За 15 років гривня пережила дві серйозні кризи – у 1998 і в 2008 роках, з яких вийшла істотно знеціненою. У серпні Прем’єр-міністр Микола Азаров запевнив, що цього року гривня буде стабільною. За його словами, «громадяни України і бізнес можуть повністю розраховувати на фінансову стабільність і стабільність національної валюти».
А першого вересня глава уряду, виступаючи перед студентами, заявив про незмінність політики стабілізації гривні.
«Якщо все у нас пройде так, як ми задумали, то за 10 років… будуть ганятися за гривнею, а не за доларом, бо долар – слабка одиниця», – переконував Прем’єр-міністр.
На різких стрибках курсу наживаються спекулянти
Проте, на думку колишнього міністра економіки, екс-голови Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг Віктора Суслова, існують перспективи для подальшої девальвації гривні.
«Подальші перспективи гривні повністю визначаються тим, чи вдасться нам вирівняти баланс товарів та послуг. Поки що не вдається скоротити імпорт, помітно збільшити експорт. Скоріш за все, це приведе до девальвації», – зазначає він.
Фінансовий експерт Ерік Найман каже, що за 15 років обігу кількість готівкової гривні від того часу виросла в 60 разів, тоді як національна економіка – лише в 16 разів. Товарна маса не встигає за ростом грошової. Відтак інфляція рано чи пізно відіб’ється на курсі, але краще, якщо це відбуватиметься поступово.
«Є ефект стиснутої пружини: коли стиснуту пружину відпустити, вона високо підстрибує. Краще об’єктивна девальвація у 5-8 %. Але якщо ці
5% стримувати 5 років, то ми отримаємо 25 % плюс спекулятивний стрибок», – зазначає Ерік Найман.
Різки стрибки курсу вигідні насамперед для спекулянтів. Віктор Суслов наголошує, що напередодні фінансової кризи 2008 року для фінансових спекуляцій були створені просто ідеальні умови.
«На початку року Нацбанк провів ревальвацію з 5 гривень до 4,5 гривень за долар. Це було вигідно насамперед тим, хто виводив капітали з країни. Вони купили дешевий долар і вивели крупні суми з України. Потім гривню кинули в зворотному напрямку – і на цьому також добре заробили», – згадує Віктор Суслов.
Фінансові експерти погоджуються, що краще провадити плавну девальвацію гривні, а не штучно утримувати курс гривні.
Банки міцніші за гривню
Українська національна валюта була надрукована ще 1993 року. Проте одразу запроваджувати її не наважувалися з огляду на рекордну інфляцію. Колишній міністр економіки, екс-голова Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг Віктор Суслов згадує, що відповідні умови для цього з’явилися лише в 1996 році.
«Кожен рік у десятки разів знецінювалася валюта. Потім поступово вдалося за два роки більш-менш зблизити комерційний і офіційний курси долара і прийти до ситуації, коли можна було запроваджувати гривню», – розповідає Віктор Суслов.
За словами фінансового аналітика Еріка Наймна, за п'ятнадцять років свого існування гривня не стала валютою, якій довіряють. Адже зараз майже половину депозитів населення тримає в іноземній валюті, попит на яку є стабільно високим. Натомість значно більшої довіри зажила собі українська банківська система.
«Від моменту запровадження гривні депозити фізичних осіб у банках виросли в 430 разів. Вони виросли значно більше, ніж виросла економіка», – зазначив уважив фінансовий.
А першого вересня глава уряду, виступаючи перед студентами, заявив про незмінність політики стабілізації гривні.
«Якщо все у нас пройде так, як ми задумали, то за 10 років… будуть ганятися за гривнею, а не за доларом, бо долар – слабка одиниця», – переконував Прем’єр-міністр.
На різких стрибках курсу наживаються спекулянти
Проте, на думку колишнього міністра економіки, екс-голови Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг Віктора Суслова, існують перспективи для подальшої девальвації гривні.
«Подальші перспективи гривні повністю визначаються тим, чи вдасться нам вирівняти баланс товарів та послуг. Поки що не вдається скоротити імпорт, помітно збільшити експорт. Скоріш за все, це приведе до девальвації», – зазначає він.
Фінансовий експерт Ерік Найман каже, що за 15 років обігу кількість готівкової гривні від того часу виросла в 60 разів, тоді як національна економіка – лише в 16 разів. Товарна маса не встигає за ростом грошової. Відтак інфляція рано чи пізно відіб’ється на курсі, але краще, якщо це відбуватиметься поступово.
«Є ефект стиснутої пружини: коли стиснуту пружину відпустити, вона високо підстрибує. Краще об’єктивна девальвація у 5-8 %. Але якщо ці
5% стримувати 5 років, то ми отримаємо 25 % плюс спекулятивний стрибок», – зазначає Ерік Найман.
Різки стрибки курсу вигідні насамперед для спекулянтів. Віктор Суслов наголошує, що напередодні фінансової кризи 2008 року для фінансових спекуляцій були створені просто ідеальні умови.
«На початку року Нацбанк провів ревальвацію з 5 гривень до 4,5 гривень за долар. Це було вигідно насамперед тим, хто виводив капітали з країни. Вони купили дешевий долар і вивели крупні суми з України. Потім гривню кинули в зворотному напрямку – і на цьому також добре заробили», – згадує Віктор Суслов.
Фінансові експерти погоджуються, що краще провадити плавну девальвацію гривні, а не штучно утримувати курс гривні.
Банки міцніші за гривню
Українська національна валюта була надрукована ще 1993 року. Проте одразу запроваджувати її не наважувалися з огляду на рекордну інфляцію. Колишній міністр економіки, екс-голова Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг Віктор Суслов згадує, що відповідні умови для цього з’явилися лише в 1996 році.
«Кожен рік у десятки разів знецінювалася валюта. Потім поступово вдалося за два роки більш-менш зблизити комерційний і офіційний курси долара і прийти до ситуації, коли можна було запроваджувати гривню», – розповідає Віктор Суслов.
За словами фінансового аналітика Еріка Наймна, за п'ятнадцять років свого існування гривня не стала валютою, якій довіряють. Адже зараз майже половину депозитів населення тримає в іноземній валюті, попит на яку є стабільно високим. Натомість значно більшої довіри зажила собі українська банківська система.
«Від моменту запровадження гривні депозити фізичних осіб у банках виросли в 430 разів. Вони виросли значно більше, ніж виросла економіка», – зазначив уважив фінансовий.
