Київ – Комітет ЮНЕСКО вітає позитивні зміни у сфері збереження пам'яток та на шляху вдосконалення законодавства з управління об’єктами, які внесені до списку всесвітньої спадщини. Також ще одна українська пам'ятка поповнила перелік об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. До цього списку внесли колишню резиденцію митрополитів Буковини, де зараз розташований Чернівецький національний університет.
За інформацією МЗС України, Комітет всесвітньої спадщини ООН розглянув стан збереження об’єктів, які внесенні до переліку всесвітньої спадщини, і відзначив вагомий прогрес у сфері культурно-охоронного законодавства.
Фахівці стверджують, що такі схвальні відгуки важливі не лише для розвитку загалом міжнародного співробітництва ЮНЕСКО й України, а й для підтримки професійного рівня вітчизняної гуманітарної сфери.
Також на черговій сесії Комітету ЮНЕСКО до переліку всесвітньої спадщини зарахували центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Досі до списку всесвітньої спадщини в Україні входили заповідник «Софія Київська», Києво-Печерська лавра та історичний центр Львова.
«Україна тривалий час не отримувала поповнення об'єктів, які входять до спадщини ЮНЕСКО, – каже представник Міжнародної Ради з питань пам'яток і визначних місць Микола Яковина. – Неузгодженість дій як пам’ятко-охоронних структур, громадськості, так і експертного середовища не приводили до успіху. Конкуренція за включення до культурної спадщини у світі величезна, і сьогодні ми бачимо, що дедалі менше об'єктів із Європи потрапляє до списку. Включення Чернівецького резиденції до списку всесвітньої спадщини є великим досягненням. Цим, насамперед, розблоковується черга наступних 14 об'єктів, які чекають свого приєднання до спадщини ЮНЕСКО».
У Чернівцях сподіваються, що туристів буде більше
Чернівецький університет набув всесвітнього значення невипадково. Адже резиденція православних митрополитів Буковини, де сьогодні розташовані центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, є визначною пам’яткою архітектури, збудованою в 1864–1882 роках.
Микола Яковина зазначає, що пам’ятки всесвітнього значення мають гарантовано вищий ступінь захисту, і держава зобов'язана дбати про їхнє збереження. Таким чином, ЮНЕСКО просить Україну до 1 лютого 2013 року надати звіт про стан збереження об’єктів всесвітньої спадщини, розташованих на території країни.
Професор історії Чернівецького університету Тамара Марусик розповідає про те, що робота над тим, щоб університет отримав цей статус, тривала достатньо довго – упродовж чотирьох років.
«Це дає університетові вихід на міжнародну арену та багато преференцій для міста, – каже науковець. – Насамперед збільшиться притік туристів до резиденції. Адже номінувалась не лише резиденція, а й буферна зона навколо – центр міста».
Історик також розповіла, що найближчим часом у резиденції планують створити музей університету, виставкові зали. Також обладнають усе, чого потребує потік туристів: стоянки для автомобілів, убиральні, сувенірні лавки та кав’ярні.
За інформацією МЗС України, Комітет всесвітньої спадщини ООН розглянув стан збереження об’єктів, які внесенні до переліку всесвітньої спадщини, і відзначив вагомий прогрес у сфері культурно-охоронного законодавства.
Фахівці стверджують, що такі схвальні відгуки важливі не лише для розвитку загалом міжнародного співробітництва ЮНЕСКО й України, а й для підтримки професійного рівня вітчизняної гуманітарної сфери.
Також на черговій сесії Комітету ЮНЕСКО до переліку всесвітньої спадщини зарахували центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Досі до списку всесвітньої спадщини в Україні входили заповідник «Софія Київська», Києво-Печерська лавра та історичний центр Львова.
«Україна тривалий час не отримувала поповнення об'єктів, які входять до спадщини ЮНЕСКО, – каже представник Міжнародної Ради з питань пам'яток і визначних місць Микола Яковина. – Неузгодженість дій як пам’ятко-охоронних структур, громадськості, так і експертного середовища не приводили до успіху. Конкуренція за включення до культурної спадщини у світі величезна, і сьогодні ми бачимо, що дедалі менше об'єктів із Європи потрапляє до списку. Включення Чернівецького резиденції до списку всесвітньої спадщини є великим досягненням. Цим, насамперед, розблоковується черга наступних 14 об'єктів, які чекають свого приєднання до спадщини ЮНЕСКО».
У Чернівцях сподіваються, що туристів буде більше
Чернівецький університет набув всесвітнього значення невипадково. Адже резиденція православних митрополитів Буковини, де сьогодні розташовані центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, є визначною пам’яткою архітектури, збудованою в 1864–1882 роках.
Микола Яковина зазначає, що пам’ятки всесвітнього значення мають гарантовано вищий ступінь захисту, і держава зобов'язана дбати про їхнє збереження. Таким чином, ЮНЕСКО просить Україну до 1 лютого 2013 року надати звіт про стан збереження об’єктів всесвітньої спадщини, розташованих на території країни.
Професор історії Чернівецького університету Тамара Марусик розповідає про те, що робота над тим, щоб університет отримав цей статус, тривала достатньо довго – упродовж чотирьох років.
«Це дає університетові вихід на міжнародну арену та багато преференцій для міста, – каже науковець. – Насамперед збільшиться притік туристів до резиденції. Адже номінувалась не лише резиденція, а й буферна зона навколо – центр міста».
Історик також розповіла, що найближчим часом у резиденції планують створити музей університету, виставкові зали. Також обладнають усе, чого потребує потік туристів: стоянки для автомобілів, убиральні, сувенірні лавки та кав’ярні.
