавши збитків через неспроможність продавати зерно за кордон. Спроби уряду регулювати аграрний сектор згубно вплинули на його розвиток, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода керівник компанії «Нібулон» Олексій Вадатурський.
«Аграрний сектор за останній маркетинговий рік втратив понад 18 мільярдів гривень. Причини – непрозорі умови квотування. Компанії, які 20 років на ринку, усунули від експорту, натомість молодим, нікому не відомим, почепили таблички з написом «Експортер», – обурюється виробник. – Експортне мито – це менше з двох бід, оскільки це прозоріший механізм. Однак мито ляже на виробника – у нього купуватимуть зерно за меншою ціною. Росія теж відкрила експорт зернових, але без жодного мита, отже, українська продукція стає у світі менш конкурентною. У результаті Україна усунута від світової торгівлі зерном цивілізованими методами – і це найстрашніше».
Фермерами просто затулили дірку в бюджеті – експерт
Експортне мито на зерно в Україні запровадили у травні. Воно замінило квоти на експорт і має діяти до січня. Однак така політика не враховує потреби аграрного ринку, зазначила у коментарі Радіо Свобода експерт консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник.
«Щоб підтримати виробника, регулювати ринок зерна взагалі не потрібно. Але, враховуючи потребу українців мати дешеві продукти харчування, оптимальною є закупівля зерна до Аграрного фонду, коли воно коштує найменше, і подальші інтервенції, які допомагають харчовій промисловості і не завдають шкоди аграрному сектору, – пояснює Марія Колесник. – Експортне мито тому й вводили саме до січня, щоб закрити дірку в цьогорічному бюджеті. Порівняли скільки нам не вистачає і скільки ми можемо експортувати. І вирішили: візьмемо в селян, бо вони все одно мовчатимуть».
Регулювання ринку стримує спекулятивні націнки – Мінагропрод
Зі свого боку, Міністерство аграрної політики та продовольства наполягає на тому, що держава мусить втручатися у ринок зерна.
Начальник департаменту Мінагропроду Сергій Кваша зазначає: «Міністерство має забезпечити доступність продовольства, адже ціни на зерно в нас близькі до європейських, а купівельна здатність громадян учетверо менша. І не слід забувати, що зростання ціни на зерно – це спекулятивний дохід зернотрейдерів».
Натомість голова парламентського комітету з аграрної політики Григорій Калетник сьогодні на форумі в Києві підтримав вимоги аграріїв і повідомив, що його комітет вже закликав Президента скасувати мито на експорт зерна.
